«Роту можна роками утримувати на ці хабарі». Думки з фронту про те, як подолати корупцію у МСЕК та ТЦК

Бойові бригади ЗСУ стримують наступ російських військ в умовах хронічної нестачі особового складу. Після двох років оборони міста 72-а бригада ЗСУ була вимушена вийти з Вугледара в умовах, коли супротивник мав перевагу у живій силі у 9 разів, заявив новий командир 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр Охріменко.

А в цей час слідчі ДБР знайшла купи доларів і євро готівкою, прикраси та дорогі годинники у помешканні керівниці Хмельницької МСЕК, органу, який ухвалює рішення чи придатна людина для військової служби.

Радіо Свобода аналізує чи можливо подолати корупцію у ВЛК, центрах медико-соціальної експертизи (МСЕК) та ТЦК.

7 жовтня суд у Києві обрав запобіжний захід очільниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи – про це повідомив Офіс генерального прокурора. З відкритих даних очевидно, що йдеться про Тетяну Крупу.

Увагу до цієї справи прикули особливо великі обсяги готівки, яку знайшли у чиновниці вдома під час обшуку, а саме майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах, повідомила пресслужба ДБР 4 жовтня.

Ймовірно, такі кошти Крупа та її син, якого ДБР також підозрює у незаконному збагачені, могли зібрати з хабарів від тих, хто хотів ухилитися від мобілізації, вважає слідство. ДБР розпочало кримінальне провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби. Саме МСЕК ухвалює такі рішення.

Адвокати не погоджуються зі звинуваченням і будуть оскаржувати рішення про затримання Тетяни Крупи.

Однак справа Круп – лише один з кількох гучних корупційних скандалів навколо ухилення від мобілізації останнім часом. Лише за останні кілька місяців правоохоронці викрили кілька випадків незаконного збагачення працівниками ТЦК у різних українських регіонах.

Наприклад, 9 вересня Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону повідомила про затримання працівника ТЦК на Тернопільщині, який за даними слідства вимагав хабар у п’ять тисяч доларів США, щоб допомогти чоловіку призовного віку покинути територію ТЦК без отримання бойової повістки.

А в серпні СБУ затримала двох очільників ТЦК на Київщині, які нібито за хабар у 37 тисяч доларів надавали фіктивні медичні довідки та забезпечували зняття потенційних призовників з військового обліку.

Подібні випадки не просто не є рідкісними, а стали насправді звичними. Чи існує розв’язання системної проблеми корупції в органах, які підривають мобілізацію під час повномасштабної війни?

Про це Радіо Свобода запитало військових та експертів у етерах Свобода Live та Свобода. Ранок.

Чому не настає відповідальність?

Співрозмовники Радіо Свобода одностайні у думці, що виходячи із наявної практики, підозрювані у корупції, зокрема і Тетяна Крупа, навряд чи понесуть відповідальність, навіть якщо суд визнає їх винними.

«Я почну вірити у справедливі суди в Україні тільки після того, як чиновники в хорошому сенсі слова почнуть «висіти на стовпах»: після вироків суду буде реальна конфіскація, реальні терміни ув’язнення», – каже командир батальйону «Свобода» бригади наступу «Рубіж» НГУ Петро Кузик в прямому етері, відповідаючи на питання про те, чи вірить він, що підозрюваних у корупційних злочинах чекає справедливий суд.

Військовий зазначив, що не закликає до насильства і позасудових розправ, але і в нинішні методи притягнення до відповідальності корупціонерів, зокрема зі структур МСЕК та ТЦК він не вірить.

«Давайте проведемо експеримент: [чи зможете ви назвати] двох чиновників, які за останні 5-10 років сіли за корупцію? Я не можу. Це є показником «справедливості» судочинства в Україні», – каже Кузик, який уточнив, що мав на увазі саме топчиновників, а не середньої руки, якими могли «пожертвувати» посадовці на вищих шаблях.

Насправді такі випадки є. Наприклад, у червні 2024 року ексначальника Головного слідчого управління ГПУ Ігоря Щербину засудили до 6 років тюрми з конфіскацією майна за хабарництво. Його визнали винним у шахрайстві та підбурюванні до надання 150 тисяч доларів США неправомірної вигоди ексдиректору ДБР Роману Трубі.

