Примус до щастя: чи можна звільняти нещасливих працівників?

«Ви недостатньо щасливі на робочому місці? Готуйтесь до звільнення!» – приблизно так сприйняла українська спільнота нещодавню заяву власника і голови правління одного з найбільших українських агрохолдингів «Миронівський хлібопродукт» (МХП) Юрія Косюка. Бізнесмен повідомив, що заради експерименту 70 його співробітників на робочому місці перебувають під постійним спостереженням відеокамер. Головна мета дослідження – визначити щасливих працівників, а нещасливих відправити до психологів. Або з часом звільнити. Українські експерти ставляться із застереженням до подібних методів покращення продуктивності працівників.

Система віддаленого контролю за робітниками виробництв не є новою для українського ринку праці, а пересічний українець щодня потрапляє в об’єктиви камер у метро, в магазинах та кафе. Однак заява Юрія Косюка, власника найбільшого виробника курятини в Україні, вивела морально-етичну складову питання спостереження через камери в офісах на новий рівень, вважають психологи та експерти з комунікацій. Зокрема йдеться про кризу довіри у суспільстві і вплив штучного інтелекту на людську гідність та приватність особистого життя.

Посміхніться, вас знімають!

Сутність експерименту, запровадженого влітку поточного року на агрохолдингу, полягає в тому, що психологи та НR-спеціалісти через камери спостереження відстежують емоції співробітників, які ті переживають на робочому місці.

«Ми моніторимо емоції. Усі знаходяться під камерами. За 70 пунктами відкалібруємо емоції. Спостерігаємо за щасливими та нещасливими», – заявив Косюк під час виступу на V форумі «Диригенти змін» 13 листопада. Власник виробництва висловив переконання, що щасливіші люди більш продуктивні на роботі.

Під час виступу Косюк навів один із прикладів успішного спостереження за своїми працівниками. Буцімто, камера спостерігала за одним зі співробітників на високій посаді протягом півроку, і той значно погладшав за цей час. Голова правління вважає, що це пов’язано із лінню, а значить співробітник недостатньо мотивований для цієї посади. За словами Костюка, під час розмови з цим працівником виявилося, що щастя для нього – «поїсти і все», тому підприємець вважає доцільним проведення експерименту. Також він додав, що, якщо психологам врешті-решт не вдасться допомогти людині, її замінять.

Як згодом уточнила директор департаменту управління персоналом і комунікацій МХП, Ксенія Прожогіна, це тестовий проект, у якому добровільно зголосилося брати участь близько 70 працівників. За її словами, Косюк говорив про проект комп’ютерного моделювання, «а не стеження за співробітниками».

«Його мета – зрозуміти, чи не знаходиться людина в пограничному стані, в якому вона системно руйнує сама себе», – пояснила Прожогіна суть експерименту на виробництві та пообіцяла найближчим часом розкрити деталі тестування.

Мотивація страхом звільнення?

У керівництві МХП переконують, що цим експериментом не ставлять собі за мету звільняти людей, а лише робити їх ефективнішими. Хоча у своїх попередніх інтерв’ю Косюк зазначав, що «в обов’язковому порядку є 20% співробітників компанії з червоної зони. Це люді, яких неодмінно буде звільнено щороку».

Проте експерт зі стратегічних комунікацій Ярина Ключковська вважає, що подібні експерименти на виробництві лише шкодять підвищенню продуктивності працівників.

«Такі дії позбавляють робітників суб’єктності і роблять їх об’єктами у розпорядженні працедавця. Ставлення до людини як до ресурсу загрожує падінням не лише ефективності, але й вмотивованості», – переконана Ключковська.

За її словами, довіра є однією із запорук успішності будь-якої організації, а там, де нема довіри, є тотальний контроль. «Коли людині загрожує звільнення, то про щастя та креативність не йдеться. Людину не можна сприймати виключно як гвинтик великого механізму, який можна спокійно замінити, коли він зламається», – вважає експерт.

Юристи ж говорять, що правових підстав для звільнення за результатами подібних експериментів нема. Однак, з іншого боку, зазначають, що людина на подібні до МХП підприємства влаштовується добровільно, також даючи згоду на обробку персональних даних, зокрема й відеоспостереження.

Штучний інтелект та право бути людиною

Психолог Ольга Духніч зазначає, що із заяв Юрія Косюка достеменно невідомо, як саме проходить цей експеримент, однак озвучене видається їй невдалим запровадженням західних моделей підвищення ефективності працівників.

«Не можна просто взяти західну бізнес-ідею й без адаптації запровадити її в українському суспільстві», – вважає Духніч.

Так само, на думку психолога, бути щасливішими на робочому місці за допомогою спостереження – це примус.

«Щасливішою можна зробити людину шляхом поліпшення умов праці та відчуття залученості до процесу», – наголошує Ольга Духніч.

Експертів також непокоїть процес поступового вторгнення штучного інтелекту в особистий простір людини. На сьогодні, на думку Ярини Ключковської, інноваційні розробки у сфері нейроменеджменту не підтверджують теорій, що штучний інтелект безпомилково може проаналізувати емоції людини.

«Наскільки технічно можливо розпізнати людську емоцію? Вони формуються значно складніше, ніж можна запрограмувати комп’ютерну програму. Людина може виглядати сумною, але насправді бути дуже зосередженою на своїй роботі. Також не можна забувати про культурні особливості», – наголошує Ключковська.

HR-спеціалісти та психологи переконують, що людське ставлення керівників до своїх підлеглих є однією із запорук здорового клімату в колективі. З цим погоджується і психолог Ольга Духніч: «Потрібно мотивувати людей, створювати гідні умови праці, тоді робота буде стабільною, а люди не звільнятимуться».

Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» – провідний виробник курятини в Україні. Компанія також займається виробництвом зернових культур, соняшникової олії та продуктів м’ясопереробки.

У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.