«Мобілізація за жеребом» і «бронь для заможних». Як змінять закон України про мобілізацію?

Законопроєкт про мобілізацію, який став дискусійним, змінюватимуть. 4 січня роботу над ним розпочав Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Про це заявив голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія. Обговорення відбувається у закритому режимі впродовж кількох днів, включно з 6 січня, коли мають обговорити економічно-фінаансові питання: Якими можуть бути зміни до законопроєкту та чому деякі нові ідеї збурюють суспільство? Радіо Свобода зібрало думки експертів.

Крім депутатів, у розгляді законопроєкту в комітеті 4 січня брав участь головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, керівник Генштабу Сергій Шаптала та міністр оборони Рустем Умєров. Про це у своєму телеграмі повідомив Давид Арахамія, пояснюючи, що у депутатів від виборців є багато питань стосовно мобілізації.

За інформацією джерел журналістів видання NV, міністр оборони Умєров підтримує винесення документа на голосування без змін, втім, стосовно деяких пунктів законопроєкту в комітеті тривають емоційні обговорення. Йдеться про норму про мобілізацію осіб із третьою групою інвалідності, вручення електронних повісток, норми про залучення до армії ув’язнених і судимих. З останнім, зокрема, за інформацією видання, категорично не погоджується Валерій Залужний. Сам він не викладав публічно своєї позиції після пресконференції 26 грудня, а міністр Умєров не виходив до преси.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний (праворуч) і міністр оборони Рустам Умєров (посередині) під час віртуального засідання Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн». Київ, 22 листопада 2023 року

Ще до обговорення у профільному комітеті деякі народні депутати, включно із заступником голови Верховної Ради Олександром Корнієнком та Євгенією Кравчук (фракція «Слуга народу»), висловлювали переконання, що урядовий законопроєкт про мобілізацію, який внесли до парламенту 25 грудня, будуть змінювати. Як запевнила Кравчук, депутати, зокрема, звернуть увагу на зауваження уповноваженого з прав людини. Омбудсмен Дмитро Лубінець заявляв, що окремі норми законопроєкту можуть суперечити Конституції: йдеться про обмеження для ухилянтів права на операції з нерухомістю, банківськими картками й керування автомобілем.

6 січня профільний комітет обговорюватиме економічно-фінансові питання законопроєкту про мобілізацію, повідомив в ефірі ТСН слуга народу Єгор Чернєв. Він переконаний, що норми, які можуть призвести до значних втрат в економіці, приберуть, адже держава може не отримати ні мобілізаційних ресурсів, ані податків.

Оновлений законопроєкт про мобілізацію подав народний депутат Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), він, зокрема, пропонує зменшити термін служби до 18 місяців, тоді як уряд виступає за вдвічі довший термін.

Заробляєш – не воюй?

Поки народні обранці не коментують детально перебіг засідання (Радіо Свобода неодноразово зверталося до представників профільного комітету), суспільство жваво обговорює можливі нововведення.

В Офісі президента на рівні ідеї обговорюють варіант не мобілізувати чоловіків, котрі мають близько 34 тисяч гривень окладу та справно платять податки. Про це написало видання Forbes, посилаючись на власні джерела в ОП. Вони також повідомляють, що за іншим варіантом заробіток для бронювання має становити не менше від 66 тисяч гривень щомісячно. На Банковій цього не коментували, а в пресслужбі парламентського комітету кажуть, що офіційні пропозиції про зміни підходу до бронювання не отримували.

Ідея «бронювання» від призову завдяки високій зарплаті не виглядає реалістично, говорить Радіо Свобода правозахисник, виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.

«Я думаю, це така пробна кулька, яка запущена, щодо того, як буде ставитися суспільство до цієї теми. Зрозуміло, що ті, хто мають такий ресурс, можуть вдатися до цього фактично «відкупного» від мобілізації. Вони будуть зацікавлені і будуть підтримувати цю ініціативу. Але насправді виходимо з того, що ті, хто до сьогодні не мав такої досить високої зарплати в межах 1000 доларів на місяць, і в силу життєвих обставин не можуть отримати таку зарплату, вони опиняються у більш вразливому становищі, і це дискримінація до такої категорії осіб», – говорить Павліченко.

Олександр Павліченко – виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

Він переконаний, що затвердження такого механізму не відбудеться, через неприйнятність і можливість соціального обурення. Правозахисник вбачає і корупційні ризики, оскільки «хтось намагатиметься якимось чином збільшувати собі заробітну плату».

Натомість є й позитивна думка до ідеї бронювання для тих, хто платить високі податки. На думку економіста Павла Кухти, для економіки згубно, коли високопродуктивні кадри опиняються на низьких армійських посадах, замість того, щоб наповнювати бюджет. У своєму дописі він назвав це підривом для обороноздатності країни. Кухта вважає, що війна на виснаження – це війна економік, тому обговорення можливості бронювати від призову тих, хто має високий дохід – це крок, який варто також розповсюдити і на ФОП та резидентів «Дія.City».

