Дипломати США і Росії провели 9 січня в Женеві «робочу вечерю» перед офіційним днем переговорів вимог Москви, лідери держав-членів Організації договору про колективну безпеку обговорять події в Казахстані, а в колишній столиці цієї країни влада відновила доступ до інтернету. Докладніше про це та інше – в огляді новин Радіо Свобода.
Делегації США і Росії провели підготовчу зустріч у Женеві перед тижнем переговорів
Делегації Сполучених Штатів Америки і Росії провели робочу вечерю в Женеві 9 січня перед тижнем переговорів у трьох європейських містах, викликаних вимогами Москви укласти безпекову угоду і нарощуванням російських сил поблизу України.
Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, голова американської делегації, та її команда зустрічалися із заступником міністра закордонних справ Росії Сергієм Рябковим й іншими російськими офіційними особами протягом двох годин за вечерею у швейцарському дипломатичному центрі.
Високопоставлені дипломати «обговорили двосторонні теми, які обидві сторони розглядатимуть» на основних переговорах 10 січня, заявив речник Держдепартаменту Нед Прайс.
Читайте також: Блінкен не очікує проривів від переговорів між США й Росією
Після двосторонніх переговорів США і Росії відбудеться засідання Ради НАТО-Росія в Брюсселі й окремі багатосторонні переговори в рамках Організації зі співробітництва та безпеки в Європі (ОБСЄ) у Відні пізніше цього тижня.
Держдепартамент заявив, що в Женеві будуть обговорюватися лише деякі двосторонні питання, і США «не будуть обговорювати європейську безпеку без європейських союзників і партнерів», маючи на увазі вимоги Росії щодо гарантій безпеки від Сполучених Штатів і НАТО.
Інтенсифікація дипломатичних контактів в останні дні і тижні пов’язана з тиском Росії на Україну, що продовжується і зростає.
Переговори розцінюються як перший крок до пожвавлення діалогу після періоду серйозного погіршення відносин між США та Росією у зв’язку зі становищем навколо України. Росія розмістила приблизно 100 тисяч військовослужбовців вздовж кордонів із Україною. Це призвело до зростання підозр щодо намірів Москви здійснити масоване вторгнення до сусідньої країни.
Напередодні переговорів у Женеві Рябков виклав три вимоги Росії: ніякого подальшого розширення НАТО, жодних ракет на кордонах Росії, а також заборона для НАТО проводити військові навчання, розвідувальні операції чи мати інфраструктуру за межами своїх кордонів 1997 року.
Офіційні особи США заявили, що деякі вимоги Росії не можуть бути розглянуті, а інші – відкриті для обговорення.
Лідери ОДКБ планують 10 січня відеоконференцію для обговорення кризи в Казахстані
Лідери Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), в якій вирішальний голос має Росія, планують провести відеоконференцію 10 січня, щоб обговорити протести в Казахстані.
Речник Кремля 9 січня підтвердив участь президента Росії Володимира Путіна у розмові, повідомило державне інформаційне агентство ТАСС.
Казахстан був охоплений кількаденними протестами після того, як демонстрації проти зростання цін на паливо переросли в загальний антиурядовий протест.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Масові протести в Казахстані. Живий блогВлада Казахстану звернулася за допомогою до ОДКБ, куди входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан і Вірменія.
Росія направила кілька тисяч військових до Казахстану під егідою ОДКБ, цей крок розкритикували США.
Читайте також: Держсекретар США: наказ силам безпеки Казахстану стріляти на ураження має бути скасований
Казахстан: в Алмати відновили доступ до інтернету
У найбільшому місті Казахстану Алмати відновили доступ до інтернету після п’ятиденного вимкнення, спричиненого масовими протестами.
Казахська служба Радіо Свобода повідомила, що інтернет-сервіс почав повертатися вранці 10 січня, користувачі знову отримали доступ до веб-сайтів і месенджерів.
Наразі невідомо, чи доступ до інтернету відновили остаточно. Останніми днями доступ до мережі в інших містах Казахстану, у тому числі в столиці Нур-Султані, був лише кілька годин на добу.
8 січня міністр уряду, відповідальний за електронні комунікації, заявив, що інтернет повернеться до міст «поетапно», щоб «зловмисники», які, ймовірно, стояли за насильством, не зловживали послугою.
Мільйони людей постраждали від перебоїв у роботі інтернету, що перервало не лише доступ до інформації та зв’язку, а й банківських і платіжних послуг, через що деякі люди залишилися без готівки для купівлі їжі.
Загалом інтернет в Алмати був заблокований на 111 годин, не рахуючи близько чотирьох годин, коли його відновили минулого тижня, щоб дозволити президенту Касиму-Жомарту Токаєву оголосити про звільнення уряду і низку змін у сфері безпеки у вищих ешелонах влади.