Критична точка потреби хворих на коронавірусну інфекцію COVID в апаратах штучної вентиляції легень ще не пройдена, запевняє заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко. Тим не менш лікарні стараються запасатися обладнанням, готуючись до погіршення ситуації. За словами волонтерів, ціни на апарати ШВЛ різко зросли, а вибір на ринку обмежений китайськими виробниками – і тих можна чекати по кілька місяців.
Закупівлі обладнання для лікарень за кошти обласних бюджетів (серед якого й апарати штучної вентиляції легень) даються «проблематично і тяжко» – це визнав заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко на щоденному ранковому брифінгу 8 квітня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода. У зв’язку з цим, додав він, 7 квітня голова МОЗ Максим Степанов запропонував на селекторній зустрічі з президентом Володимиром Зеленським залучити держпідприємство «Медичні закупівлі України».
«Це підприємство готове укладати контракти з виробниками апаратів для штучної вентиляції легень, щоб приймати заявки з областей, закуповувати їх централізовано і доставляти до тих, хто проплачує з обласних бюджетів. Також деякі світові компанії-виробники апаратів ШВЛ сьогодні відкрили технічні характеристики, вони направили їх до МОЗ, МОЗ їх також розсилає всім, хто цікавиться, і ми сподіваємося, що і вітчизняні виробники будуть використовувати і виробляти апарати ШВЛ», – сказав Ляшко.
Це, за його словами, не вирішить питання в короткостроковій перспективі, проте наразі дефіциту вільних апаратів ШВЛ і немає.
Станом на ранок 7 квітня, за даними МОЗ, до апаратів ШВЛ були підключені 30 хворих на COVID-19. Вранці 8 квітня 33 пацієнти потребували інтенсивної терапії, зазначив Віктор Ляшко, не уточнивши, скількох із них підключали до штучної вентиляції легень.
Читайте також: Чому апарати штучної вентиляції легень в одеські лікарні возять волонтери
«В нас є певні алгоритми, коли буде включатися перепрофілювання закладів і доставка апаратів для надання хворим на коронавірусну хворобу. Перша така критична точка – це 50% завантаженості наявних апаратів ШВЛ, які призначені для надання допомоги саме з коронавірусною хворобою. На сьогодні ця точка не досягнута», – пояснив він.
Апарати штучної вентиляції легень потрібні не всім хворим на коронавірусну хворобу. За словами лікаря-інфекціоніста Світлани Єсипенко в коментарі Радіо Свобода, підключення до такого обладнання потребують близько 5% пацієнтів. Водночас штучна вентиляція легень може мати вирішальне значення: за словами родичів одного з померлих жителів Івано-Франківської області, саме відсутність апарату ШВЛ стала причиною смерті чоловіка.
За даними Національної служби здоров’я України, конкретно для хворих на COVID-19 в Україні виділено 1 870 апаратів ШВЛ. Вони розподілені серед визначених для таких хворих лікарень по всій країні. За даними НСЗУ, найкраще забезпечена Запорізька область, найгірше – Закарпаття.
При цьому знайти апарати не так легко: як кажуть у благодійному фонді «Пацієнти України», ця організація не робила ще жодної такої закупівлі, попри запити лікарів, саме через сильний дефіцит апаратів ШВЛ на ринку, а надто – якісних.
«Якщо зараз внести передплату і чекати – то це десь у кінці літа буде лише поставка. На ринку є китайські ШВЛ, вони менш якісні, лікарі не дуже сильно хочуть їх брати. В нас був запит, що можна завезти з Китаю, але ми спілкувалися з лікарями, показували їм технічні характеристики і консультувалися, і вони говорять, що вони менш якісні, повітря буде більш складно вентилюватися легенями, людині буде важко дихати, і це не дуже буде допомагати. Тому ми вирішили відмовитися від таких закупівель», – пояснюють у пресслужбі фонду.
Читайте також: Коронавірус і діти – інформує американський інфекціоніст
Середня ціна на такі апарати, яка могла бути нижчою за 20 тисяч доларів до початку пандемії, зараз може сягати 50 тисяч. Фонд, як пояснили Радіо Свобода, отримує запити від лікарень та обласних державних адміністрацій, які, однак, змушені відмовлятися від наявних пропозицій через завищені ціни і надто довгий період очікування.
