Боррель назвав справу Навального нижньою точкою у відносинах з Росією

Боррель зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим

Відносини між Євросоюзом і Росією переживають по-справжньому важкий момент після отруєння опозиціонера Олексія Навального. Про це заявив верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель перед переговорами в п’ятницю в Москві з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.

«Безумовно наші відносини зараз вкрай напружені, і ситуація з Навальним – це нижня точка», – наголосив Боррель.

Російський міністр, відкриваючи зустріч, назвав головною проблемою Москви і Брюсселя «відсутність нормальності у відносинах між двома найбільшими гравцями на євразійському просторі». «Це нездорова ситуація, яка нікому не приносить добра», – підкреслив Лавров. Він додав, що Москва готова обговорювати з Євросоюзом будь-які важливі теми.

Візит Жозепа Борреля – перша поїздка європейського чиновника такого високого рангу в Росію з 2017 року. Відносини залишаються напруженими з 2014-го року, коли Росія окупувала Крим і почала агресію на Донбасі. Російська влада заперечує звинувачення в агресії щодо України та військовій підтримці бойовиків «ЛДНР».

Нещодавно європейські країни засудили заміну російським судом Олексію Навальному умовного терміну на реальний у справі «Ів Роше». У Брюсселі вердикт назвали заполітизованим. Також ЄС вимагав негайного звільнення всіх затриманих на протестах на підтримку Навального активістів, а також самого опозиціонера.

Російський опозиціонер Навальний і Україна

Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».

Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.

Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.

Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».

Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального​

У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.

При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.