Президент Республіки Сербської, 59-річний Милорад Додик, проросійський діяч, який домагається відокремлення цієї частини Боснії і Герцеговини від решти країни, перемагає на виборах до президентства Боснії і Герцеговини (колективного президентського органу країни).
«Оголошую свою перемогу», – сказав Додик на прес-конференції вранці 8 жовтня.
Виборча комісія Боснії повідомила, що Додик набирає 55,2% голосів при підрахунку 53% бюлетенів і перемагає поміркованого чинного представника боснійських сербів у тричленному президентському органі країни Младена Іванича, який набирає 42% голосів. Іванич визнав поразку.
Від боснійців-мусульман до колективного президентського органу країни проходить Шефік Джаферович. Він набирає 38% голосів. Від хорватії перемагає Желько Комшич з 49,5% голосів.
У Боснії і Герцеговині, в одній із найзаплутаніших політичних систем світу, 7 жовтня відбулися загальні вибори всіх рівнів влади, крім муніципального.
На виборах обирали:
- трьох членів президентства Боснії і Герцеговини (колективного президентського органу країни), які мають представляти три визначені в Конституції країни її державотворчі народи – босняків (раніше їх називали «боснійськими мусульманами»), боснійських сербів і боснійських хорватів;
- членів Палати представників (нижньої палати федерального парламенту; членів верхньої призначають) Республіки Боснії і Герцеговини;
- президента, заступника президента і депутатів Національного зібрання (однопалатного парламенту) Республіки Сербської, однієї з двох федеральних складових Боснії і Герцеговини, де живуть головно боснійські серби;
- членів Палати представників (нижньої палати парламенту) Федерації Боснії і Герцеговини – це назва другої федеральної складової Республіки Боснії і Герцеговини, що представляє інші два державотворчі народи разом: боснійських хорватів і босняків; президента цієї частини Боснії обирає її парламент;
- депутатів зібрань (регіональних органів влади) кантонів – адміністративних одиниць Федерації Боснії і Герцеговини (в Республіці Сербській кантонів немає).
У день виборів, 7 жовтня, про серйозні інциденти не повідомляли. Остаточні результати мають оголосити 8 жовтня.
Активність виборців склала 53,3%.
Підготовка до виборів загострила відносини між представниками босняків і боснійських сербів, відносини між якими напружені ще з часу створення сучасної Боснії і Герцеговини за Дейтонськими угодами 1995 року. Ці угоди поклали край трирічній Боснійській війні, внаслідок якої близько 100 тисяч людей загинули і близько 2 мільйонів стали біженцями чи вимушеними переселенцями.
Вибори також відбуваються в час, коли Боснія опинилася на роздоріжжі: або країна продовжить шлях до глибшої європейської і євроатлантичної інтеграції, чи міжнаціональні тертя зірвуть цей процес.
У перебігу передвиборчої кампанії лунала риторика ворожнечі, схожа на ту, що розпалила війну майже три десятиліття тому. Міжнародні оглядачі кажуть, що такої «брудної» кампанії в Боснії не було від 1995 року.