(Рубрика «Точка зору»)
Микола Мушинка (1936–2024) народився в селі Курів на Пряшівщині, від початку своєї дороги визначив її головну мету – вивчати і досліджувати україністику – багаті скарби народної творчості, літературу, мову земляків рідного краю. У пошуках джерел Микола Мушинка об’їздив чи не всю Україну, його добре знають в наукових колах Києва, Чернівців, Львова.
Також у пошуках правди, яку радянська влада багатьма замками тримала під ключем, Микола Мушинка таки зумів зустрітись і зблизитись з відомими «шістдесятниками» – Лесем Танюком, Дмитром Павличком, Надією Світличною, Іваном Драчем, Михайлиною Коцюбинською, Іваном Дзюбою.
Учений, дослідник, професор, академік Микола Мушинка (1936–2024)
Не хотів та й не міг мовчати Микола Мушинка в серпневі дні окупації Чехословаччини військом так званого «мирного» Варшавського пакту (1968 рік).
Його протести проти окупантів не оминула увагою влада соціалістичної Чехословаччини, від 1971 року Миколі Мушинці було заборонено займатись науковою роботою. Але він не склав руки – працюючи кочегаром, він продовжував свою роботу в бібліотеках, досліджував улюблену україністику.
Словацький фольклорист русинського (українського) походження, письменник Микола Мушинка під час презентації своєї книги «Лицар волі», присвяченої пам’яті Степана Клочурака – президента Гуцульської Республіки, з яким був знайомий особисто. Рахів (Закарпаття), 9 листопада 2011 року
З оптимізмом ділився кожним своїм відкриттям
Згадую, з якою енергією, оптимізмом він ділився кожним своїм відкриттям, з яким оптимізмом долучався до організації наукових конференцій і дебатів, вбачаючи в цій роботі потужне джерело спілкування заради нових відкриттів.
Саме завдяки його роботі вдалося повернути до відома сучасників історію унікального Музею визвольної боротьби України у Празі, знайти його матеріали в музеях та архівах Канади, Німеччини, Франції, Чехії.
Поштівка. Музей Визвольної боротьби України, Прага. На фото: куток театрально-мистецького відділу музею. Це був насамперед музей дипломатичних документів часів УНР та Української Держави (1917–1921)
Також завдяки його наполегливості у пошуках українських джерел Микола Мушинка врятував для сучасних і майбутніх поколінь унікальну збірку творів художника, професора Української студії образотворчого мистецтва в Празі Івана Кульця.
І ще одна подія в біографії вченого: врятовану збірку творів відомого мистця Олекси Новаківського Микола Мушинка у 2016 році передав як дар Львівському музею українського мистецтва – нині Національний музей імені Андрея Шептицького у Львові. Також завдяки Миколі Мушинці у 2018 році фонди Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України збагатились архівом відомого поета Олександра Олеся.
Доктор філологічних наук, професор, академік НАН України Микола Мушинка під час презентації перевидання книжки спогадів президента Гуцульської Республіки та міністра Народної оборони Карпатської України Степана Клочурака «До волі». Ужгород, 28 грудня 2009 року
Його знають в багатьох наукових колах світу
Не можна оминути і багату пошукову роботу вченого, яка стосується української історії. Йому належить віднайдення поховань відомих українців – одного з командирів УПА Степана Стебельського, дружини літературозавця Сергія Єфремова Онисі Дурдуківської, правника Станіслава Дністрянського. Також саме Микола Мушинка серед перших відкрив українське коріння відомого художника, винахідника поп-арту Ендрю Ворголи, відомого як Енді Воргол (1928–1987).
Микола Мушинка на V Всесвітньому форумі українців. Київ, 2011 рік
Миколу Мушинку знають і поважають в Україні, Словаччині, в багатьох наукових колах світу. Нам буде його не вистачати і в науці, і в педагогічній праці, також і в спілкуванні. Адже увага, доброзичливість, відданість і сміливість думки – риси Микола Мушинка, які не забудуться.
Учений, дослідник, професор, академік, а ще відкрита і доброзичлива людина – так запам’ятається нам назавжди Микола Мушинка.
Оксана Пеленська – дослідниця, багаторічна співробітниця Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У 1945 році ліг руїнами Музей визвольної боротьби України в Празі: що вціліло? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Українські адреси в Празі: бібліограф, видавець Петро Зленко (1891–1954)