Микола Семена: перший рік мовчання

22 вересня виповнюється рік з моменту винесення вироку кримському журналісту, медіаексперту Миколі Семені. Його засудили за невизнання російської анексії півострова. Вирок умовний, але в межах судової санкції Миколі Семені заборонено упродовж двох років займатися публічною діяльністю. Як минув перший рік мовчання, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Кримінальна справа проти Миколи Семени була порушена кримським главком ФСБ Росії у 2016 році. Журналіста звинуватили в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії (стаття 280.1 Кримінального кодексу Росії). Приводом стала його публікація для Крим.Реалії про громадянську блокаду півострова. Цей матеріал, опублікований в рубриці «Погляд», російське слідство визнало закликом до порушення територіальної цілісності Росії.

Вироки та прогнози журналіста

Судові розгляди у справі Миколи Семени тривали більше ніж рік. 22 вересня 2017 року підконтрольний Росії Залізничний районний суд Сімферополя засудив журналіста до 2,5 років тюремного ув'язнення умовно з випробувальним терміном і забороною займатися публічною діяльністю на три роки.

​Микола Семена провину не визнав. Під час апеляції після широкого резонансу навколо цієї справи вдалося частково пом'якшити вирок. Підконтрольний Росії Верховний суд Криму в грудні минулого року залишив чинною норму про умовне ув'язнення, але скоротив термін заборони на публічну діяльність до двох років.

У разі порушення цієї заборони журналісту загрожує заміна умовного ув'язнення реальним. Однак що саме йому не можна робити, так і залишилося нез'ясованим. Російським законодавством чітко не визначене поняття «публічна діяльність».

Олександр Попков

«У нас виникло питання з приводу поняття «публічної діяльності», ми звернулися до суду за поясненням. Ніде в російському законодавстві немає чіткого визначення, що воно в собі містить. Зараз, з розвитком соціальних мереж та інформатизації суспільства, можна що завгодно вважати публічною діяльністю. Я як раз ставив запитання про соціальні мережі. Суд ухилився від відповіді на запитання й сказав, що нам нічого пояснювати не хочуть», ‒ розповів російський адвокат міжнародної правозахисної групи «Агора», який захищав у суді інтереси Семени, Олександр Попков.

День припинення безкарності злочинів проти журналістів. Історія Миколи Семени (відео)

Оскільки ім'я Миколи Семени широко відоме, зокрема й за межами Криму, будь-яке його слово, включаючи коментарі та публікації в соцмережах, може трактуватися як порушення судової заборони. Таким чином, на думку його захисту, обвинуваченню вдалося домогтися головного ‒ змусити журналіста замовкнути.

«Це вирок не стільки мені, українському журналісту, скільки всій журналістиці в Росії. Бо якщо не буде свободи слова для всіх, якщо не буде свободи вираження думок для всіх ‒ то не буде взагалі й журналістики як такої. Не буде свободи слова ‒ не буде громадянського суспільства, не буде чесного правосуддя ‒ не буде правового суспільства, тоді й громадяни перестануть бути громадянами, а будуть васалами», ‒ це фрагмент виступу Миколи Семени в суді 22 вересня 2017 року. По суті, одного з останніх найяскравіших його виступів перед тим, як заборона на публічну діяльність для нього набула чинності.

Семена назвав вирок «великою шкодою для російської журналістики»

Журналіст також встиг передбачити, що через два-три роки ситуація в Росії «кардинально зміниться», всі обвинувачені у політичних справах будуть реабілітовані.

«Його голос був цінним для жителів Криму»

Дізнатися подробиці життя Миколи Семени без права на професію поки не можливо. Наразі лише відомо, що журналіст відвідує кримінальну інспекцію в Сімферополі, де «відзначається» (йому заборонено залишати межі Сімферополя та Криму) та проходить профілактичні бесіди з російськими правоохоронцями.

Журналіста також можна побачити в центрі Сімферополя, де він фотографує пейзажі.

«Миколі Семені, очевидно, складно мовчати про те, що відбувається в Криму. Я знаю, що він дуже активно писав до того, як йому винесли вирок. Я особисто читала його матеріали, знаю, що його голос був цінним для жителів Криму, й тепер вони втратили можливість через нього дізнаватися правду. Але хочу сказати, що ми не забули про Миколу. Для нас він став символом боротьби за свободу слова в тих жахливих умовах, в яких опинилася кримська журналістика. Дуже шкода, що Микола так і не зміг виїхати з Криму й зараз не може займатися улюбленою справою. Це яскравий приклад порушення прав людини», ‒ сказала Крим.Реалії виконавчий директор Інституту масової інформації (Україна) Оксана Романюк.

