У Боснії і Герцеговині відбулися загальні вибори всіх рівнів влади, крім муніципального, в одній із найзаплутаніших політичних систем світу.
На час закриття дільниць о 19-й годині місцевого часу (20-й за Києвом) ні про які значні інциденти повідомлень не було, хоча передвиборча кампанія була напружена.
На цей час єдина оприлюднена цифра – явка станом на 15-у годину, що склала 37,21 відсотка.
На виборах обирали:
- трьох членів президентства Боснії і Герцеговини (колективного президентського органу країни), які мають представляти три визначені в Конституції країни її державотворчі народи – босняків (раніше їх називали «боснійськими мусульманами»), боснійських сербів і боснійських хорватів;
- членів Палати представників (нижньої палати федерального парламенту; членів верхньої призначають) Республіки Боснії і Герцеговини;
- президента, заступника президента і депутатів Національного зібрання (однопалатного парламенту) Республіки Сербської, однієї з двох федеральних складових Боснії і Герцеговини, де живуть головно боснійські серби;
- членів Палати представників (нижньої палати парламенту) Федерації Боснії і Герцеговини – це назва другої федеральної складової Республіки Боснії і Герцеговини, що представляє інші два державотворчі народи разом: боснійських хорватів і босняків; президента цієї частини Боснії обирає її парламент;
- депутатів зібрань (регіональних органів влади) кантонів – адміністративних одиниць Федерації Боснії і Герцеговини (в Республіці Сербській кантонів немає).
Підготовка до виборів загострила відносини між представниками босняків і боснійських сербів, відносини між якими напружені ще з часу створення сучасної Боснії і Герцеговини за Дейтонськими угодами 1995 року. Ті угоди поклали край трирічній Боснійській війні, внаслідок якої близько 100 тисяч людей загинули і близько 2 мільйонів стали біженцями чи вимушеними переселенцями.
Одним із найбільш суперечливих був президент Республіки Сербської, 59-річний Милорад Додик, проросійський діяч, який домагається відокремлення цієї частини Боснії від решти країни.
І в Федерації Боснії і Герцеговини серед боснійських хорватів, що становлять там меншість, лунають думки про створення окремої, третьої федеративної одиниці в Боснії для цього народу. Таку думку просуває, зокрема, претендент на представництво боснійських хорватів у президентстві Боснії Драґан Чович.
Вибори також відбуваються в час, коли Боснія опинилася на роздоріжжі: або країна продовжить шлях до глибшої європейської і євроатлантичної інтеграції, чи міжнаціональні тертя зірвуть цей процес.
У перебігу передвиборчої кампанії лунала риторика ворожнечі, схожа на ту, що розпалила війну майже три десятиліття тому. Міжнародні оглядачі кажуть, що такої «брудної» кампанії в Боснії не було від 1995 року.