У Генштабі заявили про ймовірність російських диверсій на обʼєктах хімічної промисловості України

«Зберігається висока ймовірність завдання ракетних ударів по об’єктах цивільної і військової інфраструктури на всій території України»

Генеральний штаб Збройних сил України заявляє про ймовірність проведення Росією диверсій на обʼєктах хімічної промисловості України з подальшим звинуваченням у цьому підрозділів ЗСУ.

Крім того, як йдеться в ранковому зведенні Генштабу вранці 10 травня, зберігається висока ймовірність завдання ракетних ударів по об’єктах цивільної і військової інфраструктури на всій території України.

У 76-ту добу повномасштабного вторгнення російські війська далі проводять наступальні дії на сході України.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Одна людина загинула, п’ятеро поранені через обстріли Одеси – ОК «Південь»

«Основні зусилля авіаційного угруповання противник зосереджує на підтримці дій підрозділів у східній операційній зоні: на Слобожанському, Донецькому напрямках та в районі заводу «Азовсталь». Триває застосування артилерії практично уздовж усієї лінії зіткнення», – йдеться в повідомленні.

На Сіверському напрямку, за даними Генштабу, війська РФ продовжують забезпечувати посилену охорону ділянки українсько-російського кордону в Брянській і Курській областях, здійснили обстріли із застосуванням реактивних систем залпового вогню району прикордонних населених пунктів Велика Писарівка, Білопілля, Краснопілля та Юнаківка Сумської області.

«На Слобожанському напрямку ворог підтримує у повній готовності до застосування визначені сили та засоби протиповітряної оборони на території Бєлгородської області. Продовжує зосереджувати зусилля на обороні зайнятих рубежів з метою недопущення просування підрозділів наших військ у напрямку державного кордону України. Проводить повітряну розвідку», – йдеться у зведенні.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Санкції проти Росії вже шкодять її оборонній промисловості – Пентагон

У командуванні повідомили, що на Ізюмському напрямку військові РФ здійснювали поповнення боєприпасів, пального та матеріально-технічних засобів.

«Противник продовжує підготовку до наступальних дій у напрямках населених пунктів Лиман та Сєвєродонецьк. Тривають бої за населені пункти Воєводівка, Тошківка та Нижнє Сєвєродонецького району Луганської області, а також Камʼянка Ясинуватського району Донецької області. У Маріуполі ворог артилерією та ударами авіації продовжує знищувати інфраструктуру заводу «Азовсталь». Тривають бойові дії», – йдеться в повідомленні.

За попередню добу на території Донецької та Луганської областей ЗСУ успішно відбили 15 російських атак, додали в Генштабі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Битва за Донбас: головне 22 листопада (оновлюється)

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.