Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відреагувала на ситуацію в Грузії, заявивши, що країна «перебуває на роздоріжжі».
«Я з великим занепокоєнням стежу за ситуацією в Грузії і засуджую насильство на вулицях Тбілісі. Громадяни Грузії демонструють свою сильну прихильність до демократії. Грузинський уряд повинен прислухатися до цього чіткого повідомлення», – йдеться у заяві.
Вона нагадала, що Євросоюз чітко висловив свою стурбованість щодо закону про «іноагентів».
«Ми очікуємо, що уряд Грузії вживе швидких дій щодо заходів, які вони зобов’язалися вжити як країна-кандидат. Грузія на роздоріжжі. Треба тримати курс на шляху до Європи», – додала Урсула фон дер Ляєн.
Парламент Грузії 1 травня затвердив законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», відомий як про «іноагентів», у другому читанні. У Тбілісі відновились акції протесту, силовики почали розганяти учасників мітингу, застосовуючи сльозогінний газ та водомети.
Читайте також: Боррель засудив насильство проти демонстрантів у Грузії
Багатотисячні протести проти законопроєкту, розгляд якого ініціювала «Грузинська мрія», тривають уже кілька тижнів. Перше читання законопроєкт пройшов 17 квітня.
У ніч із 30 квітня на 1 травня спецназ розігнав мітинг проти закону про «іноагентів». Проти демонстрантів використовували перцевий і сльозогінний газ, водомети, до затриманих застосовувалося насильство.
Постраждали десятки мітингарів. За інформацією Міністерства охорони здоров’я країни, госпіталізували 11 людей, у тому числі шістьох поліцейських. 63 людей затримали за статтями про дрібне хуліганство та непокору поліції.
Усі міжнародні партнери Грузії закликають Тбілісі відмовитись від затвердження законопроекту, повторно внесеного на розгляд до парламенту. Минулого року документ відкликали після двох днів масових протестів та зіткнень демонстрантів із силовиками.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Марафон «іноагентів» як ознака страху. Про що свідчать події в Грузії та Киргизстані?Законопроєкт, ініційований парламентською більшістю «Грузинської мрії», оголошує неурядові та медійні організації, бюджет яких на більш як 20% фінансується з-за кордону, «організаціями, що захищають інтереси іноземної держави». Вони мають бути зареєстровані в спеціальному реєстрі та щороку заповнювати фінансову декларацію.
Неурядові та медійні організації, які фінансуються західними донорами, стверджують, що їхні доходи вже задекларовані та прозорі, тому справжня мета влади – обмежити діяльність організацій, які опікуються правами людини, питаннями корупції та іншими.
Затвердити законопроєкт у остаточному, третьому читанні, «Грузинська мрія» може в середині травня.