Суд у справі Бутрименка, підозрюваного в причетності до загибелі спецпризначенців, перенесли

Дата нового засідання Запорізького апеляційного суду наразі невідома

Запорізький апеляційний суд 23 серпня не зміг почати розгляд апеляції у справі Миколи Бутрименка, підозрюваного в причетності до загибелі спецпризначенців на Донбасі в 2014 році.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, один із представників суддівської колегії, Вадим Рассуждай, на початку розгляду справи оголосив про самовідвід.

Як пояснив суддя, до 2014 року він працював у Донецькій області, і в нього залишились рідні на непідконтрольній урядові території, тому його участь у судовому процесі може позначитися на них.

Вадим Рассуждай (справа) оголосив самовідвід

Колегія підтримала самовідвід судді – у розгляді справи оголосили перерву для проведення заміни у складі суддів. Дата нового засіданні поки що невідома.

16 травня 2019 року Куйбишевський районний суд Запорізької області визнав Миколу Бутрименка винним за частиною 2 статті 258-5 Кримінального кодексу України – у фінансуванні тероризму. Бутрименка засудили до восьми років позбавлення волі. Але, оскільки обвинувачуваний перебуває у попередньому ув’язненні з 1 червня 2016 року, то, за так званим «законом Савченко», він зможе вийти на волю уже через рік.

Читайте також: «Кейс Бутрименка»: причетний до загибелі спецпризначенців може через рік вийти на свободу

За даними свідків у його справі, Бутрименко в 2014 році повідомив підтримуваним Росією бойовикам про українських спецпризначенців біля Сніжного, після чого військових обстріляли і 10 із них – загинули.

Прокуратура і постраждалі подали апеляцію на вирок Бутрименку. Суд першої інстанції відкинув статтю щодо тероризму, тому прокуратура і постраждалі просять переглянути саме цей момент і заново заслухати свідків, адже є свідчення про те, що Бутрименко не лише здав бійців, а й сам був зі зброєю.

У суді також вирішується питання про можливість заслухати постраждалих і їхніх рідних у режимі відеозв’язку. Відповідне клопотання подав їхній адвокат через те, що постраждалі та їхні сім’ї проживають у Кропивницькому й Коломиї. Присутність обвинуваченого у суді також забезпечується засобами відеозв’язку – наразі Микола Буртименко перебуває у Маріупольському СІЗО.

Підтримати родини постраждалих і проконтролювати розгляд справи на засідання Запорізького апеляційного суду прийшли місцеві й київські активісти, ветерани війни на Донбасі й волонтери. Частина з них принесла з собою національні прапори і плакати з написами «Справедливий суд або суд Лінча?».

Активісти в залі суду

«Льотчика рятували, але попали в таку засідку, яку зробив цей негідник Бутрименко, якого навіть і відпустять через деякий час, бо йому навіть тероризм не приписали, хоча хлопці-спецпризначенці, які вижили, його бачили зі зброєю», – розповів присутній на засіданні «кіборг» В’ячеслав Зайцев, який у 2014 році був свідком того, як проросійські бойовики збили український літак Су-25, пілота якого розшукували згадані спецпризначенці.

На початок 2014 року Микола Бутрименко керував агрофірмою «Імені челюскінців» і був депутатом Шахтарської райради Донецької області від Партії регіонів. За даними слідства, 29 липня 2014 року він побачив українських спецпризначенців – бійців 3-го полку спецпризначення, які розшукували поблизу Сніжного (на непідконтрольній урядові території України) пілота збитого бойовиками українського літака Су-25.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Нотатки спеца»: спецпризначенець розповів про події квітня 2014 року у Слов'янську

За даними слідства, Бутрименко пустив українських бійців «переночувати» в один зі своїх ангарів, а потім, як стверджують свідки, повідомив про них бойовикам. Ангар «накрили» щільним вогнем, внаслідок чого 10 бійців загинули, а інші були поранені. П’ятеро потрапили у полон, як і льотчик підбитого літака Юрій Шевцов.

Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання», або так званий «закон Савченко», набрав чинності 24 грудня 2015 року. Він передбачав зарахування одного дня у СІЗО як двох днів позбавлення волі. Його скасували в червні 2017 року.