ВАРШАВА – «Не чекати перемоги, а інвестувати вже у відбудову України» закликав у Варшаві міністр енергетики України Герман Галущенко під час міжнародних конференції Rebuild Ukraine. Powered by Energy. Представники енергетичної галузі з 30 країн світу, а також інвестори, донори і фірми обговорюють, як можна допомогти у відбудові енергетики України зараз – у час війни, а також тоді, коли «стихне зброя». Під час заходу кореспондентці Радіо Свобода вдалося поспілкуватися з міністром енергетики і розпитати про підготовку до зими, захист енергосистеми від російських атак, а також про збитки, якої зазнає галузь на окупованих територіях.
– Як ви готувалися до зими і який зараз стан енергосистеми напередодні морозів?
– Ми зайшли вже в сам опалювальний сезон, тому все йде за планом. Єдине, що може змінити наш план – це атаки Росії на енергосистему. Я думаю, що вони очікують холодів. І коли температура впаде нижче нуля, і буде триматися певний час, то в такому випадку холод може додати шкоди до результатів ударів. Але ми готуємося, дивимося, будемо реагувати.
– В чому ця підготовка полягала? Що треба було нового зробити?
З точки зору захисту, ми набагато краще підходимо до цієї зими
– Кардинально нове – це протиповітряна оборона. І насправді вона набагато сильніша в нас в цю зиму. Плюс ми дійсно заходимо з ремонтною компанією, дуже великою, яка реалізована і ще деякі роботи відбуваються зараз, тому це важливо. Також реалізовані системи захисту, пасивного так званого захисту на об’єктах, тому, з точки зору захисту, ми набагато краще підходимо до цієї зими. Плюс ми маємо досвід проходження минулої зими, в нас є великий набір різного роду рішень, які були імплементовані минулої зими для того, щоб втримати систему, тому будемо дивитися.
Абсолютно очевидно, що вони теж будуть якось модернізуватися ці удари свої, але подивимося. Вони вже скільки використали? Близько 2 тисяч різного роду ракети, дронів минулої зими і програли. Тому я думаю, що і цієї зими їм нічого не світить.
Уточнюю, що таке пасивний захист.
Пасивний захист – це системи, які у разі влучання або уламків закривають відповідний тип обладнання. Вони різні, я не можу ділитися деталями, але вони є абсолютно різні, і вони імплементовані як на обʼєктах генерації, так і на обʼєктах передачі електроенергії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Багато дронів і трохи ракет: якою може бути зима атак Росії на УкраїнуЧого навчила попередня зима? Стійкості навчила
Чого навчила попередня зима? Стійкості навчила, насправді, знаєте, ми проходили те, що жодна країна світу не проходила ніколи. Для нас величезні виклики були, вони були з початком великої агресії, вони просто змінювалися. Тому що очевидно, що спочатку великої війни росіяни прицільно не знищували енергосистему, тому що насправді всі пошкодження були там, де відбувалися бойові дії, це більш на локальних мережах відчувалося, як в мережах електропостачання, так і газопостачання. Абсолютно очевидно, що вони хотіли зберегти енергетику для себе, тому що вони думали, що вони дуже швидко окупують Україну, а коли вони зрозуміли, що вони програли, то вони почали атакувати енергосистему. Стійкість, але я так скажу, навіть не устаткування, або неможливості швидко відновлювати – це важливо, але найбільше надбання зими – це люди наші, наші енергетики, за кожним тим устаткуванням стоїть людина, за кожним часом відновлення стоїть людина, яка ризикуючи часто життям... На жаль, ми маємо теж немалі втрати на нашому енергетичному фронті, але це нас не зупиняє.
– Чого найбільше зараз потребує Україна від партнерів?
– Протиповітряного захисту. Ми про це постійно говоримо, насправді пасивні системи, все, що ми реалізовуємо, воно важливо, воно має величезне значення, але найкращий захист – це захист протиповітряної оборони, ефективна протиповітряна оборона.
Ви бачите, що над цим працюють всі, наскільки ми зможемо швидше закрити небо, а це був наш посил з початком великої агресії, це був ключовий посил від нас закрити небо, але ми тоді хотіли застосувати іншу юридичну формулу, але питання в тому що це ключове. Як тільки ми будемо закриті максимально, з точки зору неможливості завдавати ударів, я вважаю, що це кінець нашої енергетичної війни. Ну я не уявляю, що вони ще можуть там вигадати. Нічого вони не вигадають.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Попереду складний опалювальний сезон – Кудрицький про перспективу блекаутів, обшуки в «Укренерго» і сонячні станції брата Шурми. Інтерв’ю– А якщо говоримо про менші масштаби?
