Перший тур президентських виборів у Чорногорії без переможця – в другому Джуканович і Мілатович

На виборчі дільниці в Чорногорії 19 березня вийшли 62 відсотки з-поміж 540 тисяч виборців. Другий тур має відбутися 2 квітня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода

У першому турі президентських виборів у Чорногорії жоден з-поміж семи кандидатів не набрав більше половини голосів. До другого туру увійшли чинний президент Міло Джуканович й кандидат від руху «Європа зараз» Яков Мілатович, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Кандидат просербсько-проросійського блоку Андрія Мандич набрав лише 20 відсотків голосів. На виборчі дільниці вийшли 62 відсотки з-поміж 540 тисяч виборців. Другий тур має відбутися 2 квітня.

Джуканович упродовж минулих 30-ти років постійно обіймав посаду глави держави або голови уряду. Він під час кампанії запевняв виборців, що в його новому мандаті країна стане членом Євросоюзу.

Просербсько-проросійські кандидати, на думку оглядачів, зазнали невдачі тому, що їхня коаліція вже третій рік має більшість у парламенті, а він майже постійно був заблокований через сварки коаліційних партнерів.

Це перші національні вибори в маленькій балканській країні після незначної поразки партії президента Міло Джукановича від здебільшого просербської коаліції у 2020 році, яка не змогла створити дієву більшість для просування країни вперед.

Джуканович ворогував з двома наступними урядами та опирався призначенню третього, намагаючись відновити перевагу своєї популістської Демократичної партії соціалістів. Кульмінацією став раптовий розпуск парламенту 16 березня.

61-річний політик фактично очолював Чорногорію як президент або прем’єр-міністр з 1991 року, коли ДПС виникла як наступниця місцевої Ліги комуністів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чорногорія обирає президента на тлі політичної кризи

Після того, як Чорногорія вийшла з політичного союзу з Сербією, а потім приєдналася до НАТО в 2017 році, країна зупинилася в тих реформах, які колись зробили її фаворитом наступної хвилі розширення ЄС.

Їй важко було відкинути етнонаціональні розбіжності, в тому числі через частину населення, яка ідентифікувала себе сербами, а не чорногорцями, а також напругу у відносинах із впливовою Сербською православною церквою, політиками в Белграді та проросійськими настроями в регіоні та за його межами.

Опитування в Чорногорії часто є ненадійними, хоча деякі опитування показують, що широка опозиція до Джукановича значно переважає підтримку.

Одним із найвідоміших суперників є Андрія Мандіч, політик-ветеран. Він очолює праву партію «Нова сербська демократія» і підтримується просербським Демократичним фронтом, який допоміг скинути ДПС Джукановича два з половиною роки тому.

Мандіча разом із росіянами та сербами звинуватили в організації невдалої спроби державного перевороту в 2016 році, хоча апеляційний суд зрештою скасував усі 13 звинувачень.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Чорногорії зірвали концерти гурту «Ляпіс» – посольство України відреагувало

Чорногорія довгий час була одним із найпомітніших майданчиків проросійської дезінформації на Балканах.

Ще одна кандидатка, пронатівська і проєвропейська соціал-демократича депутатка Драгінья Вуксанович-Станковіч, набрала 8 відсотків голосів як кандидатка в президенти 2018 року. Вона єдина жінка в перегонах.

Проєвропейський рух «Європа зараз» висуває кандидата Якова Мілатовича, колишнього міністра економіки, який виступає за підвищення добробуту в країні, зростання якої в середньому становило майже 3 відсотки протягом двох десятиліть до величезної нестабільності за останні три роки.

Алекса Бечіч, 35-річний колишній спікер парламенту від центристської партії «Демократична Чорногорія», є ще одним проєвропейським кандидатом.

Горан Данилович очолює консервативну партію «Об’єднана Чорногорія», яка має одне місце в парламенті.

Інтернет-інфлюенсер Йован Радулович є політичним аутсайдером серед кандидатів і здебільшого уникає традиційної політичної діяльності.

Джуканович призначив дострокові парламентські вибори на 11 червня після розпуску 81-місцевої Скупщини.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чорногорія закрила популярну серед росіян програму «золотих паспортів»