Радник глави Офісу президента Олексій Арестович у вечірньому зверненні 24 квітня наголосив, що дуже складною залишається ситуація в Маріуполі Донецької області.
«Противник, попри заяви вищого військово-політичного керівництва Росії на рівні президента Росії, міністра оборони РФ, продовжує зосереджувати зусилля в районі оборони наших військ на заводі «Азовсталь». Зранку там працює авіація противника. Дальня авіація. Стратегічні бомбардувальники і артилерія противника. І ворог зосереджує наземні сили для того, щоб просуватися вперед, поки наші оборонці в дуже складній, неймовірно складній обстановці тримають оборону», – зауважив Арестович.
Крім того, він деталізував оприлюднені сьогодні раніше радником голови ОП Михайлом Подоляком запропоновані Росії українською владою кроки для розв’язання ситуації в Маріуполі.
Як вказував Подоляк, вони полягають у тому, щоб оголосити «реальне великоднє перемир’я» над містом, негайно організувати гуманітарний коридор для цивільних і погодитися на спеціальний раунд переговорів для евакуації чи обміну військових.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дружини «азовців» просять врятувати їхніх чоловіків із «Азовсталі»Арестович уточнив: «Ми запропонували росіянам провести спеціальний раунд перемовин на місці – прямо біля стін «Азовсталі» – викликати наших російських візаві на перемовинах, щоб допомогли домовитися про негайне припинення вогню «великоднє», надання гуманітарних коридорів і звільнення або обмін наших військових на всіх військовополонених Російської Федерації. Чекаємо відповіді від Російської Федерації».
21 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не очікує від Росії «людяності», тому готова до будь-якого обміну.
21 квітня президент Росії Володимир Путін наказав російському міністрові оборони Сергію Шойгу заблокувати контрольований українськими силами металургійний комбінат «Азовсталь» у Маріуполі так, «щоб муха не пролетіла».
Читайте також: Фільтраційні табори, допити: історія родини, вивезеної із Маріуполя у Росію
24 квітня Міжнародний комітет Червоного хреста закликав до безпечної евакуації цивільних та поранених із блокованого Маріуполя.
Напередодні радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що російська сторона зірвала евакуацію з Маріуполя, не подавши обіцяних раніше автобусів для евакуації жителів міста до Запоріжжя. Натомість людей, які зібралися, розігнали військові.
Російські сили можуть намагатися паралельно з українською стороною організувати свій коридор для евакуації людей із Маріуполя в Росію, раніше попереджала віцепрем’єрка – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
Як повідомила 22 квітня Ірина Верещук, російська сторона відмовилася відкрити гуманітарний коридор для цивільних з «Азовсталі», де, за її даними, перебувають українські військові та близько 1000 цивільних.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Це і є апокаліпсис»: як врятувати Маріуполь?Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.