Морські кордони. Україна готує блокаду окупованого Криму з моря

Українські чиновники мають намір перекрити морський підхід до анексованого Криму. Для цього в державній установі «Держгідрографія України» працюють над створенням морського режимного району навколо півострова, мета якого ‒ не пустити іноземні судна до берегів Криму. У Держгідрографії пояснюють: межа морського режимного району пройде вздовж контуру півострова на відстані 12 миль (більш ніж 22 кілометри). Перекрити підходи до Криму Україні дозволяє Конвенція ООН із морського права.

«Вона (конвенція ‒ ред.) прямо передбачає право прибережної держави тимчасово припинити гарантоване конвенцією право на мирний прохід іноземних суден із урахуванням загрози безпеці цієї прибережної держави», ‒ пояснює голова комітету з морського права Асоціації адвокатів України Артем Волков.

Російська влада і підконтрольні їй кримські чиновники цю ситуацію бачать інакше. Вони стверджують, що саме Україна, мовляв, порушила міжнародні норми.

«Дії Києва системно суперечать нормам міжнародного морського права і принципам свободи мореплавства. Українська влада, створюючи проблеми у російсько-українських відносинах, завдає істотної шкоди, перш за все, інтересам народу України», ‒ стверджує Ольга Ковітіді, яку в Росії і наразі в Криму називають «сенатором Ради федерації» (верхньої палати парламенту Росії) і яка там нібито представляє окупований український Крим.

Ольга Ковітіді

Теоретично можливо

Охороняти особливу зону навколо Криму й затримувати порушників буде український флот, кажуть у Держгідрографії. Але військові експерти переконані: проти російської агресії українські моряки безсилі.

«Якби у нас було корабельне угруповання, швидкісне, з ударними можливостями, тоді Росія не могла б закрити вихід із Одеси. Зараз блокування може статися дуже просто. Вони повністю домінують у Чорному морі, вони його контролюють, бо зусиль НАТО недостатньо. На жаль, в України є Військово-морські сили, але флоту у нас немає», ‒ констатує військовий експерт Михайло Самусь.

Михайло Самусь

Юридичний варіант контролю на морі ‒ реалістичніший, вважають аналітики. Так, капітанів і власників суден, які увійдуть у 12-мильну зону Криму, можна притягнути до відповідальності в суді.

«Спочатку необхідно виграти суд на території України, виписати їм штрафи. Я думаю, що моряки не платитимуть ці штрафи, і тоді буде підстава подавати до міжнародних судів, щоб намагатися заарештувати ці судна в іноземних портах», ‒ пояснює процедуру аналітик у сфері морського транспорту Максим Гардус.

Фахівці Держгідрографії України мають намір створити і вести базу таких порушників за аналогією з так званим морським «чорним списком» ООН. До цього переліку вносять танкери, які, порушуючи санкції ООН, постачають нафту Північній Кореї.

«Нам ніщо не заважає впровадити в Україні таку практику. Базова частка судновласників ‒ це приватні компанії, вони дуже гостро реагують на будь-які санкції, що запроваджуються на міжнародному рівні», ‒ зауважує український експерт, колишній заступник керівника Держгідрографії Богдан Устименко.

Практичні результати

Поки морський режимний район не оголошений, Росія господарює в акваторії біля берегів Криму і продає морські електронні карти цього регіону.

«Держгідрографія фактично не може цього зробити (провести дослідження ‒ ред.), тому що акваторії окуповані, ми не можемо там проводити якісь гідрографічні виміри, дослідження, щоб оперативно реагувати на зміни ситуації», ‒ зазначає гідрограф, член асоціації ветеранів ВМС України Сергій Шумський.

Згідно з міжнародним правом, Росія не може торгувати морськими картами чужих територій, але робить це і заробляє сотні тисяч доларів.

«Держгідрографія втрачає на цьому сотні тисяч доларів. Якщо говорити про Росію, то вона, по суті, залізла нам у кишеню. Вони займаються картографічним бандитизмом. Тобто ‒ випускають карти нашої території», ‒ зазначає Богдан Устименко.

Але морський режимний район навколо Криму не завадить Росії видобувати український газ на Чорноморському шельфі. Річ у тім, що родовища розташовані поза 12-мильною зоною, яку хоче відвести Держгідрографія.

За п’ять років після анексії Криму Росія викачала у виключній економічній зоні України більш ніж дев’ять мільярдів кубометрів газу, чим порушила закон України, міжнародне право, і навіть власні закони.

«Вони розташовані поза тією зоною, яка є зоною виключних інтересів Росії, навіть із їхньої точки зору. Тобто навіть з їхньої точки зору ‒ це порушення законодавства і крадіжка», ‒ зазначає аналітик у сфері морського транспорту Максим Гардус.

Розмежування моря

Оголошення дванадцятимильної зони навколо Криму ‒ це крок до встановлення морського державного кордону з Росією, якого немає досі, нагадують експерти.

«В Азовському морі нелімітований і недемаркований морський державний кордон. Там його зовсім немає. І питання українського суверенітету ‒ це певна проблема. Це проблема діалогу України та Росії, адже це внутрішнє море», ‒ каже екскомандувач ВМС України (2014‒2016 роки) Сергій Гайдук.

Згідно з міжнародним морським правом, державні кордони пролягають за 12 морських миль від берега, тобто приблизно за 22 кілометри, ‒ але це не стосується Азовського моря. За угодою України і Росії про спільне використання Азовського моря від 2003 року, нейтральні води починаються відразу за береговою лінією. Тобто море спільне, і російська присутність біля українських берегів поки що законна.

За вільне судноплавство в Чорному морі без режимних районів виступають Сполучені Штати Америки, але тільки в тому випадку, якщо це не ставить під загрозу суверенітет України.

«Ми б хотіли, щоб вільне судноплавство в Чорному морі було доступне всім прилеглим країнам і торговельним компаніям, які це море використовують. Звичайно, в нас є стратегічний інтерес в Чорному морі, абсолютно правильно. Але ми хочемо бачити вільну і суверенну Україну, яка контролює всю свою територію», ‒ заявляв на той час радник президента США з національної безпеки Джон Болтон.

Ініціативу Держгідрографії про створення морського режимного району підтримали ВМС України і Державна прикордонна служба. Тепер автори проєкту чекають схвалення Міністерства закордонних справ України.