Високий представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель 28 травня прокоментував подолання вето президентки Грузії в парламенті на закон про «іноземних агентів».
«Європейський Союз глибоко шкодує, що парламент Грузії вирішив подолати вето президента на закон про прозорість іноземного впливу та знехтувати детальними юридичними аргументами Венеціанської комісії, що призвели до чіткої рекомендації скасувати цей закон», – йдеться в заяві Борреля.
Він зазначив: ЄС неодноразово наголошував, що цей закон суперечить основним принципам і цінностям блоку.
Читайте також: Складний вибір ЄС щодо Грузії: «червоне світло» для Тбілісі через закон про «іноземних агентів»
Зокрема, він означає відступ від трьох із дев’яти пунктів рекомендацій Комісії щодо отримання статусу кандидата, схвалених лідерами ЄС. Йдеться про положення про дезінформацію, поляризацію, а також основні права та залучення організацій громадянського суспільства.
Боррель додав, що ухвалення цієї ініціативи «негативно вплине на шлях Грузії до вступу в ЄС».
«Окрім закону про прозорість іноземного впливу, наразі було мобілізовано недостатньо політичної уваги на досягненні значного прогресу у дев’яти кроках (для євроінтеграції – ред.). Ми закликаємо грузинську владу змінити цю тенденцію та твердо повернутися на шлях до ЄС. Ще є час, щоб змінити цю динаміку, але потрібна тверда прихильність керівних органів», – заявив дипломат.
Він додав, що Євросоюз та країни-члени блоку «розглядають усі варіанти» реагування на ці події. Боррель також висловив підтримку грузинському народу і додав, що ЄС «визнає вибір переважної більшості з них за європейське майбутнє їхньої країни».
Читайте також: У Тбілісі пройшов багатотисячний марш проти закону про «іноагентів»
Парламент Грузії 28 травня подолав вето президентки Саломе Зурабішвілі на суперечливий закон про «іноземних агентів», незважаючи на масові протести і застереження Заходу щодо законодавства, яке порівнюють із аналогічним російським законом, що використовується для придушення громадянського суспільства.
За попередньою інформацією, вже із серпня ЗМІ й неурядові організації, які, за даними 2023 року, отримували понад 20% доходу з-за кордону, протягом місяця мають через Будинок юстиції внести заяву про реєстрацію як організації, що проводять інтереси іноземної сили. Інакше передбачені штрафи.
Владна партія ухвалила закон із другої спроби – минулого року «Грузинська мрія» відкликала документ після двох днів масових протестів і сутичок демонстрантів із силовиками.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: США починають «всеосяжний перегляд» відносин із Грузією через закон про «іноагентів» – Блінкен