Проте, Щербина – один з небагатьох чиновників, який справді опинився за ґратами.

Дехто після обвинувального вироку одразу оскаржують його і розраховують на успіх в апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Один з них – скандальний екссуддя Микола Чаус, який відомий тим, що ховав готівкові долари у банці, які закопав у себе на подвір’ї. Рік тому Вищий антикорупційний суд визнав екссуддю Дніпровського районного суду Києва винним у хабарництві й засудив його до 10 років увʼязнення з конфіскацією майна. Але той подав апеляцію, і станом на зараз обвинувальний вирок Чаусу оскаржується.

Також на розгляді в апеляційній інстанції перебуває справа мера Рені (Одеська область) Ігоря Плєхова, якого ВАКС визнав винним в отриманні 50 тисяч доларів хабаря за здачу землі в оренду.

А от одіозний екснардеп Олександр Онищенко, схоже, уникне покарання. Його ВАКС у квітні цього року засудив до 15 років ув’язнення у «газовій справі», але заочно – Онищенко переховується за кордоном.

Існує також проблема затягування подібних справ. Наприклад, колишнього керівника ДП «Спецтехноекспорт», яке серед іншого займається закупівлями озброєння для ЗСУ, Ігоря Гладуша визнали винним у зловживанні службовим становищем, бо він організував безпідставні виплати приватній фірмі. Але його звільнили від основного покарання через закінчення строків давності.

Так званих «топсправ» у ВАКС нині чимало. У них фігурують колишні міністри, олігархи та екснардепи. Є серед них і нинішні урядовці. Наприклад, обвинуваченою у корупційній справі є віцепрем’єрка та міністерка юстиції Ольга Стефанішина. Однак, вироків по більшості з них досі немає, а розгляд складних справ тривають роками.

Згідно із аналізом видання «Економічна правда», від початку повномасштабної війни українські суди винесли 216 вироків, пов'язаних з діяльністю МСЕК. У 50 з них обвинуваченою стороною є лікарі та члени комісії. Однак, лише за шістьма вироками обвинувачених засуили до позбавлення волі, решті ж призначили або штрафи, або заборонили займати певні посади.

Проте за ґрати за увесь час ві лютого 2022 року ніхто зі структур МСЕК не потрапив, оскільки з цих шести вироків у чотирьох випадках роки ув'язнення призначали з випробувальним терміном, а два інші вироки ще оскржуються.

Та повернімось до підозрюваної очільниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи.

На думку ветерана російсько-української війни, який зазнав важкого поранення, засновника ГО «Принцип» та юридичної компанії «Міллер» Масі Найєма, яку він висловив в етері Радіо Свобода, Тетяна Крупа ймовірно уникне відповідальності.

«[Вона] прекрасно розуміє, якщо вона вкрала шість мільйонів доларів, за якихось вульгарних 20 тисяч доларів вона корумпує поліцію або ДБР. За якихось вульгарних 100 тисяч доларів корумпує суддю, і в принципі вийде з води сухою», – каже Найєм.

Найєм вважає, що правоохоронні органи «розписалися в тому, що вони нікчемні» ‒ адже їхня функція і запобігати злочинам.

При цьому, каже Найєм, прикладів вироків у подібних справах немає. А правоохоронці не несуть відповідальність, якщо справа розвалюється в суді.

Чому зараз?

На думку Петра Кузика, корупція в органах, які можуть допомогти ухилитися від мобілізації, таких як МСЕК, була і раніше, однак влада вирішила «не чіпати».

«Якщо їм давали в таких масштабах акумулювати ці кошти, це ж означає, що їх не чіпали. Чому їх не чіпали? Тому що вони з кимось ділилися. Чому зараз, на третьому році повномасштабної війни, їх арештували? І чому зараз це все оприлюднили? Я припускаю, що це відбувається тому, що когось хочуть на їхнє місце поставити», – вважає Кузик.

Активізація таких показових обшуків і затримань може бути пов’язана з тим, що правоохоронці могли «вийти на самих себе», адже не змогли запобігти таким випадкам корупції раніше, як імовірно у ситуації із очільницею Хмельницького обласного центру МСЕК, вважає Масі Найєм.