– Дуже важливо, тут 545 компаній і більше 30 країн світу, величезний інтерес до цієї події. І це ж не тому, що Україна – в тренді чи не в тренді, а тому, що бізнес шукає можливості. От це для них є можливість, Україна – це величезна можливість.
Україна – самодостатня держава, Україна насправді може підсилити партнерством будь-кого і зробити можливості для спільного розвитку технологій. А те, що ми це робимо під час війни, а є конкретні кейси, я їх зазначав, це конкретні кейси, які реалізовані, це не плани, це зроблено, можна піти, руками взяти і подивитися, як воно працює. Повірте, що ми імплементуємо найкращі технології зараз, а, відповідно, це означає, що в нас величезний потенціал. І те, що я кажу, не треба чекати, приходьте зараз. Ми маємо нереальні можливості і ми обов’язково будемо тим енергетичним хабом, якщо ми вже є енергетичним хабом в певній частині, то повірте, що після перемоги Україна дійсно імплементує найкращі технології в енергетиці.
У нас є величезні плани. Це будуть плани, які дадуть важливий поштовх розвитку енергетичних проєктів в Україні під час війни
Які очікування від цього форму? От щойно зі шведським міністром ми ми говорили, він зараз каже, що привіз 47 шведських компаній, тільки шведських. Тобто я хочу конкретики від цього заходу. Я хочу, щоб наш план і нашу енергетичну стратегію, яку ми показали, як ми трансформуємося в майбутньому, ми розклали на конкретні кейси. У нас є величезні плани, ви скоро про них, дай Боже, ми все реалізуємо, я в цьому впевнений, взнаєте. І це будуть плани, які дадуть важливий поштовх розвитку саме енергетичних проєктів в Україні під час війни.
– В якому стані енергосистеми на лівому березі Дніпра, що пошкоджено, може, є попередні підрахунки збитків в окупованій частині?
– Підрахунки є, безумовно, але пошкодження, ви ж розумієте, вони відбувається через обстріли і, на жаль, постійно, і це не тільки по цій частині. Кожен день обстріли, Чернігівська, Сумська, Харківська, кожен день. Вони, коли бачить, що їде бригада відновлювати, вони фокусуються, вони дають можливості доїхати, підняти вишку, почати роботи і починають стріляти. Це – терористи, тут коментувати важко. Проблема в тому, що відбуваються постійні обстріли, і вони, безумовно, впливають на стан.
На окупованій території, ну дивіться, ми не маємо доступу. Давайте, Каховку згадаємо, це світовий масштаб катастрофи, якщо так брати. Давайте візьмемо Запорізьку атомну електростанцію, вона ж з минулого вересня не генерує в українську енергосистему, більше того, ми надаємо електроенергію туди для підтримки систем безпеки, ми забезпечуємо безпеку. Тому як оцінити Запорізьку атомну атомну станцію? Вона не працює на нас, але вона наша, безумовно, але ми її не контролюємо. Це можемо рахувати як збитки? Ну не знаю, ні, тому що ми рахуємо, що ми її повернемо, ми обов’язково її повернемо, але питання в тому, що, якщо її оцінити як актив, то це близько 40 мільярдів доларів, якщо не більше.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ґроссі розповів, що може вплинути на роботу систем безпеки Запорізької АЕС– Скільки часу знадобиться на відновлення енергосистеми на окупованих територіях після деокупації?
Я боюся, що це буде найбільша проблема, коли ми звільнимо повністю всі наші території, – якраз розмінування
– Зараз важко прогнозувати, нам треба отримати доступ. Як тільки ми отримаємо доступ, ми зрозуміємо. Єдине, що я точно можу сказати, що ми бачимо вже на деокупованих територіях дуже суттєво що впливає, критично на час відновлення –це розмінування. На жаль, росіяни, коли тікали з окупованих територій, от на що в них вистачало часу, так це замінувати всю енергетичну інфраструктуру, причому це не просто звичайне мінування, це там декілька рівнів, це займає час. Я боюся, що це буде найбільша проблема, коли ми звільнимо повністю всі наші території, – якраз розмінування. Тому ми також говоримо з партнерами про такий напрямок саме розмінування енергетичної сфери.
– До чого готуватися українцям? Купувати свічки, генератори, дрова?
– Коли міністр енергетики каже: «Закуповуйте свічки і генератори», то, напевно, люди скажуть: «Все, це – катастрофа». Насправді я ще раз кажу: закуповуйте. Якщо у вас є генератори, перевірте, чи вони є справні, хай воно буде, а ми робимо все, щоб воно вам не знадобилося.
Столиця без світла: як Київ пережив блекаут (фоторепортаж)
|
Розвідка Британії раніше заявила, що російські військові можуть готуватися до атак на енергетику України взимку.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
|
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.