У середу, 17 лютого, в Південному окружному військовому суді російського Ростову-на-Дону відбулося засідання у третій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір», під час якого допитували секретного свідка.
Фігуранти заявили, що впізнали його – на їхню думку, він давав свідчення і в другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір». Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на громадське об’єднання «Кримська солідарність».
«У рамках судового засідання був допитаний секретний свідок з боку обвинувачення. Ув’язнені однозначно стверджують, що впізнали цю людину – його звуть Назруллаєв Салахуддін Абдулмуміновіч, який раніше проходив таємним свідком у справі другої бахчисарайської групи. Його впізнали за тембром, манері розмовляти і будувати фрази», – повідомили у об’єднанні.
Адвокати зазначили, що якість зв’язку була поганою, але «судячи з питань і відповідей, свідок підлаштовує інформацію так, щоб вона була вигідна обвинуваченню».
Захист клопотав про розсекречення особи свідка, оскільки «приховувати її вже немає сенсу», але суд відхилив це клопотання.
За даними об’єднання, суд вирішив продовжити запобіжний захід одному з фігурантів справи, Амету Сулейманову, який перебуває під домашнім арештом.
«Сторона захисту заперечувала, залучивши медичні документи, які доводять, що стан здоров’я підзахисного значно погіршується і йому необхідні часті походи до медичних установ. З огляду на втому підзахисних, засідання вирішили перенести на 18 лютого на 10:00. На ньому продовжать допитувати таємного свідка», – заявили у «Кримській солідарності».
5 листопада 2020 року в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону відбулося попереднє слухання у третій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір»
11 березня в будинках кримських татар розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Провели сім обшуків, затримано 5 осіб: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров, Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов, Рустем Сеїтмеметов.
Усім затриманим інкримінують статтю 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації).
У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест». Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.