Молдова розглядає можливість відмови від нейтралітету через зростання загрози від Росії

Сполучені Штати та Велика Британія пропонують Молдові військову допомогу через наростання остраху після масштабного вторгнення Росії до України. Це викликало дискусію про те, чи слід країні відмовитися від нейтрального статусу, який раніше незалежна Молдова закріпила в конституції після розпаду Радянського Союзу.

Вторгнення Росії в Україну змусило сусідню Молдову відчути себе вразливою та нараженою на небезпеку.

Молдова. Під час протесту біля посольства Росії в Молдові проти російського масштабного вторгнення до України. Кишинів, 7 квітня 2022 року

Заморожений конфлікт у сепаратистському Придністров‘ї, який також підтримує Росія, тягнеться вже десятиліттями. Це, а також невелика чисельність армії Молдови змушує її хвилюватись через те, що вона може стати наступною ціллю Кремля.

США і Велика Британія, а також ЄС нещодавно виступили з пропозиціями посилити незначну за розміром армію Молдови.

Це викликало дискусію в країні з населенням близько 2,6 мільйона людей щодо скасування її нейтрального статусу. І багато хто стверджує, що це більше не відповідає інтересам країни. Нейтралітет Молдови закріплений у пострадянській конституції країни.

«Кишинів потрібно пробудити від «сплячки та інерції», щоб вирішити проблеми безпеки з огляду на «безжалісну війну Росії в Україні», – сказав Ігор Мунтяну, колишній посол Молдови в Сполучених Штатах.

«Все пов’язано з цією парадигмою нейтралітету, яка, як я вже сказав, певним чином була геополітичним зґвалтуванням... нав’язуванням отруйного миру та обмежень зовнішніх дій шляхом прийняття нейтралітету в 1994 році», – сказав Мунтяну в нещодавньому інтерв’ю з молдовською службою Радіо Свобода.

Дебати про те, чи слід Молдові відмовитися від нейтралітету та наблизитися до НАТО, загострилися після того, як міністерка закордонних справ Британії Ліз Трасс 20 травня у виданні The Daily Telegraph заявила, що Молдова повинна бути «оснащена за стандартами НАТО», бо це допоможе захистити її від загрози російського вторгнення.

Незважаючи на незначний успіх в Україні, російський президент Володимир Путін не полишив «амбіції створити велику Росію». Ліз Трасс назвала такі дії очевидними.

Військовослужбовці Молдови перед відправкою на військові навчання з низкою країн НАТО, 2017 рік

Молдова, колись радянська республіка, розташована на південно-західному кордоні України. Вона немає спільного кордону з Росією, але розташована поблизу деяких регіонів півдня України, які зараз окуповані російськими військами. Молдова не входить до складу НАТО, а заявку на вступ до Європейського союзу подала менше ніж за два тижні після вторгнення в Україну. Проросійська опозиція країни не підтримала пропозицію Заходу щодо військової допомоги.

Трасс була не першою західною депутаткою, яка висунула таку пропозицію. Дерек Шолле, старший політичний радник держсекретаря США, 17 травня заявив у Кишиневі, що Сполучені Штати хочуть допомогти армії Молдови стати «більш боєздатною, ефективною та сучасною, щоб захистити свій суверенітет і територію».

Президент Європейської ради Шарль Мішель під час візиту 4 травня заявив, що Європейський союз надасть військове спорядження молдовським військовим.

Що означатиме відмова від нейтралітету Молдови?

Однак, чи буде скасування нейтралітету мати велике значення для Молдови на практиці?

Як зазначив політолог Крістіан Влас, Молдові ні раніше, ні зараз це не заважало співпрацювати з НАТО. «Статус нейтралітету Молдови не забороняє уряду взаємодіяти з військовими чи іншими збройними силами НАТО», – відповів електронним листом Радіо Свобода Влас.

Насправді, Молдова вже давно має тісні зв’язки з НАТО, на що вказав Влас, посилаючись на останню угоду між Молдовою та НАТО, Індивідуальний план партнерства (ІППН), який охоплює 2022 та 2023 роки.

«Це відповідає конституції та містить спільні плани безпекової допомоги і допомоги молдовському сектору безпеки у ширшому сенсі», – сказав Влас.

НАТО провадить політику «відкритих дверей», що означає, що альянс відкритий до приєднання будь-якої європейської країни, якщо запропонований кандидат «спроможний підтримувати принципи... і робити внесок у безпеку Північноатлантичного регіону».

У практичному плані скасування нейтралітету «розширить можливості для навчання, отримання військового спорядження і переконає громадян у тому, що армія виконує свою роль», – сказав Мунтяну.

«Однак відмова від нейтралітету означатиме щось тільки в тому випадку, якщо Молдова матиме змогу інвестувати в свою армію на рівні, як член НАТО», – сказав Діоніс Ценуза, співробітник Центру досліджень Східної Європи у Вільнюсі.

«Відсутність нейтралітету означає подати заявку на членство в НАТО, у чому вже відмовили Україні та Грузії, та й саму ідею не надто підтримують у Молдові», – сказав Ценуза Радіо Свобода, згадавши поки що безрезультатні зусилля Києва і Тбілісі приєднатися до західного військового альянсу. Альянс на саміті в Бухаресті в 2008 році залишив для них двері відкритими.

«Уряд у Кишиневі стоїть перед дилемою», – сказав Ян Бонд, директор із зовнішньої політики лондонського Центру європейських реформ.

