Кількість журналістів, ув’язнених через свою роботу по всьому світу, встановила черговий рекорд у 2021 році – за даними звіту Комітету із захисту журналістів (CPJ), оприлюдненого 9 грудня, їхня кількість сягнула 293.
При цьому у 2020 році кількість за ґратами становила 280 людей. Це шостий рік поспіль, коли дані CPJ свідчать про щонайменше 250 ув’язнених працівників медіа.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Amnesty International закликає підписати петицію для звільнення фрілансера Крим.Реалії Єсипенка«Ув’язнювати журналістів за те, що вони повідомляють новини – відмінна риса авторитарних режимів. Тривожно бачити так багато країн у цьому переліку рік за роком, але особливо жахає, що М’янма та Ефіопія так брутально зачинили двері перед свободою преси», – коментує виконавчий директор CPJ Джоел Саймон.
Китай третій рік поспіль залишається лідером за кількістю ув’язнених журналістів – у цій країні в тюрмі перебувають 50 працівників медіа. М’янма з 26-ма в’язнями опинилася на другому місці після військового перевороту в лютому. Першу п’ятірку доповнюють Єгипет, В’єтнам та Білорусь.
У Білорусі кількість журналістів у тюрмах найвища з 1992 року, коли CPJ почав відстежувати цей показник щодо неї. Автори звіту називають це прикладом того, як «дедалі нахабніші автократи все більше й більше ігнорують належний правовий процес та зневажають міжнародні норми, аби залишатися при владі».
Вони вказують на справу журналіста Романа Протасевича, заради затримання якого білоруська влада примусово посадила пасажирський літак Ryanair.
Читайте також: Росіянці Софії Сапезі висунули в Білорусі звинувачення за чотирма статтями
Туреччина дещо покращила свої позиції, звільнивши 20 журналістів протягом останнього року, зазначають у CPJ, проте 18 людей залишаються в тюрмах.
Водночас Комітет зазначає, що після придушення невдалого перевороту в 2016 році турецька влада фактично викорінила основні медіа в країні, спонукавши багатьох журналістів залишити професію. Кількість ув’язнених у Туреччині також зменшується через те, що уряд випускає більше журналістів із ув’язнення в очікуванні судів.
Звільнення Саудівською Аравією 10 ув’язнених перемістило її з п’ятірки лідерів на восьме місце. Проте автори припускають, що вбивство критика Ер-Ріяду, дописувача The Washington Post Джамаля Хашокджі в 2018 році, а також кілька нових затримань у 2019 році могли змусити замовкнути багатьох журналістів. У арабській країні перебувають за ґратами 14 журналістів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як дезінформація про COVID-19 із Росії та Китаю розвивалася під час пандемії – дослідженняЗа висновками звіту, на тлі вирішення проблем із пандемією COVID-19 та змінами клімату репресивні уряди усвідомлювали, що обурення громадськості через порушення прав людини було «послабленим». Відтак автори вважають, що їхні дані показують загальну тенденцію до зростання нетерпимості до незалежного висвітлення.
«У цей похмурий для свободи висловлювань рік така нетерпимість залишає мало місця для оптимізму щодо того, що кількість ув’язнених журналістів припинить встановлювати рекорди найближчим часом», – підсумовують у CPJ.
Також 19 журналістів були вбиті через свою роботу станом на 1 грудня – за весь 2020-й їх було 22. Ще 18 загинули за незрозумілих обставин, які не дозволяють точно встановити, чи саме вони були мішенню. Троє медійників загинули протягом року, працюючи в зонах конфліктів, ще двоє – висвітлюючи вуличні протести, які переросли в насильство.
Найбільше насильницьких смертей журналістів зафіксовано в Індії: четверо були вбиті через свою роботу, п’ятий загинув, висвітлюючи протести.
«Порожні стільці» у Києві: акція на підтримку українських політв'язнів у Росії та Криму (фоторепортаж)