Український дубляж на телебаченні. Спроба №2 його усунити зазнала провалу

Деякі депутати знову хочуть прибирають українську мову з телебачення (архівне фото)

14 червня мало відбутися засідання парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України. На ньому депутати хотіли внести пропозиції до законопроєкту, які фактично прибирають українську мову з телебачення і кіновиробництва.

«Антимовного заколоту» не відбулося

Екстрене засідання комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики не відбулося через брак голосів депутатів, зазначив народний депутат від «Європейської солідарності» і член цього комітету Микола Княжицький, виступаючи перед учасниками пікету біля будівлі парламентських комітетів.

Сьогоднішній бій виграно, але розслаблятися ще зарано, наголосив у своєму фейсбуці його колега по фракції Володимир В’ятрович.

«Підступний план «слуг народу» полягав у тому, щоб сьогодні проголосувати за ці поправки на комітеті, а вже завтра разом з антимовними поправками ухвалити в цілому законопроєкт №4107 (предмет якого – зовсім інший, і ніяк не стосується мови)», – написав народний депутат у своєму пості.

За словами Володимира В’ятровича, голова комітету з гуманітарної політики і народний депутат від «Слуги народу» Микита Потураєв, а також його колеги від більшості не з’явилися в приміщенні комітету, біля якого зібралися протестувальники.

Як зауважив народний депутат від «Європейської солідарності», проводити засідання комітету було вирішено в онлайн-режимі, і пропрезидентські парламентарі забрали з собою комп’ютер, що належав комітету, «а у відповідь на заклики депутатів від опозиції не порушувати регламент вимикали нам мікрофони». Володимир В’ятрович стверджує, що «порушення ці були настільки кричущі, що засідання так і не відбулося».

«Маленькою перемогою» назвала сьогоднішню подію колега Володимира В’ятровича по фракції Софія Федина. У своєму дописі на фейсбуці вона закликала слідкувати за «руками шулерів».

Громадський активіст і колишній депутат Київради Тарас Шамайда зауважив у фейсбуці, що хоча це й перемога, але «на жаль, не кінець битви».

«Ці спроби триватимуть знову і знову, тому нам треба бути напоготові», – прогнозує він.

Про що поправки?

«Суть поправок – цілковите звільнення телебачення від виконання закону про мову», – зазначають дописувачі інтернет-спільноти «Мова об’єднує». Деякі депутати від монобільшості хочуть, по-перше, скасувати вимоги про обов’язкове використання української мови у фільмах, рекламі і передвиборчій агітації. По-друге, мають намір дозволити телеканалам «крутити» російські фільми, а разом з тим обмежити можливості для покарання за такі дії.

«Ці поправки Потураєв подав сам собі, цинічно наплювавши на регламент – адже комітет уже розглянув проєкт про Нацраду (№4107) у другому читанні, й термін подання поправок до нього минув ще в грудні 2020 року!» – наголошують у пості.

Микола Княжицький звертає увагу на економічну складову цих намірів.

«Усі олігархічні групи і виробники контенту, як і власники прав «Кварталу-95» продають свій продукт в Росію і годуються грошима окупанта. Потім зроблений для окупантів продукт вони показують в Україні без перекладу, бо умова окупанта проста: ми тобі платимо гроші, ти поширюєш Русскій мір», –пояснює у фейсбуці народний депутат.

Натомість сам Микита Потураєв у коментарі «Укрінформу» заперечив факт виведення телебачення з-під дії мовного закону. За його словами, пропозицій про скасування обов’язкового вживання державної мови в теле- і кіновиробництві «навіть в планах не було».

Разом з тим він заявив про протилежне: до проєкту закону №4107 вони планували включити питання «протидії російській інформаційній агресії, про більш дієву заборону російських акторів та співаків і підсилення відповідальності за мову приниження та дискримінації».

Водночас Микита Потураєв не може збагнути, за що він і його колеги отримали від активістів громадського руху «Відсіч» «смішні наліпки» зі звинуваченням у «вбивстві української мови». На думку депутата від «Слуги народу», ці наліпки мали отримати також й автори мовного закону.

«Адже саме вони прописали той перехідний період, який ми з колегами запропонували збільшити максимум на рік, що його було втрачено кіно- і теле індустріями через Ковід. Тому, повторюся, це дуже смішно, коли ми з колегами «україножери», а автори норми – патріоти і захисники мови», – наголошує він на своїй сторінці у фейсбуці.

На захист норм мовного закону став Світовий конґрес українців (СКУ), який у своєму зверненні до голови Верховної Ради, голови гуманітарного комітету, а також керівників депутатських груп і фракцій закликав «не підтримувати законопроєкти окремих депутатів щодо відтермінування набрання чинності норм закону про обов’язкове демонстрування фільмів та проведення культурно-мистецьких заходів державною мовою».

Відповідне звернення підписали й представники української телеіндустрії, які розцінили спротив українізації з боку власників каналів «не інакше як відверте підігравання спробам російського реваншу».

На початку червня парламент намагався відкласти норму закону про використання української мови в кіно і телесеріалах. Проте на підтримку законопроєкту не вистачило голосів.

Як повідомила у своєму фейсбуці Софія Федина, 15 червня депутати знову зберуться на засідання гуманітарного комітету, у порядок денний якого також включені «мовні» поправки.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Політична карикатура художника Олексія Кустовського

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зупинити «мовну шизофренію». Про український дубляж, мовні квоти і грошові апетити власників медіахолдингів
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Всі мають право на український продукт» – координатор аматорської спілки озвучення