Рішення Білорусі про вихід зі «Східного партнерства» – «символічний крок» – експерти

Рішення керівництва Білорусі про призупинення участі у програмі «Східного партнерства» ЄС призведе до «посилення напруженості» та позбавить білорусів тих можливостей, які дають співпраця з Європейським союзом. Так президент Європейської ради Шарль Мішель відреагував на оголошення про те, що Білорусь має намір розірвати зв’язки з Євросоюзом у відповідь на санкції. Мінськ також відкликав свого представника в Брюсселі для консультацій та попередив, що перестане співпрацювати з ЄС у питанні протидії нелегальній міграції.

Однак експерти вважають, що рішення керівництва Білорусі є швидше «символічним кроком», адже Мінськ ніколи не цікавив діалог про цінності, а ЄС не хотів відкривати більші можливості для економічної співпраці без обговорень питань верховенства права та прав людини.

Європейська комісія висловила жаль щодо рішення Мінська припинити участь у програмі «Східного партнерства» та заборонити в’їзд до країни представникам європейських структур і особам із Євросоюзу, які сприяли запровадженню санкцій.

Речник Європейської комісії назвав ці рішення черговою демонстрацією нехтування нинішнім режимом інтересів білоруського народу та ще одним кроком до самоізоляції.

«Забезпечення відкритості каналів зв’язку є надзвичайно важливим під час кризи. Це завжди було нашим наміром», – заявив представник Європейської комісії.

Президент Європейської ради Шарль Мішель у своєму повідомлені у твітері написав, що це є «ще один крок назад».

«Він призведе до подальшої ескалації напруженості і матиме ясний негативний вплив на людей у Білорусі, позбавивши їх можливостей, які надає наша співпраця», – заявив Шарль Мішель.

Разом з тим, керівник колегіального органу, який визначає загальні політичні напрями та пріоритети Європейського союзу, звернувся до народу Білорусі і сказав, що він «можете розраховувати на ЄС». Шарль Мішель наголосив, що ЄС є солідарний з білорусами та надає практичну підтримку. Також він наголосив, що ЄС вважає, що білоруси «мають право обирати президента шляхом нових, вільних та чесних виборів».

Режим президента Лукашенка він закликав «поставити майбутнє Білорусі на перше місце».

Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс заявив, що рішення Лукашенка про призупинення співпраці в рамках «Східного партнерств»а «не можна сприймати серйозно», бо Лукашенко – нелегітимний лідер.

«Нелегітимні правителі не можуть приймати законні рішення. Рішення Лукашенка вийти зі «Східного партнерства» та договору про реадмісію з ЄС не слід розглядати серйозно. Єдине місце, з якого він може вийти – це його президентський палац», – написав Ландсбергіс у своєму твіті.

У понеділок Міністерство закордонних справ Білорусі викликало керівника представництва ЄС у Мінську Дірка Шюбеля і виступило з заявою про призупинення участі у «Східному партнерстві» «у зв’язку з запровадженими Європейським союзом безпрецедентними обмежувальними заходами стосовно Білорусі».

Йдеться про додаткові широкі санкції, які ЄС наклав на основні продукти білоруського експорту і на доступ країни до фінансів із ЄС у відповідь на «ескалацію серйозних порушень прав людини в Білорусі і жорстоке придушення громадянського суспільства, демократичної опозиції і журналістів, а також на примусову посадку літака компанії Ryanair у Мінську 23 травня і пов’язаного з цим затримання журналіста Романа Протасевича і Софії Сапеги». Серед перших санкцій було припинення авіасполучення між Мінськом та країнами ЄС, до якого приєдналася і Україна.

Білоруські експерти: «символічний крок»

Білоруські експерти вважають, що припинення участі Білорусі у програмі «Східного партнерства» – це символічний крок, який матиме мало практичних наслідків.

Валерій Карбалевич

Мінський політичний експерт Валерій Карбалевич вважає, що «Східне партнерство» було інструментом конкуренції Європейського союзу і Росії за східноєвропейський регіон, і Росія завжди була незадоволена тим, що Білорусь до нього приєдналася.

«Для Білорусі «Східне партнерство» було інструментом багатовекторної політики, інструментом балансування між Сходом та Заходом», – сказав Валерій Карбалевич в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода.

Після президентських виборів минулого року, які білоруська опозиція та західні країни вважають сфальсифікованими, а головне – після придушення протестів та переслідування опозиції така багатовекторна політика стала неможливою.

Щодо практичних наслідків, то Білорусь може втратити лише кілька мільйонів доларів, які ЄС виділяв на кілька програм співпраці, а вихід з угоди про реадмісію – повернення нелегальних мігрантів, означатиме, що білоруси втратять можливість отримувати шенгенські візи за пільговим тарифом, тобто замість 35 євро заплатять 85.