Нагадаємо, Микола Семена займався журналістикою понад 50 років. Він ‒ Заслужений журналіст України, член Українського ПЕН-центру, автор двох книг, тисяч публікацій і фотографій.

Під час російської анексії Криму він активно висвітлював життя півострова. Уже після того, як журналіста почали переслідувати, в Києві за підтримки Мінінформполітики видали книгу його репортажів про життя півострова з 2014 до 2016 року. Шеф-редактор Крим.Реалії Володимир Притула зазначає, що Микола Семена до вироку був одним з найактивніших авторів проекту. Тому книга з його репортажами за два роки налічує тисячу сторінок.

Презентація книги Миколи Семени «Кримський репортаж». Київ, 21 грудня 2017 року

«Ця книга ‒ цінні свідчення очевидця драматичних історичних подій, свідка злочинів і зрад. Це факти, які автор пропустив через своє серце. <...> Метр кримської журналістики Микола Семена в путінській Росії, яка окупувала й анексувала його рідний Крим, ‒ фактично кримінальний злочинець. Півострів накрив інформаційний морок і російська репресивна машина намагається загасити навіть найменші інформаційні вогники. Ця книга ‒ факел, запалений журналістом Миколою Семеною. І його вже не загасити», ‒ пише Володимир Притула в книзі.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зазначає, що Микола Семена точно розумів трагедію кримськотатарського народу й допомагав доносити її до громадськості.

«Знайомий із Миколою Семен трохи менше ніж 30 років. Багато разів спілкувався з ним. Для мене важливо, що Микола став автором першої україномовної книги про мою боротьбу та боротьбу кримськотатарського національного руху з радянським режимом за наше повернення на історичну Батьківщину. І ще важливіше, що Микола Семена дуже тонко й точно зрозумів всю трагедію нашого народу та важливість спільної боротьби кримських татар і українців проти «Імперії зла» в її старій і нинішній формах», ‒ написав він у передмові до «Кримського репортажу».

Мустафа Джемілєв на презентація книги «Кримський репортаж». Київ, 21 грудня 2017 року

​Після того, як журналіста почали переслідувати в Криму, на його захист виступили медіаорганізації та правозахисники України, Європейська й Міжнародна Федерації журналістів.

До того ж, Миколу Семену нагородили орденом «За мужність» імені Андрія Сахарова ‒ для «публіцистів, які стоять на стороні правди». Колеги-журналісти презентують його фотороботи на різних виставках.

Володимир Притула (ліворуч) отримує орден «За мужність» імені Андрія Сахарова, яким нагородили Миколи Семену і проект Крим.Реалії. Київ, 31 січня 2018 року

В очікуванні лікування та обміну

Ще під час судових розглядів стало відомо, що у 68-річного Миколи Семени діагностовані серйозні проблеми з серцем і хребтом. Отримати належне лікування в Криму він не зможе. Лікувати його погодилися фахівці Київського інституту нейрохірургії, але покинути півострів до кінця терміну умовного ув'язнення він не може.

Раніше до російської влади зверталися представники Національної спілки журналістів України. Вони передали представнику ОБСЄ з питань свободи слова Арлему Дезіру медичні документи, що підтверджують необхідність стаціонарного кардіологічного лікування журналіста, і попросили у нього допомоги у впливі на російську владу, щоб Микола Семена зміг отримати медичну допомогу на материковій частині України. З таким же проханням звернулася до ОБСЄ та російського Уповноваженого з прав людини Тетяни Москалькової український омбудсмен Людмила Денісова. Відповіді поки не отрмали.

Ми спробували з'ясувати інформацію про можливості лікування Миколи Семени в «Спілці журналістів Росії», але там на наші дзвінки не відповіли.

Не змогла поки вплинути на рішення російської влади щодо Миколи Семени і європейська влада. У жовтні минулого року Європарламент ухвалив резолюцію, в якій засудив вироки, винесені заступникам голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтему Чийгозу та Ільмі Умерову, а також Миколі Семені, й зажадав звільнити їх. Незабаром лідери Меджлісу були звільнені. А Микола Семена продовжує залишатися в Криму. У червні стало відомо, що українська влада включила журналіста в «обмінний список». Але процес обміну загальмувався.