Китайські апарати «менш надійні», інші недоступні
Китайське обладнання краще за апарати радянського періоду, які могли лишитися в українських лікарнях, проте поступається європейським, пояснює завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених в обласній дитячій клінічній лікарні Дніпра Денис Сурков. Різницю в надійності між китайськими і європейськими зразками він порівнює з різницею між китайськими та німецькими автомобілями.
«Так само, як автомобілі BMW відрізняються від автомобіля Geely, відрізняється апарат ШВЛ німецького виробництва, наприклад, Drager, від виробництва китайців. Якби китайські виробники були такі ж якісні, як і європейські, то європейці, з урахуванням ціни, купували б китайські зразки, але вони цього не роблять», – аргументує лікар.
Чи застосовувати китайські апарати ШВЛ – питання персональної відповідальності лікаря, вважає Денис Сурков
Крім того, здебільшого китайські виробники не забезпечують інженерний сервіс для своїх виробів, не навчають місцевих фахівців обслуговувати апарати, не проводять навчання персоналу, додає Сурков. Єдина китайська компанія, яка має офіційний сервісний центр в Україні – це Mindray.
«Якщо ви мене спитаєте, чи можна їх застосовувати – я не можу відповісти на це запитання, тому що це стосується персональної відповідальності лікарів і людей, які будуть відповідальні за це… Але є ще одна сторона медалі: якщо ви купуєте китайські апарати, наприклад, для вентиляції людей в післяопераційному періоді, коли немає важких дихальних розладів – ну, можливо, що їхні функції дозволять вам цю вентиляцію якісно провести. Але, якщо ми говоримо, що при COVID-пневмонії відбуваються дуже важкі дихальні розлади, то, напевно, було б доречно використовувати те обладнання, яке здатне проводити вентиляцію в таких складних умовах», – каже анестезіолог.
Читайте також: Український літак з гуманітарною допомогою вже приземлився в Італії – МВС
Китайські апарати ШВЛ дійсно програють європейським чи американським, але ЄС та США наразі не експортують своє обладнання, та й ціна в його вища, пояснює куратор із закупівель в одеському антикризовому штабі Олександр Михайленко. В таких умовах волонтери орієнтуються на Китай, Сінгапур та Тайвань і консультуються з медиками щодо кожної закупівлі.
Те, що китайські виробники були не надто представлені на українському ринку, породжує певні ризики, каже Михайленко. Зокрема, потрібно організовувати сервісне обслуговування для цього технічно складного обладнання та навчання фахівців, які зможуть ним користуватися.
Покинутий завод із випуску апаратів ШВЛ в Україні – фоторепортаж
«На сьогоднішній момент в Китаї фактично з визнаних на світовому рівні брендів існує по суті всього два: компанія AeonMed і Mindray. На жаль, обидві ці компанії на сьогодні настільки завантажені запитами з усього світу, що в кращому випадку до них можна потрапити на липень, серпень чи вересень, щоб розмістити свої замовлення на виробництва», – пояснює він.
За таких умов вибір у медиків невеликий, адже в умовах світового дефіциту і різкого зростання попиту на апарати ШВЛ ціни на них відчутно зросли. При цьому закуповувати різні моделі менш доцільно: як стверджує Михайленко, обслуговувати 20 різних апаратів важче, ніж сотню від одного виробника.
Ще одна складність – в обсягах замовлень. Якщо європейські країни чи США замовляють тисячі, а то й десятки тисяч апаратів, то запити з України наразі йдуть за регіонами і обліковуються в кращому випадку кількома сотнями, додає представник штабу.
Було б непогано об’єднати зусилля, сформувати велику квоту, розмістити її в перевіреного виробника і забрати цілкомОлександр Михайленко
«Я вважаю, що це достатньо велике упущення з точки зору глобальної координації. Було б непогано об’єднати зусилля, сформувати велику квоту, розмістити її в перевіреного виробника і забрати її цілком на Україну, і далі роздати за потребами регіонів», – міркує він.
З огляду на це, ініціативу централізувати закупівлі, про яку говорив Ляшко, Михайленко оцінює схвально як таку, що може спростити волонтерським штабам взаємодію з державою. Наразі штаб в Одесі, за його даними, відсіює 80-85% пропозицій щодо закупівлі апаратів штучного дихання: трапляються і компанії-перекупники, і прокладки, які декларують наявність товарів, яких насправді не мають. Як згадує Михайленко, в одному з випадків ціна від перекупника в шість разів перевищувала справжню вартість апарату.