Білоруський експерт Ігар Тишкевич, який працює у Києві в Інституті майбутнього каже, що «Східне партнерство» було передусім «програмою політичного діалогу», тому Мінськ не був дуже зацікавлений у цій програмі.

Ігар Тишкевич

«Коли програма була започаткована у 2009 році, Мінськ наголошував, що його цікавила економічна співпраця. Білоруська влада завжди говорила: «Ми різні з точки зору політичної системи, але ми готові економічно співпрацювати». А питання, які хотіли обговорювати в ЄС – це питання адаптації законодавства, зміцнення інституційної здатності країн-партнерів, питання освіти, сприяння регіональному розвитку на основі європейських стандартів та співпрацю прикордонних областей, створення інтегрованої системи управління кордонами, співпраця у сфері енергетичної безпеки, питання прав людини. Всі ці питання більше стосувалися політичного діалогу, і для офіційного Мінська ці питання були нецікавим від самого початку», – пояснює Ігар Тишкевич в інтерв’ю Радіо Свобода.

Натомість для громадянського суспільства спілкування в межах програми «Східного партнерства» має важливе значення, говорить Ігар Тишкевич. Адже саме там обговорювалися питання прав людини. Але ЄС пообіцяв, що знайде способи підтримати громадянське суспільство іншими засобами. Тож, на думку Тишкевича, коли представники ЄС говорять про «втрачені можливості», то мають на увазі більше ті можливості, які білорси могли б використати у майбутньому, аніж ті, які вони реально можуть втратити зараз.

Литва скаржиться на «мігрантську кризу»

Білорусь також заявила, що також припинить дію угоди з ЄС щодо процедур реадмісії людей, які незаконно перетинають кордон.

Минулого тижня Литва заявила про те, що керівництво Білорусі організувало потік мігрантів на територію країни. Міністр внутрішніх справ Литви Агне Білотайте звинуватила білоруських чиновників у намірі заполонити мігрантами свою країну та решту Європейського союзу.

В інтерв’ю балтійському інформпорталу 27 червня Delfi міністерка заявила, що це «добре організований» план Мінська, а іммігранти платять до 15 тисяч доларів за перевезення через кордон.

«У нас дійсно є докази причетності білоруських прикордонників до цього процесу, це факт. Це організована діяльність, певна схема, добре організована, спланована. Це великі гроші», – сказала вона.

Цьогоріч понад 550 осіб намагалися незаконно в’їхати в Литву з сусідньої Білорусі, що всемеро більше, ніж за весь 2020 рік, і більш ніж у 12 разів більше, ніж за 2019 рік.

Найбільше серед мігрантів, які намагалися нелегально в’їхати в Литву через територію Білорусі, було громадян Іраку, далі – іранці, сирійці та самі білоруси.

Білотайте назвала таку політику Білорусі формою гібридної війни, вказавши, що приплив мігрантів є «проблемою» не тільки для Литви, а й для ЄС. За її словами, Литву використовують як транзитну країну на шляху до інших країн ЄС.

Вільнюс був одним з найгучніших критиків Лукашенка і підтримує його опонентів з часу масових протестів, що почалися в країні після виборів у серпні минулого року, коли 66-річний Лукашенко заявив, що він виборов шостий президентський термін.

Кулеба: Білорусь залишиться в Європі, «географію не змінити»

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив жаль щодо рішення керівництва Білорусі, однак він впевнений, що Білорусь – невід’ємна частина Європи, і Україна та європейці і надалі підтримуватимуть білоруський народ.

«Можна заявити про вихід зі «Східного партнерства», але не можна змінити географію. Білоруський народ історично належав і належить до нашої європейської сім’ї народів. Ми продовжимо його підтримувати, скільки б часу не зайняло виправлення історичних помилок Олександра Лукашенка», – написав у понеділок у твітері Дмитро Кулеба.

Україна, яка приєдналася до низки санкцій про білоруського режиму, нині розглядає можливість приєднатися і до тих санкцій, які ЄС запровадив наприкінці минулого тижня. У відповідь Олександр Лукашенко ввів ліцензування та обмеження щодо експорту-імпорту низки українських товарів.

24 червня Рада Європейського союзу запровадила секторальні економічні санкції проти Білорусі. Санкції стосуються експорту нафтопродуктів, калійних добрив і доступу до ринків капіталу ЄС.

Напередодні в інтерв’ю Радіо Свобода Дмитро Кулеба заявив, що Україна «вивчає нове санкційне рішення Європейського союзу, але загалом наші оцінки режиму Олександра Лукашенка абсолютно збігаються».

При цьому він наголосив, що Україна має «стояти на боці білоруського народу, але протидіяти будь-яким спробам Олександра Лукашенка пригнічувати свій власний народ і розвертати країну остаточно в бік Російської Федерації».