В окупованому Росією Криму завершується голосування за зміни до Конституції Росії. Підконтрольна Кремлю місцева влада переконує, що «кримчани в єдиному пориві підтримують» цей процес. Але Крим.Реалії з’ясували, що багато хто просто не знає, за що він голосував, а багато кримчан узагалі виступають проти цього голосування.
Понад тисячу виборчих дільниць відкрила в Криму окупаційна російська влада, організовуючи незаконне голосування щодо змін до Конституції Росії на українському півострові.
Голосування спочатку мало відбутися у квітні, але його перенесли через коронавірусну пандемію. Тепер на дільницях, як стверджує місцева влада, людям міряють температуру, видають одноразові маски й рукавички, просять дотримуватися безпечної дистанції.
Кримчани розповідають, що на півострові організована масована агітація за поправки до Конституції Росії.
Агітбригади, незважаючи на загрозу коронавірусу, обходять із виборчими урнами вулиці й двори, закликаючи кримчан до голосування.
У Керчі, наприклад, роздають бюлетені для голосування прямо у дворах житлових будинків.
Голосування за поправки до Конституції Росії в Керчі
Фігурант третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сейтумер Сейтумеров узагалі повідомив, що його примушували голосувати. Але у російському Центрвиборчкомі в Криму це заперечують.
Кримчанам роздають бюлетені із запитанням: «Ви схвалюєте зміни до Конституції Російської Федерації?» Передбачається два варіанти відповідей: «так» або «ні».
Бюлетень для голосування щодо змін до Конституції Росії
Правки очима влади
Крим у проєкті нової Конституції Росії згадується лише в одному пункті: про вимоги до кандидатів у президенти цієї країни. Спеціально для кримчан відредагували початковий варіант поправок, який позбавляв їх можливості висувати свою кандидатуру в президенти через пункт про «постійне проживання кандидата в Росії не менше ніж 25 років» і «відсутність раніше громадянства іноземної держави або посвідчення на проживання». У підсумку в цьому пункті дописали, що ці вимоги не стосуються жителів Криму.
Також побічно півострова може стосуватися пункт поправок про заборону відчуження територій Росії. Крим російська влада з 2014 року вважає своєю територією, і тому багато хто впевнений, що поправки до Конституції Росії стануть гарантією того, що Крим «не повернуть Україні».
Підконтрольні Росії керівники Криму, багато з яких на материковій частині України є фігурантами кримінальних справ про держзраду, не приховують, що підтримують поправки, орієнтуючись саме на пункт про неподільність російської території.
Але уже на дільницях для голосування підконтрольний Кремлю голова російської влади в Криму Сергій Аксьонов і спікер російського парламенту в Криму Володимир Константинов назвали «однією з найважливіших поправок» можливість для Володимира Путіна знову балотуватися в президенти у 2024 році.
Сергій Аксьонов у Сімферополі голосує за поправки до Конституції Росії, 25 червня 2020 року
«Глибоко переконаний, що сьогодні немає іншого лідера, здатного об’єднати країну і дати їй упевнений рух вперед. Володимир Володимирович Путін ‒ це стрижень Росії. Упевнений, що кримчани у своїй більшості зі мною згодні», ‒ стверджує Сергій Аксьонов.
Кримський спікер Володимир Константинов взагалі назвав російського президента «святою людиною».
Російський кримський спікер Володимир Константинов голосує за поправки до Конституції Росії в селищі Науковому Бахчисарайського району, 25 червня 2020 року
Голова російського уряду в Криму Юрій Гоцанюк, зі свого боку, наголосив, що голосує, «аби не залишитися у хвості історії».
Голова російського уряду в Криму Юрій Гоцанюк голосує за поправки до Конституції Росії в Сімферополі, 25 червня 2020 року
Думки розділилися
Але позицію чиновників поділяють не всі кримчани. Російський автомобільний сайт «Дром» оприлюднив результати анонімного опитування про голосування щодо поправок до Конституції Росії, яке проводилося з 22 до 29 червня серед його читачів, зокрема і в Криму.
В опитуванні взяли участь 23,5 тисячі осіб. Із них, за інформацією організаторів опитування, 38% жителів півострова висловилися «проти» поправок до Основного закону Росії, 24,5% ‒ «за». Ще 37,6% кримських респондентів повідомили, що не підуть голосувати.
На півдні Росії показники «проти» поправок вищі, ніж на півострові, ‒ 52%, ще 33,8% респондентів повідомили, що не підуть голосувати. Водночас кількість прихильників поправок на півдні Росії нижча, ніж у Криму, ‒ 13,8%.
Незважаючи на те, що кримські чиновники переконують у єдності кримчан, думки на півострові щодо нинішнього голосування розділилися. Причому не тільки в середовищі активістів, а й у владі.
Журналісти Крим.Реалії провели своє опитування на вулицях Сімферополя, у результаті якого з’ясувалося, що більшість опитаних місцевих жителів не змогли сказати, в чому суть поправок до Конституції Росії. Також не всі вони погодилися з тим, що «обнулення» термінів чинного президента Росії ‒ це правильно.