Відтак волонтери консультуються і з медиками, і з юристами, і з експертами зі сфери закупівель. Окрема група людей займається пошуком вже наявних в Україні апаратів і грошей, на які їх можна купити. Передусім штаб оперує грошима благодійників – за даними куратора закупівель, рахунок з початку діяльності йде на десятки мільйонів гривень, які витратили на обладнання чи захисні матеріали для лікарів – а також співпрацює з лікарнями та місцевою владою.
При цьому, на думку Михайленка, волонтерські ініціативи мають більше інформації й можливостей, щоб оперативно знаходити необхідне, проте не мають можливості робити це за бюджетні кошти, через що закупівля може зірватися.
Волонтери викликалися друкувати запчастини
У березні українська компанія з 3D-друку Extrusion in Motion публічно заявила про готовність безкоштовно виготовити запчастини для апаратів штучного дихання в українських лікарнях, посилаючись на італійський досвід.
Водночас станом на 7 квітня, за словами директора підприємства Олега Кірєєва, жоден медичний заклад із ними не зв’язався. Тим не менш компанія долучилася до волонтерської допомоги, додає він.
«На даний момент, на жаль, напряму з нами жодна лікарня не зв’язувалася. У нас була своя власна ініціатива, і ми робимо декілька пілотних партій зараз для проєкту Biosphere – це з Харкова і Дніпра, хлопці вигадали систему, яка складається з пакетів, дуже бюджетна і економна. Для них потрібні пластикові деталі», – пояснює Кірєєв.
Також 3D-друк використовується у виготовленні захисних щитків для медиків, а також кріплень для масок. Ці вироби компанія виготовляє та надсилає волонтерам, які розповсюджують їх в лікарні, каже директор Extrusion in Motion.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 24 години на добу, сім днів на тиждень. Як у Києві друкують безкоштовний захист для медиків – фоторепортаж
Кірєєв каже, що лікарні не йдуть на співпрацю з волонтерами без погодження з місцевою владою. За його даними, проєктування та виготовлення пластикової запчастини на заміну зламаної може тривати не довше за п’ять годин, однак є ще юридичні тонкощі: внесені в апарат зміни можуть вважатися порушенням авторського права.
«Що краще апарат, то більше шансів того, що зі мною після того, як ми це все зробимо, за місяць чи два зв’яжуться корпоративні юристи того чи іншого концерну і позвуться на мене до суду, щоб я заплатив якусь компенсацію за те, що порушив інтелектуальну власність», – пояснює підприємець.
Відтак процедура залучення волонтерів розтягнеться за рахунок погодження з виробниками, а це може тривати до двох тижнів.
За даними проєкту з моніторингу публічних закупівель Dozorro від 31 березня, за неповних перші три місяці 2020 року українські державні установи закупили 385 апаратів штучної вентиляції легенів на понад 286 мільйонів гривень.
Якщо будемо дотримуватися рекомендацій, нам і не знадобиться стільки апаратів ШВЛРоман Малинка
Дефіциту апаратів штучної вентиляції легень не буде, якщо дотримуватися карантину, вважає інфекціоніст Роман Малинка. Він нагадує, що геть не всім хворим на коронавірусну інфекцію потрібне підключення до такого приладу.
«Дійсно, піку захворюваності ми поки що не маємо, і якщо будемо дотримуватися всіх рекомендацій, що ми (лікарі – ред.) надаємо, за великим рахунком, нам і не знадобиться стільки апаратів ШВЛ», – вважає він.
Лікар уточнює: йдеться про дотримання карантину в тому числі, адже кількість необхідних апаратів ШВЛ буде меншою, якщо переривати ланцюжки передачі коронавірусу. Як відомо, він передається крапельним шляхом і через дотики.
При цьому прогнозувати, за якої кількості хворих дефіцит все ж може виникнути, лікар не береться.
«Медицина – наука неточна, особливо враховуючи вірусні інфекції, то кількість хворих залежить від багатьох чинників. Один з цих чинників – недотримання особистої гігієни і те, що завжди розповідається в ЗМІ, що потрібно все-таки мати якусь совість і не скупчуватися багатьом людям в одних місцях, вдягати маски, робити все, що кажуть лікарі-інфекціоністи, сімейні лікарі, епідеміологи», – радить Малинка.
Станом на ранок 8 квітня МОЗ зафіксував 1 668 випадків коронавірусної хвороби в Україні. 52 людини померли, ще 35 – одужали