Станом на зараз Чехія надала допомогу 10 білорусам, постраджалим під час протестів проти режиму Олександра Лукашенка. Про це повідомило видання ČTK Česke Noviny на основі даних Міністерства внутрішніх справ Чехії.
10 жовтня чеське МВС заявило, що ці громадяни Білорусі постраждали від рук співробітників сил безпеки, деякі з них досі мають сліди тортур. Майже всім потрібна психологічна допомога.
Читайте також: Білорусь: Лукашенко зустрівся з Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ
«Ми розраховуємо, що загалом приїде близько 50 пацієнтів. Зараз наймолодшому з них 15 років, найстаршому – 56 років », – повідомили у міністерстві.
За словами міністра внутрішніх справ Яна Гамачека, травми постраждалих виявилися більшими, ніж очікувалося.
Your browser doesn’t support HTML5
Безперервне приниження людської гідності. Розповіді ексв’язнів на Окрестіна
«Це вогнепальні поранення, численні переломи тіла, травми очей і вух після вибуху гранати, а у деяких людей навіть є сліди тортур», – сказав Гамачек.
Витрати на лікування, в тому числі транспорт, покрило Міністерство внутрішніх справ Чехії.
Пацієнтів відбирала спеціальна гуманітарна рада, до складу якої входили представники білоруської діаспори в Чехії. Білорусів перевозили до Чехії індивідуально повітряним або наземним транспортом.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.