Нова ініціатива військової допомоги для України від головної дипломатки ЄС Каї Каллас на суму до 40 мільярдів євро, яку доопрацювали напередодні, навряд чи буде погоджена на наступному саміті лідерів Євросоюзу 20–21 березня. Принаймні, таку думку Радіо Свобода висловили кілька дипломатів ЄС, які не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ.
Чому є сумніви? Як причини наводять посадовці?
Не через Угорщину
На позачерговому саміті ЄС, скликаному в Брюсселі 6 березня для обговорення підтримки України, усі 26 країн-членів ЄС, за винятком Угорщини, погодили намір посилити військову допомогу Києву. У їхній декларації, що стала додатком до висновків саміту, йдеться про необхідність фіналізувати пропозицію від очільниці Європейської служби зовнішньої дії Каї Каллас. У пресі називали цифри від 5 до 40 мільярдів євро.
Винесення рішення щодо підтримки України в додатки до висновків саміту стало певним способом обійти угорське вето. До речі, дипломати, з якими спілкувалася Радіо Свобода, заперечили повідомлення у пресі, що ЄС може позбавити Угорщину права голосу за процедурою статті 7 Договору про Європейський Союз.
Для цього знадобилася б згода решти 26 країн-членів, а наразі піти на такий прецедент готові не більше двох третин країн-членів Євросоюзу, оскільки решта прагне захистити себе від подібних ситуацій у майбутньому.
Віктор Орбан, премʼєр міністр Угорщини, 21 грудня 2024 року
Угорське «ні» витиснуло цю «ініціативу Каллас» з юридичного рівня на політичний.
Іншими словами, яке б не було надалі ухвалене рішення щодо неї, воно не буде юридично зобов’язуючим, а радше залежатиме від політичної волі кожної з решти 26 держав-членів, пояснив один із дипломатів.
І наразі проблема не стільки у відсутності цієї політичної волі, скільки у незгоді певних держав із заявленими часовими рамками, інших – із сумами, третіх – із самим концептом.
Кая Каллас
Нова обгортка
«Ініціатива Каллас» містить як згадку про необхідність забезпечення «негайних постачань» зброї до України, так і можливість замовляти озброєння для України на українському виробництві, а також довготривалу співпрацю оборонно-промислових комплексів України та ЄС.
Такого роду ініціативи вже існують. Наприклад, «чеська ініціатива» із закупівлі снарядів дозволяє задовольняти першочергові потреби України в боєприпасах, а «данська модель» демонструє, як можна закуповувати військову техніку для Києва в українській оборонній промисловості.
Не зрозуміло до кінця, наскільки це будуть «нові гроші». В новій пропозиції згадується можливість враховувати у розрахунки вже заплановану чи надану Україні допомогу з 24 лютого 2025 року – як самостійно, так і в межах існуючих ініціатив ЄС та НАТО.
До групи охочих долучаються також країни з-поза меж ЄС, наприклад, Великобританія, Норвегія, Швейцарія тощо. Таким чином, враховуючи, що торік країни ЄС надали Києву військову допомогу на приблизно 20 мільярдів євро, а цього року Норвегія оголосила про плани на 8 мільярдів, а Британія – на 5 мільярдів, загальний обсяг пакету «ініціативи Каллас» може не суттєво відрізнятися від вже запланованої допомоги від європейських держав.
Президент України Володимир Зеленський, президент Європейської Ради Антоніу Кошта та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн. Брюссель, Бельгія, 6 березня 2025 року
То у чому ж принципова новизна ініціативи Каї Каллас?
«Неважливо, якого кольору кішка – важливо, щоб вона ловила мишей», – процитував китайське прислів’я один із дипломатів у відповідь на це питання Радіо Свобода. І додав, що мова більше про структурованість зусиль та намагання рівномірніше розподілити тягар між різними державами.
Розподіл тягаря
Каї Каллас пропонує розподілити тягар шляхом затвердження внесків, пропорційних до розміру економіки країн-членів. Наразі саме східні та північні країни ЄС, а також Нідерланди (які мають більше розуміння через збиття літака MH17) і Німеччина роблять значно більші внески в допомогу Україні порівняно з іншими державами-членами. Чим далі від Росії, тим менше розуміння серед населення європейських країн того, чому вони мають допомагати Україні.
Кілька дипломатів, особливо з великих країн-членів ЄС, скептично висловилися щодо ідеї розподілу внесків залежно від розміру економіки, бо для них це означатиме значно більші видатки, які вони наразі не мають можливості забезпечити.
Деяким країнам також не подобається пункт, який зобов’язує до кінця березня повідомити, яку допомогу, якої кількості та від якої країни планується надати Україні протягом року. В умовах, коли США докладають зусиль до припинення вогню та початку мирних переговорів, потреби України можуть змінюватися. Якщо до моменту припинення вогню може знадобитися якась далекобійна зброя, то після цього, наприклад, поповнення запасів чи тренування військових.
Перешкодою для досягнення остаточного рішення щодо ініціативи Каллас на найближчому саміті також може стати відсутність сформованого уряду в Німеччині, а як наслідок – неможливість озвучення остаточних зобов’язань.
Водночас дипломати запевнили – у ЄС є політична воля продовжувати підтримку України, і, незалежно від того, як швидко буде узгоджена «ініціатива Каллас», допомога продовжуватиметься.
«Навіть якщо бойові дії на якийсь час зупиняться, нам все одно потрібно буде перетворити Україну на сталевого дикобраза, бо ми знаємо, що стратегічні наміри Путіна не змінилися», – підсумував один із дипломатів в унісон із п'ятьма іншими дипломатами та чиновниками ЄС, з якими спілкувалися Радіо Свобода.