«Україна проти Росії»: як відбувається процес у Міжнародному суді ООН?

Експерти не чекають на швидке рішення у справі «Україна проти Російської Федерації» в Міжнародному суді ООН, найоптимістичніші прогнози щодо термінів вердикту ‒ 2023 рік. Однак справа не стоїть, а в МЗС Росії стверджують, що 9 серпня російська сторона подала в Міжнародний суд ООН у відповідь меморандум у справі. У поданому меморандумі Росія нібито «надала фактологічні та правові докази неспроможності українських звинувачень і наполягає на тому, щоб Суд відхилив вимоги позивача за обома конвенціями», йдеться в повідомленні МЗС Росії. У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що «всі відповіді та аргументи, подані Росією в її контрмеморандумі, будуть визнані судом необґрунтованими».

На якому етапі зараз перебуває цей процес? Які рішення можуть бути ухвалені судом та які це матиме наслідки? Як українські активісти й недержавні організації допомагають державі Україна в обґрунтуванні її позиції?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорив ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: український юрист-міжнародник, колишній постійний представник президента України в АРК Борис Бабін, голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, український політолог Петро Олещук та ексаналітик російської партії «Единая Россия» Леонід Власюк.

Історія питання. 16 січня 2017 року Україна подала до Міжнародного суду позов проти Росії «у зв'язку з її численними та систематичними порушеннями Конвенції про протидію фінансуванню тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації».

19 квітня 2017 року Міжнародний суд частково задовольнив вимоги України про забезпечувальні заходи. Судді почали вимагати скасувати обмеження на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, забезпечити в Криму доступ до освіти українською мовою. За цей захід судді проголосували одноголосно. В ухвалі про тимчасові заходи Суд зобов'язав обидві сторони утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити судову суперечку або ускладнити її вирішення.

12 червня 2018 року Україна подала меморандум, в якому докладно описує й доводить усі порушення конвенцій з боку Росії. 12 вересня 2018 року Росія передала до Міжнародного суду свої попередні заперечення: Москва наполягає на відсутності у суду юрисдикції для розгляду справи та неприйнятності українського позову.

Будівля Міжнародного суду ООН у Гаазі

Нині у МЗС Росії стверджують, що в поданому меморандумі «спростовуються українські інсинуації про нібито дискримінацію українців і кримських татар, які проживають у Криму, розкривається реальна ситуація у сфері міжнаціональних та міжетнічних відносин на півострові».

«За Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Росія має відповісти за проведення кампанії культурного знищення проти спільнот кримських татар і українців із моменту окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Окрім цього, Росія має надати відповідь, чому вона не виконувала тимчасові заходи, які були призначені судом понад чотири роки тому, зокрема вимогу про скасування перешкод для діяльності Меджлісу (кримськотатарського народу ‒ ред.) на території півострова», ‒ нагадали у МЗС України.

Український юрист-міжнародник, колишній постійний представник президента України в АРК Борис Бабін в ефірі Радіо Крим.Реалії висловив припущення, що крапку в цьому судовому питанні можуть поставити у 2023–2024 роках. При цьому частина позову в питанні дискримінації ‒ виграшна для України.

– Міжнародний суд вирішив, що він має юрисдикцію для розгляду позову України, що стосується расової дискримінації і він розглядатиме його по суті. Щодо фінансування тероризму, суд відклав розгляд питання про юрисдикцію до стадії розгляду по суті. Раніше Росія вносила заперечення щодо юрисдикції суду і програла, тепер же меморандум поданий до питання по суті. Росія в меморандумі заперечує і говорить про відсутність порушень.

Є деякі питання, які міжнародний суд вирішуватиме вперше, наприклад, чи є расовою дискримінацією дискримінація за релігійною ознакою, також виникає питання дискримінації корінного народу. Але це фактори, які збільшують шанси України на виграш. Росія не виконала вимог про припинення обмеження діяльності Меджлісу. А щодо питання дискримінації в Криму є безліч доказів і спростувати їх Росії буде практично неможливо. Росія грає в гру «ви всі брешете» і робить спроби створити в Криму кримськотатарські та українські організації, Росія даватиме приклад окремих колаборантів і маніпулюватиме тенденціями ‒ інших варіантів немає.

Борис Бабін, український юрист-міжнародник, колишній постійний представник президента України в АРК

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в ефірі Радіо Крим.Реалії пояснив важливість довести зв'язок і підконтрольність нинішніх судів Криму Росії.