«Функція правоохоронних органів не тільки перешкоджати цьому, а й запобігти. Тобто вони зараз розписуються у тому, що вони нічого не можуть і не зробили для того, щоб цього не сталося. Вони зараз просто як статисти», – каже юрист.

Про корупційні схеми для отримання фіктивних рішень про інвалідність чи про визнання непридатним до військової служби після ВЛК за гроші офіційно говорив президент Зеленський ще в серпні 2023 року. Він визнав наявність корупції в системі військово-лікарських комісій, через яку з України виїхали тисячі людей, які не мали такого права. Про це глава держави заявив у відеозверненні 30 серпня.

Як раніше писало видання «Українська правда», з вересня 2023 року правоохоронці почали перевіряти факти корупції в ТЦК, ВЛК і медико-соціальних експертизах (МСЕК).

За словами підполковника медичної служби Дмитра Мірошниченка, правоохоронні органи вилучають медичні справи і направляють їх Командуванню медичних сил ЗСУ. І за інформацією співрозмовника видання, таких документів десятки тисяч.

Як врешті побороти корупцію при мобілізації під час війни?

По-справжньому зупинити системну корумпованість органів МСЕК і ТЦК, може лише невідворотність покарання за такі злочини, вважає командиром роти «Гонор» батальйону «Вовки Да Вінчі», учасник реформування системи охорони здоров'я та колишній речник МОЗ Олександр Ябчанка.

За його словами, на гроші, які знайшли у помешканні очільниці Хмельницької МСЕК можна було б його «роту в умовах інтенсивної війни забезпечувати 22 роки».

«Ні за яких умов ця людина не мала би уникнути покарання. Це відповідальність усіх органів влади», – сказав він в етері Свобода Ранок.

Ябчанка наголошує, що відповільність мають понести не лише чиновники-корупціонери, а й ті, хто дає хабарі, щоб ухилитися від мобілізації.

Цю ж думку підтримує і юрист Найєм:

«Що треба зробити? Нам треба для майбутніх злочинців, які зараз існують, показати, що ось так буде з вами. А ми зараз що показуємо? Що буде з вами ось так: ви будете героєм мечиків у фейсбуці і твіттері десь може на тиждень, може на два, якщо фокусу уваги вистачить. Потім про вас забудуть… І відповідальності у прокурорів і слідчих немає. У ДБР і голови ДБР не буде відповідальності за те, що цю справу зіллють. В них немає показника ефективності як такого, щоб довести цю справу до вироку, якщо там є склад злочину»

Ябчанка також радить не нехтувати інструментами громадського контролю і змушувати представників влади забезпечити невідворотність покарання для корупціонерів.

«Нам потрібно уважніше ставитися до тих, кого ми обираємо, і до тих, кого ми вже обрали. Є інструменти: написати своєму депутату, запитати що відбувається, і вимагати у нього відповіді», – радить Ябчанка.

• Згідно з декларацією очільниця Хмельницької МСЕК Тетяна Крупа, яка зараз під вартою за рішенням суду, отримала майже 597 тисяч гривень заробітної плати за основним місцем роботи, а також понад 1 млн грн інших доходів, зокрема від надання майна в оренду та зарплати за сумісництвом. Окрім того, вона у 2023 році задекларувала 15 млн грн та 70 тисяч доларів. Також Тетяна Крупа отримала за 2023 рік 166 тисяч гривень пенсії. Чоловік Тетяни Крупи – Володимир, який був керівником Державної аудиторської служби у Хмельницькій області, за даними його декларації за 2023 рік також отримав за рік 223 тис. 756 грн пенсійних виплат. Суспільне стверджує, що Тетяна Крупа та її чоловік оформили собі інвалідність.
• ДБР висунула звинувачення сину Тетяни Крупи Олександру, який керує Пенсійний фондом Хмельницької області, а у 2018 році був першим заступником голови Хмельницької районної державної адміністрації.
• Правоохоронці виявили, що родина володіє 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 млн грн, готельно-ресторанним комплексом на майже 3 тис. м2 в одному із парків Хмельницького. Також за кордоном у власності родини перебуває нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина вони «накопичила» майже $2,3 млн.