Гонконг: протестувальника засуджено до 9 років ув’язнення у першій «безпековій справі»

Закон, запроваджений Пекіном у червні минулого року, карає за те, що Китай вважає підривною діяльністю, сепаратизмом, тероризмом і змовою з іноземними силами

Суд Гонконгу засудив до 9 років ув’язнення протестувальника в рамках першої справи за законом про національну безпеку, запровадженим Китаєм для викорінення інакомислення.

24-річний Тонг Ін-кит був визнаний винним у підбурюванні до розколу і тероризму після того, як 27 липня колегія з трьох суддів визнала його винним у тому, що він наїхав на своєму мотоциклі на трьох поліцейських з охорони громадського порядку, несучи прапор з гаслом «Звільніть Гонконг, революція нашого часу» під час мітингу 1 липня 2020 року.

Закон, запроваджений Пекіном у червні минулого року, карає за те, що Китай вважає підривною діяльністю, сепаратизмом, тероризмом і змовою з іноземними силами.

Колегія з трьох суддів була обрана головою міста Керрі Ламом для розгляду справ, пов’язаних з національною безпекою.

Тонг не визнав себе винним за всіма звинуваченнями. Адвокат заявив про намір оскаржити вирок.

Активісти та правозахисні групи розкритикували рішення відмовити Тонгу у звільненні під заставу та суді присяжних.

Понад 100 людей були заарештовані через закон про національну безпеку, який спрямований проти спроб відділитися від Китаю, оскаржити чинну владу, тероризм та змови з іноземними службами, та передбачає довічне ув’язнення як найсуворішу санкцію.

Колишня британська колонія Гонконг є частиною Китаю, але керується нею за принципом «одна країна, дві системи», тобто місто має власну правову систему та права, включно зі свободою слова та свободою преси.

Багато громадян у Гонконгу, а також правозахисні організації та західні демократії звинувачують Пекін у знищенні цих свобод і автономії в останні роки, особливо після масових антиурядових акцій протесту в Гонконзі в 2019 році, під час яких було заарештовано тисячі людей.

У червні 2020 року Пекін запровадив для Гонконгу закон про національну безпеку, в результаті чого найпомітніші продемократичні політики і активісти опинилися або в тюрмах, або у вигнанні.