«Протягом останніх кількох десятиліть різниця між Кишиневом та Тирасполем була певною мірою стерта через зацікавленість придністровського бізнесу у використанні переваг (дуже повільної) інтеграції Молдови на європейські ринки, тоді як нейтралітет Молдови не тримав її поза полем зору Росії», зазначає він.

Нечисельні війська Молдови

Колишній міністр Молдови Олександру Фленчеа в дописі в телеграмі пояснив, що через нейтральний статус і відсутність коштів Молдова в останні роки виділяла мало грошей на оборону. Він зазначив, що витрати на оборону ніколи не перевищували 0,4 відсотка ВВП.

Повідомляється, що військовий бюджет на 2021 рік становить близько 914 мільйонів молдавських леїв (48 мільйонів доларів), а кількість активних військовослужбовців становить близько 5 000, ще 66 000 потенційних резервістів.

Західні пропозиції підтримати невелику армію Молдови з'явилися після того, як 27 квітня президентка Майя Санду заявила, що військових ігнорували протягом 30 років, і що все залежить від необхідного впровадження модернізації. Таку думку висловив й Ігор Ботан, директор молдовського аналітичного центру, Асоціація представницької демократії.

Молдова повинна скористатися шансом і заручитися військовою допомогою Заходу. Це ствердив Ботан, складаючи список терміново необхідної війську країни оборонної зброї, щоб «довести, що вона готова захищатися».

«Якщо вони хочуть забезпечити суверенітет і незалежність Молдови, влада повинна створити мінімальний потенціал, щоб протистояти можливому вторгненню, щоб потім їм можна було допомогти. В іншому випадку, якщо Республіку Молдову атакуватимуть і вона не чинитиме опір, вона може стати таким собі Кримом: скажуть, що вона погодилась приєднатися до Російської Федерації», – написав Ботан, навівши приклад відносно швидкого військового захоплення Росією українського півострова в березні 2014 року.

«Що стосується пропозиції Великої Британії, я особисто не можу сказати, що буде обговорюватись. Уряд, без сумніву, не вимагатиме більше, ніж можливо виконати, і зосередиться на кібербезпеці, спроможності розвідки, захисті кордонів і, можливо, системі протиповітряної оборони (це може стати завеликим навантаженням)», – прокоментував для Радіо Свобода Влас.

Реакція Росії

Після пропозиції Трасс військово допомогти Молдові, заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко заявив, що Москва стежила за реакцією Кишинева, але постачання зброї НАТО нейтральній державі «викликало запитання».

Росія 24 лютого розпочала безпідставне вторгнення в Україну. Відтоді Кишинів насторожено стежить за ситуацією, оскільки стурбований тим, що наступними територіями, на які Кремль покладе око, можуть стати землі Молдови.

Під час протесту в Молдові проти російського масштабного вторгнення до України. Кишинів, 24 лютого 2022 року

Ці побоювання ще більше наросли 22 квітня, коли високопоставлений російський генерал Рустам Міннекаєв заявив про намір Росії окупувати південь України та про можливість забезпечити «прохід» до придністровського регіону, в якому, за його словами, непідкріпленими доказами, російськомовні зазнають переслідувань.

Загалом у Придністров’ї налічується близько 2000 військовослужбовців, більшість із яких охороняють склад боєприпасів у селі Кобасна – найбільшому такому об’єкті в Східній Європі.

Придністровські сепаратисти під час військового параду в Тирасполі (архівне фото)

Сепаратистське Придністров’я також має власні збройні сили, чисельність яких становить від 4 000 до 7 500 осіб, хоча про їхні бойові спроможності та обладнання відомо небагато.

Хоча більшість військових аналітиків вважають, що Росія не має військових ресурсів для початку нового наступу на Придністров’я, минулого місяця в регіоні спалахнули заворушення.

Наприкінці квітня де-факто влада Придністров’я заявила, що вибухи були спрямовані на їхній штаб держбезпеки в головному місті Тирасполі, а саме в радіовежі радянських часів, які використовувалися для трансляції російських новин, і військову частину в селі за містом.

Сепаратисти в Придністров’ї звинуватили українських «агентів», тоді як Київ заявив, що відповідальність несуть російські спецслужби.

Політичний розбрат

Всередині Молдови проросійські опозиційні соціалісти 23 травня опублікували заяву, в якій висловили «глибоке занепокоєння» заявою британського міністра закордонних справ, а також «категорично засудили» консультації між владою Молдови та країнами-членами НАТО, якщо вони відбувалися «за зачиненими дверима».

Як зазначив Ботана, директор аналітичного центру, саме за влади соціалістів у 2006 році Молдова вперше почала зміцнювати зв’язки з НАТО, підписавши свій перший план IPAP.

«Якщо ми нагадаємо опозиції, хто розпочав співпрацю з НАТО, тоді ми бачимо, що нині аргументи опозиції не є переконливими», – сказав Ботан.

Малоймовірним може виявитись будь-який компроміс між двома сторонами, особливо після того, як колишній президент Молдови Ігор Додон 24 травня був затриманий поліцією за звинуваченням у корупції.

Додон, близький поплічник Путіна, був президентом Молдови з 2016 по 2020 рік. У листопаді 2020 року він програв вибори Санду, політикині з американською освітою, яка вступила у виборчі змагання, маючи тісні відносини із Заходом.

Колишній посол Мунтяну визнав, що будь-які дебати щодо зміни статусу безпеки Молдови не відбуваються за одну ніч, а потребують часу.

«Ніхто не вимагає негайного членства в НАТО», – сказав Мунтяну, закликаючи до «національного діалогу» щодо напряму безпеки, який в кінцевому підсумку вибере Молдова.