Україна підтримала санкції Європейського союзу проти чотирьох російських чиновників через ув’язнення російського опозиційного політика, критика Кремля Олексія Навального, йдеться в опублікованій на сайті Європейської ради декларації віцепрезидента Європейської комісії, верховного представника ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозепа Борреля.
У повідомленні вказано, що 2 березня Рада ЄС офіційно запровадила обмежувальні заходи проти чотирьох російських чиновників.
«Країни-кандидати Північна Македонія, Чорногорія і Албанія, країни Європейської асоціації вільної торгівлі Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія, які є членами європейської економічної зони, а також Україна приєдналися до цього рішення Ради ЄС», – йдеться в декларації.
Згідно з повідомленням, ці країни мають узгодити свою національну політику з відповідним рішенням щодо розширення санкцій.
«Євросоюз бере до уваги та вітає приєднання цих країн», – мовиться в декларації.
2 березня почали діяти санкції Євросоюзу проти чотирьох високопоставлених російських чиновників через «справу Навального». В офіційному журналі ЄС з’явилися імена голови Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна, керівника Росгвардії Віктора Золотова, директора Федеральної служби виконання покарань Олександра Калашникова і генерального прокурора Ігоря Краснова за переслідування опозиційного політика Олексія Навального.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Посли ЄС схвалили нові санкції проти порушників прав людини, зокрема з РосіїРосійський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.