Новий посол США в Україні Бріджит Брінк розповіла в інтерв’ю «Голосу Америки» про підтримку України з боку США на тлі вторгнення Росії в Україну.
«Завдання, які стоять перед Україною та нами, величезні. Коли я прибула сюди, я поставила собі п’ять безпосередніх цілей, і перша – допомогти Україні захистити себе. Друга – допомогти притягнути до відповідальності винних у воєнних злочинах та звірствах. Третє – забезпечити, щоб гуманітарна допомога, зокрема, що направляється зі США, доходила до кінцевих одержувачів, особливо в зонах конфлікту. Четверте – проконтролювати цей величезний обсяг американської допомоги та забезпечити відповідний нагляд звідси, з Києва. І останнє – знову зібрати нашу команду, американців та українців, які працюють у посольстві, та відновити нашу структуру. Тож проблеми, які стоять перед Україною, дуже великі, вони стоять перед усіма нами, але ми справді сповнені рішучості і готові їх вирішити», – зауважила вона.
Вона зазначила, що нагляд за допомогою від США для України здійснює посольство.
«Я тут якраз для того, щоб переконатися, що все, що ми робимо, безпосередньо допомагає українцям на передовій, допомагає Україні покращити своє становище на полі бою, що, як ми впевнені, підтримає її позицію під час переговорів, коли до цього дійде», – відповіла посол.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «В кінці серпня після контрнаступу». Коли Україна відновить переговори з Росією?Бріджит Брінк впевнена: Україна не зазнає поразки.
«І ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки потрібно. Як я вже згадувала, це дуже важливо для України і справді важливо для європейської безпеки. Це дійсно важливо і для Америки, тому що, як сказав президент Байден, те, що сталося, є обурливим з морального погляду, це неспровокований, невиправданий напад на суверенну країну. В інтересах Америки забезпечити мир та безпеку в Європі – це життєво важливо. Тож наслідки справді виходять далеко за межі України. Ми всі чудово розуміємо, що поставлено на карту. Саме тому ми тут: щоб допомогти Україні здобути перемогу», – наголосила вона.
Нова посол США в Україні Бріджит Брінк прибула до Києва 29 травня. 31 травня вона здійснила першу поїздку за межі Києва, відвідавши аеродром у селищі Гостомель.
Американського посла не було в Україні три роки.
Читайте також: Артилерія, ракетні системи й зброя берегової оборони: Байден анонсував новий пакет домоги Україні
15 червня президент США Джо Байден анонсував новий пакет допомоги Україні.
Того ж дня раніше посольство США в Україні озвучило дані про військову допомогу, яку отримала Україна від Вашингтона з початку широкомасштабного російського вторгнення.
Згідно з повідомленням, загальна сума безпекової допомоги США становить 4,6 млрд дол і включає високомобільні артилерійські ракетні системи, сотні броньованих багатоцільових машин, гелікоптери, безпілотні повітряні системи, контрбатарейні, контрмінометні та повітряні оглядові радари, безпілотні судна берегової охорони.
Також американські дипломати окремо відзначили надання Україні:
- 220 000 артилерійських снарядів;
- 50 000 000 патронів;
- 108 гаубиць;
- 75 000 комплектів бронежилетів і шоломів;
- 26 500 систем Javelin та інших протитанкових систем;
- 1 400 зенітних систем Stinger.
Президент США Джо Байден 9 травня підписав «Закон про лендліз на захист демократії в Україні 2022 року». Як заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов, постачання зброї Україні зі США за процедурою лендлізу ще не починалися.
Західні постачання озброєння Україні почалися ще до повномасштабного російського вторгнення, проте після нього їх обсяги збільшилися, деякі країни почали постачати важку техніку.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ми тут, щоб допомогти Україні здобути перемогу» – посол США Бріджит Брінк ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Лендліз для України ще не починався – секретар РНБОМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.