Мінськ закритий, а мінський процес – мертвий. Як зміняться стосунки з Білоруссю Євросоюзу і України?

Саміт ЄС ухвалив рішення заборонити білоруським авіакомпаніям польоти в Євросоюз, а також закликав авіаперевізників ЄС уникати польотів над Білоруссю. Саміт Євросоюзу закликав Міжнародну організацію цивільної авіації провести розслідування інциденту з посадкою рейсу Ryanair у Білорусі. Лідери країн Євросоюзу закликали також прискорити запровадження санкцій проти фізичних осіб і компаній Білорусі у відповідь на інцидент з літаком Ryanair.

Керівники країн-членів Європейського союзу на саміті 24 травня розглядали питання про міжнародне розслідування «акту примусу» білоруською владою до посадки в Мінську рейсу авіакомпанії Ryanair, що «ставило під загрозу безпеку пасажирів і екіпажу». Із цього рейсу в аеропорту білоруські силовики затримали блогера і колишнього редактора телеграм-каналу Nexta Романа Протасевича. Лідери країн ЄС, а також США зажадали його негайного звільнення.

Увечері в понеділок Велика Британія була першою європейською країною, яка дала вказівки національним авіакомпаніям не перетинати повітряний простір Білорусі та скасувати права на посадку білоруської національної авіакомпанії «Белавія».

Як далі ЄС має діяти щодо режиму Лукашенка і які наслідки інцидент в Мінську матиме для України? Про це Радіо Свобода говорило з двома експертами з європейських та безпекових питань – Марком Ґалеотті з Лондона та Давідом Стуліком з Праги.

Білоруські спецслужби заслужили собі репутацію справжніх спадкоємців радянського КҐБ своїм переслідуванням білоруської опозиції, журналістів та будь-якого інакодумства.

Але цей випадок є очевидною «драматичною ескалацією», вважає лондонський безпековий експерт Марк Ґалеотті.

Марк Ґалеотті, безпековий експерт, автор численних книг про Росію, її спецслужби та організовану злочинність

«Боюся, що Олександр Лукашенко вважає, що йому вже нічого втрачати, бо він і так спалив усі мости зі Заходом. Тож він почувається, що має вільну руку в тому, щоб залякувати і тероризувати емігрантську громаду, яка нині очолює опозиційний рух у Білорусі», – вважає Ґалеотті.

На його думку, санкції проти авіаційної галузі Білорусі були очікувані, але Захід може зробити більше і не відповідати завжди симетрично. Зокрема, Ґалеотті пропонує видворити з білоруських посольств у Європі відомих агентів КҐБ, чи тих, кого західні держави у цьому підозрюють.

«Це не лише б ускладнило операції білоруських спецслужб у Європі, але і значно полегшило би життя білоруської опозиції та журналітів. Також було б добре подумати над тим, як допомогти білоруським опозиціонерам, які опинилися за межами своєї держави. Це є неймовірно сміливі люди, які намагаються боротися в цих складних умовах, доносити правду про Білорусь в самій країні та до західних аудиторій», – наголошує Ґалеотті.

При цьому він закликає ЄС подивитися правді в очі і визнати, що Білорусь як член програми «Східного партнерства», не відповідає жодному її критерію, крім географічного. «Це мала бути група країн, які намагаються побудувати демократію. Але Білорусь стає нелегітимною агресивною диктатурою – це потрібно визнати і припинити робити вигляд, що ЄС цього не помічає», – говорить Ґалеотті.

Британський експерт каже, що ЄС важко ухвалювати колективні рішення щодо режиму Білорусі, бо в його лавах є такі керівники країн, які симпатизують Олександру Лукашенку, наприклад лідер Угорщини Віктор Орбан.

На інциденти з літаками ЄС реагує дуже гостро – Стулік

Інцидент з літаком, що загрожував безпеці європейських громадян – це те, що змусило європейських політиків до рішучіших дій, говорить старший аналітик центру «Європейські цінності» Давід Стулік. Він пригадує, як у 2014 році, коли він був речником представництва Європейської комісії в Україні, саме катастрофа в небі над Донбасом літака МН-17, на якому переважна більшість пасажирів була громадянами Європейського союзу, змусила ЄС запровадити серйозні санкції проти Росії.

