Французький суд видав міжнародний ордер на арешт президента Сирії Башара Асада за звинуваченням у злочині, повʼязаному із застосуванням хімічної зброї у 2013 році, повідомляє агенція AFP.
За даними джерела агенції, Асада підозрюють у співучасті у воєнних злочинах, унаслідок яких у серпні 2013 року в передмісті Дамаска Гуті загинули понад 1400 людей. Щодо них був застосований смертельний газ зарин. Підрозділ французького суду розслідує хімічні атаки з 2021 року.
Також були видані ордери на арешт брата Асада Махера, який фактично командує Республіканською гвардією Сирії, та двох генералів збройних сил, чиї імена не називаються.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Франція звинувачує RT в поширенні брехні про хімічну атаку в СиріїНаприкінці серпня 2013 року по Гуті, густонаселеному передмістю Дамаска, був завданий удар ракетами з боєголовками, що містять зарин.
Загалом на людей скинули близько 350 літрів нервово-паралітичної речовини.
За різними оцінками, внаслідок тієї атаки загинули від 300 до 1700 людей, зокрема, сотні дітей. За даними організації «Лікарі без кордонів», загальна кількість постраждалих у Гуті – понад три з половиною тисячі.
Досі немає точних фактів, хто причетний до атаки. Сирійська влада і опозиція звинувачують у трагедії одна одну.
Правозахисна організація Human Rights Watch провину за наліт поклала на офіційний Дамаск.
- Зарин був синтезований і вироблявся у нацистській Німеччині. Його, зокрема, випробовували на в'язнях концтаборів
- СРСР захопив обладнання для продукування зарину і почав його масово виробляти у Волгограді у 1959 року.
- Перше масове застосування хімічної зброї у 21 столітті зафіксували 21 серпня 2013 року у Сирії. Та хімічна атака в околицях Дамаска могла бути здійснена лише урядовими силами Сирії, стверджувала французька розвідка.
- Після того за даними міжнародних організацій у Сирії ще декілька разів застосовували хімічну зброю, що призвело до жертв серед цивільного населення, зокрема дітей.
- Щодо причетності Росії до застосування хімічної зброї у Сирії немає чітких доказів, а лише опосередковані.
- Восени 2016 року Рада безпеки ООН оприлюднила висновки розслідування, яке довело, що війська Асада у 2014 та 2015 роках бомбардували населені пункти, які перебували під контролем повстанців, ємностями із хлором.
- За даними міжнародної організації Human Rights Watch, ракети, які запускали по містах Сирії, були ракетами радянського виробництва М-14. Маркування на залишках корпусу свідчило про те, що вони були виготовленні на заводі у російському Новосибірську.
- Росія намагалася заблокувати розслідування і наклала вето на три резолюції ООН у листопаді 2017 року щодо застосування хімічної зброї у Сирії.
- Башар Асад заперечує застосування урядовими силами хімічної зброї.
- Росія також відкидає звинувачення у причетності до хімічних атак у Сирії.
- Конвенція про заборону хімічної зброї (Convention on the Prohibition of the Development, Production, Stockpiling and Use of Chemical Weapons and on their Destruction) набула чинності 29 квітня 1997 року. Конвенція доповнює собою Женевський протокол 1925 року.
- Контроль за виконанням Конвенції покладено на Організацію із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), штаб-квартира якої розташована в Гаазі (Нідерланди). Наразі до ОЗХЗ входять 193 держави-учасниці.
- Україна підписала Конвенцію 13 січня 1993 року, а ратифікувала 16 жовтня 1998 року.
- Росія теж підписала Конвенцію про заборону хімічної зброї і ратифікувала її 1997 року.
- Попри це Росія вдається до хімічних атак, як проти окремих осіб, зокрема Литвиненка, Скрипалів, Навального, так і, як стверджують у ЗСУ, російська армія застосовує аерозольні гранати «К-51», а також здійснює фосфорні атаки проти Сил оборони України під час російсько-української війни.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як співробітники ФСБ намагалися отруїти Навальних. Розповідає головний редактор The Insider Роман Доброхотов ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ОЗХЗ: у світі знищені всі заявлені запаси хімічної зброї