Білорусь стала членом Шанхайської організації співпраці, регіонального угруповання, яке просувають Пекін і Москва як альтернативу західному впливу.
Лідери Китаю, Росії, Туреччини, Пакистану, чотирьох із п’яти пострадянських республік Центральної Азії й інших держав 4 липня продовжують у Казахстані дводенний саміт організації і розпочали другий і останній день зустрічі з прийняття Білорусі. Це очікуваний крок, який просуває авторитарного лідера Олександра Лукашенка на його антизахідному шляху після суперечливих виборів чотири роки тому, які спровокували безпрецедентні вуличні протести і жорстоке їх придушення.
Лукашенко домагався членства в ШОС півтора десятиліття.
За останні три роки його рішення «використати як зброю» мігрантів із третіх країн на кордоні Білорусі з сусідами ЄС і дозволити російським військам здійснити повномасштабне вторгнення в Україну з території Білорусі ще більше відштовхнули Лукашенка від Заходу і посилили його опору на Москву.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Приєднання Білорусі до Шанхайської організації: який знак Путін і Сі подали Заходу на саміті ШОС у КазахстаніЛукашенко назвав вступ Білорусі до ШОС «історичним». Він заявив про необхідність «знищити однополярний світ» і взяти на себе відповідальність за «глобальну безпеку», оскільки «самозакоханий егоїстичний Захід виявився на це нездатний».
«Там (на Заході) немає лідерів, здатних самостійно ухвалювати відповідальні рішення», – сказав він.
Аналітики зазначають, що Лукашенко міг сподіватися, що зв’язки з ШОС посилять і розширять вкрай необхідну торговельно-економічну співпрацю з Китаєм, одночасно трохи зменшивши залежність його режиму від Москви.
ШОС є політичною, економічною, а також безпековою й оборонною організацією, заснованою Китаєм і Росією в 2001 році.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Китай просуває у світі свою авторитарну модель державного управління: звіт «Атлантичної ради»Із приєднанням Білорусі кількість членів організації розширилася з шести до 10 країн, включаючи Індію і Пакистан, які приєдналися у 2017 році, й Іран, який став членом у 2023-му.
Чотири з п’яти пострадянських держав Центральної Азії є членами ШОС, лише Туркменистан залишився осторонь.
Президент Росії Володимир Путін і китайський лідер Сі Цзіньпін зустрілися в перший день саміту в Астані.
Російські ЗМІ цитували Путіна, який похвалив ШОС за «зміцнення її ролі як однієї з ключових опор справедливого багатополярного світового порядку».
Сі, який підтримує Росію на тлі повномасштабного вторгнення в Україну, назвав Путіна «старим другом». Він заявив про «прагнення до дружби поколінь» у відповідь на «міжнародну ситуацію, що постійно змінюється».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Путін і «нецивілізоване розлучення». Що показав саміт СНД у Бішкеку?У Кремлі заявили, що Путін і Сі говорили про війну в Україні під час переговорів на полях саміту і, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, які цитує Reuters, «відзначили» «безперспективність будь-яких форматів» мирних переговорів без участі Росії.
На другий день Сі закликав членів ШОС «протистояти зовнішньому втручанню» і «захищати право на розвиток».
Окрім президентів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану й Узбекистану, у заході ШОС беруть участь президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шаріф і президент Азербайджану Ільгам Алієв. Баку і Анкара є діалоговими партнерами ШОС.
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш також перебуває там у рамках свого першого туру по Центральній Азії з 2017 року, під час якого він відвідає і Таджикистан.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ердоган розповів Путіну, що може допомогти в справедливому завершенні війни