Жеребкування?

У соцмережах також почали обговорювати механізм мобілізації через лотерею.

Про це спершу на своїй фейсбучній сторінці написав президент Київської школи економіки, професор Піттсбурзького університету, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у 2019–2020 роках Тимофій Милованов.

«Держава випадково витягує день і місяць. Ті люди які народились в ці дні мобілізуються, інші ні. І так робить для кожної хвилі мобілізації. Що ви думаєте?» – запитав він.

Цей допис зібрав понад 1,5 тисячі коментарів, втім, більшість з них – несхвальні та іронічні.

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, професор Піттсбурзького університету, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у 2019–2020 роках

Пізніше Милованов уточнив, що не є прихильником мобілізації через лотерею в Україні, а в етері Радіо Свобода сказав, що загалом отримав позитивні відгуки. «Я говорив з деякими військовими, з людьми, які повернулися. Вони підтримують це прямим текстом: давайте лотерею», – сказав Милованов.

Вперше такий механізм застосували у США під час Громадянської війни у 1863 році. Пізніше до жеребкування вдалися у Сполучених Штатах для мобілізації на Другу світову війну та ще двічі під час В'єтнамської війни. Так чутливе питання призову вирішили делегувати випадковості, щоб призов на фронт виглядав для населення справедливішим. У США можливість мобілізації через лотерею все ще не скасували, а подібні механізми чинні у збройних силах й інших країн.

В Україні ж на ідею такого «розіграшу» зреагували переважно негативно. Неприйнятною її називає і правозахисник, виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.

«Це більше на жарт було схоже – використання такої аналогії і звернення до тих інструментів, які використовувалися вже понад 50 років тому. У США ситуація була трохи іншою. Була велика кількість людей, з яких треба було вибирати, була велика кількість тих, хто був зареєстрований для несення військової служби, у тому числі для військової операції у В’єтнамі. Але в Україні інша ситуація. У нас немає необхідної кількості, з поміж кого можна вибирати. І у цьому є дві великі різниці», – зазначив правозахисник у коментарі Радіо Свобода.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук 5 січня запевнив, що у законопроєкті такої норми не буде.

«Знаю про дуже багато ідей і про жеребкування, і про мобілізацію за датою народження, і про багато іншого. Але сприймаймо це просто як ідеї, як дискусію, що триває в суспільстві. Для мене ж більш важливі рішення, на які вийде комітет Верховної Ради», – сказав Стефанчук в інтервʼю агенції «Інтерфакс».

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України.

Так само він заперечив, що Верховна Рада дасть змогу відкупитися від служби, адже військо фінансується з бюджету України, а така ідея хоча й не нова, але й не була успішною.

«Якщо є необхідність мобілізації певної кількості людей, вони повинні розуміти, що будуть одягнені, забезпечені, нагодовані і в разі, не дай Бог чого, отримують необхідні компенсації. Інакше – то нечесна державна політика», – зауважив Стефанчук.

Сучасне оборонне планування і запит на справедливість

Щоб напрацювати оптимальне рішення щодо мобілізації, Україні бракує системних рішень й оборонного планування, сказав в етері Радіо Свобода головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов.

«Мають бути системні злагоджені дії щодо організації контролю, обліку усіх баз даних, взаємодії з громадянами. Основна проблема, яка має бути у влади – це не як забрати якусь кількість голів (розмова йде зараз тільки про це). А давайте 300 тисяч, а давайте 500, давайте 200… Це ж не худоба, це живі люди. Нам потрібне сучасне оборонне планування, щоб люди не просто знали, що їх кудись забрали, а знали, на яку посаду вони йдуть заздалегідь, яку підготовку вони для цього отримують, і які у них будуть можливості виконувати завдання. Ось цього оборонного планування немає поки», – коментує він.

Юрій Бутусов, головний редактор сайту «Цензор.нет»

Бутусов вважає, що для оборонної сфери сьогодні необхідний комплекс законів. «Треба закон про мобілізацію, про військову юстицію, де була б врегульована діяльність військових суддів, військової поліції, військового слідства. Всього цього немає в Україні, тому мобілізацію немає чим забезпечити, тому і перекладають на місцеві адміністрації чомусь цю функцію. Для нас це абсолютно необхідне рішення, його треба було робити рік тому», – каже журналіст.

Водночас український письменник та військовий Артем Чех у фейсбучному дописі назвав наївним наратив «про запит на справедливість від чоловіків у цивільному».

Письменник та військовий Артем Чех

«В цій війні немає справедливості. І найбільше це відчувають зараз ті військовики, що добровільно взялися рятувати країну в перші дні… Якщо сантехніки і клерки не підуть до війська, тоді військо ворога прийде до сантехніків і клерків. І їхня пацифістсько-сциклива позиція не врятує їх від трудових таборів, тортур заради розваги, кулі в потилицю або знову ж таки – мобілізації. Це вже було. Це є там, за лінією. Просто мало хто це бачить», – написав військовий.