«Режиму кінець: люди переконалися, що можна виходити, ламати пам’ятники Назарбаєву» – Мухтар Аблязов про протести у Казахстані

У Казахстані вже п’ятий день продовжуються масові протести у десятці міст. У країні закриті аеропорти Алмати, Актау та Актобе, повідомив 6 січня державний телеканал «Хабар 24».

Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) вирішила надіслати військових до Казахстану на запит президента країни Касим-Жомарта Токаєва «на обмежений за часом період для стабілізації та нормалізації обстановки». Передові підрозділи з російського складу контингенту Колективних миротворчих сил ОДКБ вже розпочали виконання поставлених завдань.

Як повідомили в організації, до складу миротворчих сил увійшли підрозділи Збройних сил Росії, Білорусі, Вірменії, Таджикистану та Киргизстану: «Основними завданнями Колективних миротворчих сил ОДКБ стане охорона важливих державних та військових обʼєктів, надання сприяння силам правопорядку Республіки Казахстан у стабілізації обстановки та повернення її у правове поле».

Тим часом вдень 5 січня протестувальники захопили будинки міської адміністрації Алмати, аеропорт Алмати, місцеву резиденцію президента Токаєва та кілька адміністративних будівель. Вдень 5 січня по всьому Казахстану розпочалися відключення інтернету та телеканалів, а ввечері по всій території країни запровадили режим надзвичайного стану та комендантську годину. Також президент Токаєв оголосив про відставку першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки країни та забрав його посаду собі. Деякі експерти вважають, що це далеко не остання поступка, на яку вони підуть, щоб зупинити протести, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

Чи означає все, що відбувається, що політична кар'єра Назарбаєва завершена і він остаточно відсторонений від влади? І чи можна вже говорити про перемогу протестних настроїв у Казахстані? Казахстанський опозиціонер, лідер руху «Демократичний вибір Казахстану» Мухтар Аблязов (рух у Казахстані заборонений і визнаний екстремістським) закликає не тішитися: поки, наголошує він, Назарбаєв нікуди реально не пішов. «Але якщо він дасть вказівку стріляти, то нинішня верхівка не матиме змоги сховатися ніде. Європа, Америка зараз налаштовані дуже жорстко», – попередив він в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

"Режиму конец: люди убедились, что можно выходить, ломать памятники Назарбаеву". Интервью Мухтара Аблязова

– Назарбаєв пішов з посади голови Ради безпеки. Чи це означає, що основну вимогу протестувальників виконано?

– Назарбаєв не пішов. Коли він два з половиною роки тому оголосив, що йде з посади президента, я тоді одразу сказав, що це нісенітниця. І за короткий час наші люди в цьому переконалися. На цей момент він так само не пішов. Мене питають: «Він же полетів?». Так він у країні і не був: прилітав-літав. Але всі важелі управління, як і раніше, в його руках.

Мені кажуть: «А пам'ятник йому знесли!» Ну за життя збудував – за життя знесли.

Толпа в Талдыкоргане пытается снести памятник Нурсултану Назарбаеву

Наступна вимога, яку слід висувати: повернути місту ім’я! Замість Нур-Султан – Астана. І ця влада внаслідок тиску, можливо, і на це піде. Але це все одно нічого не змінить, тому що чинний так званий президент Токаєв не є президентом. Він є виконавцем, номіналом Нурсултана Назарбаєва. І наш народ не повинен обманюватися. Обман триватиме далі. І лише після повної зміни цього політичного устрою можна буде говорити про те, що впав режим або змінився режим Нурсултана Назарбаєва. Зараз поки нічого не змінилося, ті самі люди сидітимуть.

– Але Назарбаєв все-таки втратив посаду? Що тепер буде?

– Ні. Згідно з Конституцією, якщо говорити юридичною мовою, він – довічний голова Ради безпеки. Ось він завтра за Конституцією скаже: «Знаєте, я передумав, подумав, поспав, я повернувся». І Конституція підтверджує всі його повноваження. І навіть якби не було Конституції, цей хід все одно був би можливим. Тому що важелі управління все одно – у руках Назарбаєва. Тому що ми не живемо у демократичній країні, де працюють закони, у нас – бандитське угруповання на чолі влади. Тут все робиться за поняттями. А за поняттями Нурсултан Назарбаєв кермує країною, а нинішній президент просто виконує його волю.

Тому нічого не зміниться доти, доки повної зміни не буде, весь політичний устрій не зміниться і відхід Назарбаєва не відбудеться.

– Президент Казахстану Токаєв уже заявив про те, що внаслідок протестів є загиблі серед силовиків. В Атирау, за даними ЗМІ, є загиблі серед протестувальників. У вас є якась інформація про кількість поранених та загиблих протестувальників?

– Ми, на жаль, маємо лише офіційні дані. Я можу сказати, що якщо якісь жертви і є, то це справа рук самої влади, це вони застосовують силу. Протестувальники весь час декларували та демонстрували мирний протест, це було і в Актау, і у Жанаозені. Ніхто там не зазнавав переслідувань. Саме влада першою в Алмати почала застосовувати силу, пригнала броньовики тощо.

Выстрелы в Актобе: полиция стреляет по протестующим, которые пытались прорваться в акимат

Відповідно такі події за таких обставин, безумовно, відбуваються і відбуватимуться. Відповідальність за жертви може нести лише ця влада, більше ніхто, бо протест у всіх містах мирний.

