У Білорусі Олександра Пильченка, який захищає експретендента на посаду президента Віктора Бабарика й опозиціонерку Марію Колесникову, позбавили ліцензії адвоката. Рішення ухвалили на засіданні Кваліфікаційної комісії з питань адвокатської діяльності при Міністерстві юстиції Білорусі 15 жовтня, повідомляє TUT.BY.
Ліцензія адвоката діє до отримання ним письмового рішення Мін’юсту. Там же буде вказана дата, з якої ліцензія перестане діяти.
Причиною розгляду питання про припинення ліцензії стало інтерв’ю порталу TUT.BY, в якому Пильченко розповів про те, до яких дій має за законом вдатися генпрокурор після побиття затриманих в ізоляторах 9-12 серпня.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Бабарико про зустріч із Лукашенком у СІЗО: жодних домовленостей не досягнулиПізніше в Мін’юсті прокоментували рішення кваліфікаційної комісії. За повідомленням, адвокат Пильченко «допустив у ЗМІ некомпетентні коментарі і фактично закликав до протиправних дій, в тому числі до блокування і роззброєння військових підрозділів». Крім того, Мін’юст вважає, що заяви адвоката «вводять громадськість в оману щодо повноважень державних органів і не узгоджуються з процесуальними нормами».
Повідомлення про розгляд питання про припинення дії ліцензії Олександр Пильченко отримав 7 жовтня. В інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») 13 жовтня він розповідав, що ситуація виникла після репортажу на державному каналі ОНТ, де розкритикували його коментар порталу TUT.BY.
Your browser doesn’t support HTML5
Безперервне приниження людської гідності. Розповіді ексв’язнів на Окрестіна
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.