Білоруський ресторатор заявляє, що втік в Україну і пропонує Київ як «точку складання білоруського протесту»

Білоруський ресторатор Вадим Прокоп’єв

Білоруський ресторатор Вадим Прокоп’єв, який нещодавно залишив Білорусь, опублікував серію відеозвернень, зокрема, до президента Олександра Лукашенка і до білорусів, які не згодні з діями влади в країні. Бізнесмен розповів, що перебуває в Києві, і кличе туди опонентів, щоб «перетерти по-європейськи, без вовчих понтів».

Бізнесмен пропонує використовувати Київ як «точку складання білоруського протесту». Він також дякує білорусам за кордоном, які вийшли на акції і пікети солідарності. Звертається по допомогу для опонентів білоруського режиму, які залишаються в Білорусі. «Допомога потрібна і в Мінську. Допоможіть дівчаткам!» – каже Прокоп’єв, ймовірно, маючи на увазі кандидата в президенти Світлану Тіхановську, а також Марію Колесникову, координатора штабу арештованого ексбанкіра Віктора Бабарика, і Вероніку Цепкало, дружину незареєстрованого претендента на президентський пост Валерія Цепкала.

Вадим Прокоп’єв відомий у Білорусі як співвласник кількох ресторанів і барів преміум-класу. У травні, після заяви Лукашенка про те, що під час пандемії ресторани ніхто підтримувати не буде, він записав звернення до колег, в якому запропонував їм об’єднатися в асоціацію, щоб впливати на громадську думку і захищати свої інтереси перед державою. На початку липня стало відомо, нібито Прокоп’єв продав бізнес у Мінську і переїжджає в Сінгапур.

Перше відеозвернення Вадима Прокоп’єва до президента Лукашенка з’явилося майже опівночі 14 липня – цього дня в Мінську та інших містах Білорусі відбулися стихійні протести через відмову реєструвати незалежних кандидатів у президенти Віктора Бабарика та Валерія Цепкала. Було затримано понад 370 людей.

Вадим Прокоп’єв пояснив, навіщо записує відеозвернення, в третьому ролику: «Я собі ніколи не пробачу, якщо не допоможу всім вільним людям Білорусі. 2020 рік змінив усе. Ніколи ще в історії Білорусі я не бачив такого підйому, такого ентузіазму і рішучості». Він згадує політв’язнів Миколи Статкевича і Павла Северинця: «цим людям я безмежно вдячний: вони тримали удар, коли суспільство ще не прокинулося». Каже про Росію, де, за його словами, «біля керма знаходиться така ж злочинна група, тільки небезпечніша і потужніша». «Звернувши шию нашому паханові, ми надихнемо тих найкращих росіян, яких не влаштовує їхній власний режим», – говорить Прокоп’єв.

Канал Прокоп’єва на Youtube зареєстрований 13 липня. На момент публікації у нього понад 50 тисяч підписників. За тиждень усі відео подивилися майже 2 мільйони людей.

Жодної реакції ні від президента Лукашенка, ні від інших білоруських чиновників досі немає, хоча Прокоп’єв упевнений, що вони бачили його звернення.

Вибори у Білорусі: нові дані після реєстрації кандидатів

  • Шості вибори в історії незалежної Білорусі
  • Відбудуться 9 серпня 2020 року;
  • ЦВК Білорусі зареєструвала 15 ініціативних груп зі збору підписів із 55 заявок;
  • 14 липня ЦВК Білорусі зареєструвала Олександра Лукашенка, Світлану Тихановську, Ганну Конопацьку, Андрія Дмитрієва та Сергія Черечня кандидатами у президенти.

Зліва направо: Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька, Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Сергій Черечень

  • Люди в багатьох містах Білорусі вийшли на вулиці ввечері 14 липня після того, як Центрвиборчком відмовився зареєструвати кандидатами Віктора Бабарика ​та Валерія Цепкала, яких називають найреальнішими конкурентами Олександра Лукашенка.

Віктор Бабарико (зліва) та Валерій Цепкало

  • З початку виборчої кампанії правозахисники нарахували понад 700 затриманих: учасників «ланцюгів солідарності», членів ініціативних груп, активістів, політиків, блогерів, журналістів та просто перехожих на вулицях. 129 людей були покарані адміністративними арештами, 252 оштрафовані.
  • Головного опозиційного політика Миколу Статкевича, як й інших його колег по опозиції, не допустили до збору підписів;
  • 65-річний Олександр Лукашенко керує країною беззмінно вже майже 26 років;
  • Окрім перших виборів 1994 року, на яких переміг Лукашенко, жодні інші на міжнародному рівні не були визнані вільними і справедливими (2001, 2006, 2010, 2015 роки).