У Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір» досліджували приховані аудіозаписи з мечеті, де збиралися обвинувачені кримські татари. Про це кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат Ліля Гемеджі.
За словами адвоката, приховані аудіозаписи розмов у мечеті тривалістю близько години кожна в листопаді 2016 року і січні 2017 роки зробив громадянин Латвії Костянтин Тумаревіч. Гемеджі стверджує, що Тумаревіч був знайомий з деякими з обвинувачених. Більш того, фігурант даної справи Марлен Асанов допомагав свідкові Тумаревічу облаштуватися в Криму після переїзду з Латвії.
«Його впізнали за характерною вимовою… На цих зустрічах, зокрема, спікерами були Тимур Ібрагімов і Мемет Бєлялов. Обговорювалися теми, пов’язані з положенням мусульман в світі», розповіла Гемеджі.
Адвокат також пояснила, що стенограма, яку виконав співробітник ФСБ, не збігається з аудіозаписом. За її словами, співробітник ФСБ і лінгвісти, яких залучали для розшифровки аудіо, не володіють кримськотатарською та арабською мовами.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» висунули звинувачення – адвокат
«Деякі фрази переводилися довільно. Наприклад, на аудіо йдеться про «тиранічні режими», а в стенограмі оперативний співробітник міняє це на «терористичні організації». Або слово «хутба» (мусульманська молитва – ред.) змінюється на слово «Хізби» (спрощена назва «учасників організації Хізб ут-Тахрір» – ред.). Таким чином, контекст розмови і сенс всього аудіозапису змінюється. Спотворення стенограми дає підставу не просто довільно трактувати сенс сказаного на зборах, а прив’язуватися до конкретних слів і вкладати в них інший зміст. А це, в свою чергу, впливає на якість експертизи, яку роблять співробітники Башкирського університету, зокрема Тимур Уразметов і Олена Хазімулліна», – пояснила адвокат.
Наступне засідання у цій справі призначене на четвер, 14 травня.
20 березня Апеляційний військовий суд Росії залишив під арештом сімох фігурантів так званої другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
Your browser doesn’t support HTML5
Як у Крим повернувся 1937 рік
У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
21 травня 2018 року в Криму було затримано координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати цю справу по суті.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».