Давід Стулік, старший аналітик центру «Європейські цінності»

«Так само, як було з МН-17. Тільки збиття цього літака з мусило ЄС зробити рішучі кроки щодо Росії, бо це торкнулося безпосередньо безпеки і життя громадян ЄС», – говорить Давід Стулік.

Також, на його думку, говорячи про Білорусь, не можна не згадувати про Росію, бо навіть якщо підозри про кількох росіян, які вирішили залишитися у Мінську, не підтвердять їхнього зв’язку з російськими спецслужбами, цей інцидент і так пов’язаний з Росією вже хоча б тим, що Росія та Білорусь мають спільне командування військово-повітряними силами.

«Для того, щоб підняти винищувач МІГ-29, який відправили супроводжувати пасажирський літак, потрібно було координувати дії з Москвою. Росіяни мусили про це знати. Тож почекаємо ще інформації про те, ким були ці росіяни на борту літака, бо ми знаємо, що литовські спецслужби зараз активно над цим працюють. І якщо підтвердиться те, що росіяни були залучені до операції повітряного піратства, то я є впевнений, що санкції Європейського союзу будуть і проти Росії, бо наголошу ще раз – тут йшлося про життя громадян Європейського союзу і ЄС мусить їх захищати», – каже експерт.

На думку Стуліка, цей інцидент матиме вплив і на Україну в багатьох аспектах. Серед них – припинення авіасполучення, від якого постраждають і українські пасажири та авіакомпанії, обмеження економічних зв’язків, а також розслідування діяльності білоруських олігархів в Україні.

«Керівництву України доведеться усвідомити, що сусідня країна перетворилася не просто на диктатуру, а на нелегітимний режим, який готовий застосовувати фактично терористичні заходи для досягнення своїх цілей. Тому з таким режимом важко мати передбачені стосунки в економічній сфері. Постане питання про те, який бізнес мають в Україні деякі білоруські олігархи, близькі до так званого нелегітимного президента Лукашенка, адже якщо Київ серйозно налаштований щодо того, щоб зменшити проросійський олігархічний вплив в Україні, то і вони також мають опинитися під санкціями», – пояснює Давід Стулік.

«Мінськ» є мертвий – це треба визнати

Окремою темою для України у зв’язку з інцидентом у Мінську стає тема мінських переговорів щодо мирного врегулювання на Донбасі. Цей процес не просувається вже багато років і настав час визнати, що вже і не просунеться, вважає Марк Ґелеотті.

«Потрібно згадати, що мінський процес був корисний лише певний короткий період часу, коли Росія здійснювала ескалацію конфлікту і була справжня небезпека того, що Москва розгорне повномасштабний наступ. Німеччина і Франція тоді змусили Київ підписати угоду, яка була йому невигідна, але йому було потрібно припинити гарячу фазу війни, а німцям і французам потрібно було показати, що вони змогли досягти якоїсь угоди. А українці не отримали навіть того, чого вони очікували від цієї угоди – російські обстріли тривають, припинення вогню не працює», – нагадує Марк Ґалеотті те, про що пам’ятають українці, які продовжують ховати своїх вояків, що загинули на Донбасі.

Британський експерт говорить, що давно настав час оголосити мінський процес мертвим і почати розробляти нову угоду. Але Німеччина і Франція не можуть на це наважитися, а Україна сама цього ініціювати не може, бо Москва відразу її звинуватить у тому, що вона «хоче почати війну».

«Тож Берлін і Париж не хочуть виглядати тими, хто зірвав мирний процес, і продовжують за нього триматися», – говорить Марк Ґалеотті.

Тому, на його думку, активнішу роль міг би зіграти Лондон. Британія симпатизує українцям, надає військову підтримку і допомогу, але вона є наразі поза цим процесом, і могла б почати цю розмову – сказати, що на цьому етапі не мати ніякої мирної угоди може бути краще, ніж мати «Мінськ».

«На мою думку, зараз вже не мінські домовленості стримують Володимира Путіна від повномасштабного вторгнення. Є багато інших причин, і серед них досить потужна українська армія, що складається з 250 тисяч кваліфікованих військових. Тому я вважаю, що сказавши те, що всі і так знають, у голос, що «Мінськ» є мертвий, що потрібна нова угода, для якої потрібно прибрати «Мінськ» зі столу, можна буде розпочати роботу над цією угодою, що дійсно принесе мир в Україну», – переконаний експерт.