13 вересня колегія суддів Запорізького апеляційного суду приступила до розгляду по суті справи Миколи Бутрименка, підозрюваного в причетності до загибелі спецпризначенців на Донбасі в 2014 році.
На початку засідання суд розглянув клопотання прокурора та адвоката постраждалих щодо повторного дослідження доказів у справі. Зокрема, вони просили заслухати свідчення одного з постраждалих, адже в першій інстанції їх не було заслухано через те, що той нібито подав електронними засобами заяву про те, щоб справа слухалася без нього. Наразі за даними ж прокурора та адвоката постраждалих, які пізніше спілкувалися з ними, він стверджує, що такої заяви не подавав.
Суд частково задовільнив клопотання, зокрема щодо повторного дослідження матеріалів негласних розшукових дій. Також судді повідомили, що наразі не можуть задовільнити клопотання щодо заслуховування свідчень постраждалого через його відсутність на засіданні, адже для винесення рішення необхідно з’ясувати у нього самого, чи є автентичною його заява до суду першої інстанції.
Під час засідання судді доповіли суть справи та заслухали позиції захисників обвинуваченого та постраждалих щодо апеляційних скарг. З об’єктивних причини – неможливості продовжувати відеоконференцією з судом у Кропивницькому, де знаходяться родини загиблих спецпризначенців – у засіданні суду оголошено перерву до 20 вересня.
У суді оголосили перерву
Підтримати постраждалих та їх родини загиблих спецпризначенців на засідання у Запоріжжя прийшли волонтери та ветерани війни на Донбасі. По закінченню судового засідання вони скандували «Вбивці довічне!».
Раніше засідання Запорізького апеляційного суду справі Бутрименка двічі переносили: 23 серпня – через самовідвід одного з суддів, 6 вересня – через те, що двоє постраждалих не були належним чином поінформовані судом про засідання.
16 травня 2019 року Куйбишевський районний суд Запорізької області визнав Миколу Бутрименка винним за частиною 2 статті 258-5 Кримінального кодексу України – у фінансуванні тероризму. Бутрименка засудили до восьми років позбавлення волі. Але, оскільки обвинувачуваний перебуває у попередньому ув’язненні з 1 червня 2016 року, то, за так званим «законом Савченко», він зможе вийти на волю уже через рік.
За даними свідків у його справі, Бутрименко в 2014 році повідомив підтримуваним Росією бойовикам про українських спецпризначенців біля Сніжного, після чого військових обстріляли і 10 із них – загинули.
Прокуратура і постраждалі подали апеляцію на вирок Бутрименку. Суд першої інстанції відкинув статтю щодо тероризму, тому прокуратура і постраждалі просять переглянути саме цей момент і заново заслухати свідків, адже є свідчення про те, що Бутрименко не лише здав бійців, а й сам був зі зброєю.