«Після голосування ніякого покращення не буде»
Депутат російського парламенту в Криму Ілля Донченко сказав, що не підтримав зміни до Конституції Росії в їхньому нинішньому форматі.
«Я свій голос віддав проти. Мене не влаштовує комплексне голосування. Не хочу довічних сенаторів, яких не обирає народ (у Росії верхня палата парламенту, Рада федерації, депутатів якої називають сенаторами, не виборна ‒ представників до неї призначають органи влади регіонів ‒ ред.). Проти того, щоб парламент визначав основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики. Причина в тому, що цей орган не обирається громадянами шляхом прямого голосування. Не можу підтримати втрату права судової гілки влади на обрання своїх голів тощо. Хоча якби мені дали можливість проголосувати окремо за низку поправок, я б частину з них підтримав», ‒ пояснив депутат.
Ілля Донченко
Відмовилися голосувати за поправки й однопартійці Іллі Донченка ‒ вся фракція комуністів у російському кримському парламенті. «Одна з причин, чому ми проти цих поправок, ‒ тому що вони голосуються пакетом замість того, щоб надати можливість громадянам Росії голосувати щодо кожної поправки окремо. Прокинувшись 2 липня після голосування за поправки, громадяни на собі жодного покращення не відчують», ‒ пояснює голова фракції, депутат російського парламенту в Криму Сергій Богатиренко.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Росії сьогодні останній день голосування щодо поправок до КонституціїКримський активіст Сергій Акімов вважає, що ухвалення конституційних поправок дозволить російській владі «посилити каральні заходи» щодо активних громадян.
«Після ухвалення поправок до Конституції настане важкий час у незадоволених та інакодумців, тому що системі треба буде захищати себе, щоб довше утриматися при владі, і вона піде на все і буде переслідувати таких людей як за законом, так і не за законом. Конституція ‒ це ширма для тих, хто ще на стороні влади, їх мало, але вони ще є. Ми бачимо, що опинилися в країні, яка оточила своїх громадян усілякими штрафами та заборонами, у людей і так важке фінансове становище. Ось на цьому тримається ця влада ‒ на страху людей, на каральних заходах. Зрозуміло одне: на цьому влада довго не протримається, такими методами проблеми в країні лише поглиблюються», ‒ впевнений активіст.
Сергій Акімов
Сергій Акімов повідомив, що брав участь у голосуванні, але вважає, що це «не його Конституція», тому проголосував проти поправок до неї.
Активіст громадського руху «Вільний Крим» Решад Меметов прогнозує негативні перспективи для кримчан у зв’язку зі зміцненням чинного російського режиму після ухвалення поправок.
«Ми знаємо, для чого і для кого ухвалюються поправки. Встановлена система влади в Росії, яка перетворила ресурси країни на особисту власність, яка зробила олігархів казково багатими, а мільйони простих людей викинула за межу бідності, буде тільки розвивати всі ці тенденції. Тому кримчанам, змушеним жити за законами цієї країни, доведеться надалі затягувати паски і лише згадувати про всі ті свободи, що були в Криму до 2014 року», ‒ вважає він.
Решад Меметов
Сімферопольський активіст Олег Кочеров теж не є прихильником змін до Конституції Росії. А нинішній конституційний процес у Росії він характеризує так: «Конституція, за якою ми живемо, ‒ це не основний закон, а «стара карта, з якою можна заблукати або прийти не туди…», такий собі Іван Сусанін, до якого прийшли кримчани у 2014 році».
Олег Кочеров
«А це тоді що?»
Шеф-редактор російського видання «Аргументы недели ‒ Крым» Олексій Салов звернув увагу, що в магазинах Сімферополя вже продають Конституцію Росії з поправками, за які кримчани тільки зараз голосують.
«Я поїхав у книжковий магазин у «Меганомі» (торговий центр у Сімферополі ‒ ред.) і купив там Конституцію. Вона з новими поправками. Підписано до друку 17 березня 2020 року. Тобто 17 березня вже все зібрали, підписали до друку і віддали у друк. Нам розповідають із телеекранів: якщо результати голосування будуть позитивними, тоді закон про поправки буде ухвалений. А це тоді що?» ‒ каже він.
Олексій Салов
Голосування щодо змін до Конституції Росії розпочалося 25 червня і завершиться о 20:00 1 липня. Підрахунок результатів почнеться у той же день після закриття виборчих дільниць.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Деокупація Криму неминуча, незважаючи на зміни Конституції Росії – глава МЗС УкраїниУ Міністерстві закордонних справ України назвали голосування у Криму за поправки до російської Конституції «таким же незаконним актом, як і всі попередні так звані вибори, проведені окупаційною владою на території півострова».
А в Меджлісі кримськотатарського народу у зв’язку з цим закликали до міжнародного тиску на Росію.
Читайте ще:
Україні потрібна її територія, а не компенсація від Росії за Крим – Кулеба