Співробітники кримського главку ФСБ Росії перевіряють на екстремізм портрет одного з лідерів українського націоналістичного руху першої половини ХХ століття Степана Бандери і червоно-чорний прапор ОУН, які російські силовики вилучили в Криму 8 лютого під час обшуку у проукраїнського активіста Олега Приходька. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії 15 лютого розповів сам Приходько.
«Залишився у них портрет Степана Бандери і червоно-чорний прапор. «Експерти» ФСБ вивчають їх на екстремізм. Сказали, що ще зв’яжуться зі мною», – розповів Приходько.
Активіст повідомив, що йому повернули макети німецьких автоматів, українські прапори, стрічки та символіку української партії «Свобода». При цьому Приходьку не сказали, чи буде порушено стосовно нього кримінальну справу.
Він повідомив, що у нього розпитували, з якими журналістами і правозахисниками він спілкувався останнім часом. Але Приходько відмовився говорити, пославшись на статтю 51 Конституції Росії.
Публічних коментарів управління ФСБ Росії в Криму з цього приводу немає.
8 лютого співробітники кримського главку ФСБ провели обшук у Олега Приходька в селі Орехово Сакського району. Силовики вилучили у нього українську символіку, прапори партії «Свобода», червоно-чорні прапори, портрет Степана Бандери, техніку і домашні CD-диски. Після обшуку Приходька відвезли до Сімферополя, де допитували, розпитуючи про його діяльність і зв’язки на материковій частині України.
Слідчі дії йому пояснили тим, що напередодні невідомі зруйнували пам’ятник радянським солдатам у парку міста Саки. Приходько заперечує свою причетність до цього і заявляє, що не був у тому парку вже кілька років. Він пов’язує те, що відбувається зі своєю проукраїнською позицією та з тим, що раніше представляв в Сакському районі партію «Свобода», яка з 2014 року заборонена підконтрольними Росії кримською владою.
Російські силовики не коментують проведення обшуку у Приходька.
У червні 2016 року російські силовики затримували активіста за українські номерні знаки на автомобілі.
Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».