– Токаєв заявив у своєму останньому відеозверненні, що діятиме дуже жорстко «заради безпеки держави». Що це означає? Влада віддасть наказ стріляти?

Обращение Токаева о ситуации в стране и уходе Назарбаева с поста главы Совбеза

– Якщо влада, тобто Назарбаєв, дасть вказівку стріляти, то нинішня верхівка не матиме змоги сховатися ніде. Європа, Америка зараз налаштовані дуже жорстко до них. Є санкційна політика: активи цих людей, враховуючи Токаєва, за кордоном, вони все це втратять. І всередині країни також втратять, і за кордоном втратять.

Тому я, чесно кажучи, з великим сумнівом ставлюсь до тверджень, що вони готові стріляти. Так, кийки використовуватимуть, будуть бити, але опір буде жорсткий. Тому що цей масовий вихід людей на вулиці справді невипадковий. Тому що люди втомилися від цього режиму, ніхто не здаватиметься.

"Мне 30 лет, я не хочу еще 30 лет быть рабом!" Протестующие в Алматы – о том, почему вышли на протесты

Його можна придушити, мабуть, зброєю, але я не вірю в це. Тому що це буде тією остаточною і неповоротною точкою не просто для Назарбаєва (він уже цю точку пройшов), а для його виконавців, які зараз зображають, що вони влада: Токаєв, ще хтось, голова КНБ Карім Масимов – їм не буде спокою в жодній точці світу. І вони це чудово розуміють, бо вони свої активи тримають здебільшого у провідних країнах світу. Це все буде заморожено, арештовано, і вони це теж чудово розуміють. Тож я в це не вірю. Якщо вони застосують зброю, значить, вони зовсім збожеволіли. Тобто, вони втратили інстинкт самозбереження, я так скажу.

– Ви сказали, що криза в Казахстані зріла довгі роки, і ось вона дозріла. Як ви вважаєте, якими були основні передумови та причини нинішнього протесту?

– Є привід та причина. Приводом для протесту могло бути будь-що. Режим мільйон разів міг послизнутися, як кажуть, на кавуновій кірці: приводом могло бути що завгодно. А причина – це корумпований режим. Казахстан – багата країна, що має гігантські ресурси: у нафті, урані вона займає ключові місця. А народ – бідний. І люди бачать цей контраст.

Нурсултан Назарбаєв регулярно купує палаци, члени його сім'ї – мільярдери, які контролюють усю власність країни. А народ – жебрак. І це при тому, що на експортних підприємствах людям платять по 300-400 доларів на місяць, коли у світі платять по 5-10 тисяч доларів: люди це знають, вони мають інтернет.

Ми як політична організація велику роботу провели, тепер уже нікого не обдуриш. Ситуація така: люди чудово знають, що погана економічна ситуація в Казахстані через корумпований режим, через те, що вони крадуть мільярди. І народ це спонукало на акції протесту. Тепер вони не вщухатимуть.

Навіть якщо влада тимчасово погасить ці протести, вони виникнуть з новою силою, бо народ переміг. Вони переконалися, що можуть об'єднуватися, можуть досягати успіху. Навіть такий маленький успіх, що влада поступилася їм, знизила ціну на газ – цього достатньо. Люди переконалися, що можна об'єднуватись, виходити, ламати пам'ятники Назарбаєву, які він за життя збудував. І також можна змінити цей режим. Все, режиму кінець, лише питання часу.

– У вас є побоювання, що Казахстан може охопити громадянська війна? Наскільки це взагалі можливо?

– Громадянської війни не буде. Громадянська війна починається, коли є дві сили, коли суспільство розділене. А суспільство у Казахстані не поділене. Розділені ця вузька політична верхівка, їх кілька сотень людей, і мільйони звичайних людей. Між мільйонами людей та групою у 200-300 осіб не буває громадянської війни. Вони, як у Киргизстані, будуть просто зметені.

Тому жодної громадянської війни у нас не може бути в принципі. Суспільство загалом у нас бідне, суспільство загалом у нас знає, хто що вкрав у країни. І тому жодної громадянської війни не може бути: нема з ким воювати. Цих 200-300 людей просто посадять у в'язницю і все: жодного конфлікту не буде. Усі їхні активи перейдуть у власність держави, народу. І це станеться.

– Зважаючи на те, що сталося в Казахстані за останні кілька годин, чи готові ви повернутися на батьківщину? (У Казахстані Аблязов засуджений і у 2018 році був заочно засуджений до довічного ув'язнення – ред.) І якщо готові, то коли саме це може статися? Ви сказали минулого разу, що це станеться «в потрібний момент». Ви можете уточнити, що це за «потрібний момент»?

– У потрібний момент – коли вийде достатня кількість протестувальників, коли буде неминучою втрата влади чинним режимом, це по-перше. Коли це буде, ніхто не може сказати: ні я, ніхто. Якщо говорити про якісь гарантії цієї політичної верхівки, то гарантії у ОЗУ, у бандитів не працюють. Цьому уряду, точніше кажучи Назарбаєву та його режиму, вірити не можна, і під їхні гарантії лише божевільний може приїхати. Я приїду тільки тоді, коли я буду впевнений, що цьому режиму кінець.

5 січня протести проти влади охопили великі міста Казахстану. Влада втратила контроль над найбільшим містом країни Алмати. Увечері Токаєв в ефірі державного каналу назвав ситуацію результатом зовнішньої агресії та заявив, що звернувся до глав держав ОДКБ по допомогу у подоланні «терористичної загрози».

Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники почали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень, Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.