– Діяльність Меджлісу кримськотатарського народу була названа в Росії екстремістською й на цій підставі заборонена так званим Верховним судом Криму, наші адвокати подали апеляцію до Верховного суду Росії. Для нас було важливо, щоб Верховний суд країни агресора підтвердив або скасував рішення підконтрольного Москві кримського окупаційного суду, щоб Москва не могла уникнути в майбутньому своєї відповідальності, переклавши все на окупаційний кримський суд. Верховний суд Росії підтвердив рішення кримського суду й так Росія стала відповідачем за рішення в Криму. Нам цього достатньо, щоб показати міжнародній спільноті, що всі рішення в Криму – підконтрольні Росії. Після цього ми вже ніякі апеляції не подавали, а вирушили до Міжнародного суду ООН як учасники.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник в ефірі Радіо Крим.Реалії каже, що в України хороша доказова база, яка є одним із найкращих прикладів збирання, документування інформації про правопорушення недержавними правозахисними організаціями.

– Ми мали досвід подання інформації до Міжнародного суду ООН і також Міжнародного кримінального суду з воєнних злочинів, злочинів проти людяності. Головний критерій таких матеріалів для суду ‒ правдивість і правильність збору інформації, наскільки інформація верифікована. Ми збираємо відомості за певним алгоритмом, щоб дотриматися критерію щодо правдивості та доказовості.

Що стосується перспектив справи, варто відзначити, що Росія завжди залучає дуже дорогих і професійних юристів, думаю, тут вона вчинить так само. Але зазвичай аргументи Росії дуже політизовані, і я сподіваюся, що це відкриє очі й дасть можливість критично поставитися до доводів з її боку. Думаю, що Росія піде у своїх меморандумах далі й напиратиме, мовляв, «це Україна дискримінує кримчан», оскільки такі думки вже фігурували в матеріалах кримінальних справ, які відкривалися в Криму.

Ольга Скрипник, голова Кримської правозахисної групи

Довідка. Міжнародний суд є одним з шести головних органів ООН. Це єдиний міжнародний судовий орган універсального характеру, що розглядає суперечки між державами. Він складається з 15 суддів, які обираються Генеральною асамблеєю та Радою безпеки ООН на дев'ятирічний термін.

Учасниками Статуту суду є 192 держави. Приблизно 70 з них визнали юрисдикцію цього органу обов'язковою, але низка з них супроводили визнання низкою застережень. Окрім того, приблизно у 300 двосторонніх чи багатосторонніх договорах передбачається, що Суд має юрисдикцію щодо вирішення суперечок, пов'язаних з їхнім застосуванням або тлумаченням. Такі положення є у двох конвенціях, на які у своїй заяві посилається Україна.

Україна відповість на кожен «крок окупанта» | Крим.Реалії

Український політолог Петро Олещук в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначає, що Росія рішень міжнародних судів виконувати не має наміру, для того й були внесені правки в її конституцію.

‒ Тепер у Росії вважають, що ніякі міжнародні рішення не мають юрисдикції на території Росії. Будь-які рішення міжнародних судів проти Росії подаватимуться як приклад змови ворожих сил. Росія стає авторитарною державою, яка не може бути правовою. Не можна говорити про ефективний захист прав людини в Криму, поки триває російська окупація.

Петро Олещук, український політолог

Ексаналітик російської партії «Единая Россия» Леонід Власюк вважає, що судові розгляди на міжнародному рівні є проблемою для Росії, про це він говорив в ефірі Радіо Крим.Реалії.

– У Росії зробили все, щоб мати можливість ігнорувати рішення іноземних судів. Невиконання міжнародних рішень може призвести до санкцій, які будуть невигідні Росії, Росію також можуть виключити з Ради безпеки ООН, виключити з багатьох міжнародних угод і станеться серйозне блокування. Наприклад, якщо не виконуватимуться рішення ЄСПЛ, і Росія буде виключена з ЄСПЛ, то громадяни Росії втратять можливість звертатися в ЄСПЛ.

Суд у справі про збиття авіалайнера рейсу MH17, який триває у Нідерландах, також складається не на користь Росії. Ми можемо отримати рішення про те, що Росія брала участь у діях на стороні так званих «сепаратистів», і це рішення суду в Гаазі може негативно позначитися на рішенні суду, про який говоримо сьогодні.

Леонід Власюк, політичний аналітик, ексаналітик російської партії «Единая Россия»

(Текст склала Інна Аннітова)