Міграційна криза і «рука Кремля»: що роблять ЄС і НАТО, та що може зробити Україна?

Міграційна криза на кордоні між Польщею та Білоруссю набирає обертів, надзвичайний стан через кризу мігрантів на кордонах оголосила і Литва. У спробах мігрантів прорвати східний кордон ЄС Польща та НАТО звинувачують режим Олександра Лукашенка і Кремль, а Євросоюз готує додаткові санкції проти Білорусі. Україні варто допомогти Литві та Польщі в складній ситуації та долучитися до санкцій, вважають українські експерти і представники опозиції.

Міграційна криза на кордоні між Польщею та Білоруссю посилюється: Польська прикордонна служба повідомила 10 листопада про затримання на кордоні з Білоруссю трьох осіб – за допомогу нелегалам. Серед них був згаданий і росіянин.

Польща поки що не повідомляла Москві про затримання російського громадянина, якого підозрюють у сприянні нелегальним мігрантам на кордоні з Білоруссю. Про це заявив речник російського посольства у Варшаві Володимир Александров. Водночас він зазначив, що відповідно до консульської конвенції між Росією та Польщею від 1992 року, польська сторона на таке повідомлення має три дні.

Раніше, в ніч на 10 листопада, дві групи мігрантів змогли прорватися на територію Польщі, польська сторона заявляє, що всіх їх вже затримали.

Мігранти спробували прорватися і до Литви

Раніше Польща запровадила на кордоні з Білоруссю режим надзвичайного стану. Таке ж рішення, яке набрало чинності 10 листопада, ухвалила й Литва. Як повідомила Служба охорони держкордону Литви, прикордонники не пропустили до країни з Білорусі понад 280 мігрантів, які намагалися потрапити до країни 9 листопада, конкретне місце спроби прориву – не називають.

Країни Балтії та керівництво ЄС звинувачують режим Лукашенка у навмисній організації потоків мігрантів, називаючи це «гібридною агресією». Вони стверджують, що цим Лукашенко мститься за західні санкції, запроваджені проти нього та його оточення після президентських виборів у Білорусі в серпні минулого року.

Самопроголошений очільник Білорусі Олександр Лукашенко каже, що в ситуації на кордоні нібито винні самі країни Заходу, через дії яких люди тікають від війни у себе на батьківщині.

Між тим, прикордонники Польщі публікують відеозаписи, на яких видно білоруських силовиків, які беруть участь у подіях на кордоні:

• координують мігрантів;
• стежать за ними і не пропускають їх углиб білоруської території;
• ведуть їх вздовж кордону;
• залякують мігрантів, зокрема – пострілами в їхній бік.

Польща звинуватила Білорусь і Кремль та звернулася до НАТО

Польща звинуватила Білорусь в організації «нападу» на польський східний кордон, а в бік президента Росії Володимира Путіна прозвучала критика за «керівництво зростаючим потоком мігрантів». Потік мігрантів, як вважають у Варшаві, за задумом Путіна, має дестабілізувати Європейський союз.

«Цей напад, який здійснює Лукашенко, має свого організатора в Москві, ним є президент Путін», – заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький на екстреному засіданні польського парламенту 9 листопада.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вважає, що офіційний Мінськ та Олександр Лукашенко – лише виконавці завдань, які ставить перед ними російський президент Володимир Путін.

Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав слова Моравецького неприйнятними.

«Ми вважаємо абсолютно безвідповідальними та неприйнятними слова премʼєр-міністра Польщі про те, що Росія відповідальна за цю ситуацію», – сказав Пєсков. Він також сказав, що на польсько-білоруському кордоні насувається гуманітарна катастрофа, а Європа у зв'язку з цим відступає від декларованих нею зобовʼязань.

Міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський висловив переконання, що Лукашенко діє з «благословення Москви». І розповів, що від 2 до 4 тисяч нелегальних мігрантів штурмуватимуть кордон у найближчий час.

9 листопада генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг провів телефонну розмову із президентом Польщі Дудою.

У твітері генсекретар НАТО заявив, що Білорусь використовує мігрантів як «гібридну тактику» і назвав це «неприйнятним».

«НАТО солідарне із Польщею та нашими союзниками у регіоні», – заявив Столтенберг.

Міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс також заявив про ескалацію «гібридної атаки проти кордону Польщі з боку Білорусі».

Нині сотні мігрантів залишаються у безпосередній близькості до польського кордону, за умов низьких температур.

Європа готує санкції

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликає членів Євросоюзу якнайшвидше схвалити санкції проти Білорусі через ситуацію з мігрантами.

«Білорусь має припинити ризикувати життям людей… Я закликаю країни-члени ЄС нарешті схвалити розширений санкційний режим щодо влади Білорусі, яка відповідає за цю гібридну атаку», – йдеться у заяві.

Голова Єврокомісії висловила солідарність від імені ЄС прем'єру Польщі Матеушу Моравецькому, прем'єрці Литви Інгріді Шимоніте, прем'єру Латвії Кріш'янісу Каріньшу. Вона також повідомила, що обговорила з ними підтримку з боку ЄС.

За словами фон дер Ляєн, днями дипломати, представники ЄС, вирушать до країн транзиту та країн походження мігрантів. ЄС вивчить, як можна буде застосувати санкції щодо авіакомпаній третіх країн, задіяних у нелегальному перевезенні людей.

Меркель просить Путіна допомогти

Виконувачка обовʼязків канцлера Німеччини Анґела Меркель у телефонній розмові попросила президента Росії Володимира Путіна допомогти з розвʼязанням міграційної кризи на білорусько-польському кордоні, повідомляє її офіційний сайт 10 листопада.

У комюніке йдеться, що Меркель зателефонувала Путіну, щоб обговорити ситуацію з мігрантами, що прориваються до Польщі. Вона назвала використання мігрантів як інструменту проти Європейського союзу «нелюдським» та попросила російського президента вплинути на режим у Мінську.

У повідомленні пресслужби Кремля вказано, що Путін запропонував організувати прямі переговори між представниками ЄС та режимом Олександра Лукашенка. Країни Євросоюзу не визнають Лукашенка легітимним білоруським президентом після виборів 2020 року. Про якісь домовленості під час бесіди обидві сторони не повідомляли.

Про що свідчить міграційна криза на східних кордонах ЄС?

Подібна ситуація на кордонах Білорусі з іншими країнами виникає не вперше, однак ЄС проігнорував попередні міграційні кризи (меншого масштабу) та не підготувався до нинішніх подій, наголошує співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки «Центру Разумкова» Олексій Мельник.

«Торік Лукашенко провів репетицію міграційної кризи: пригадайте ситуацію з хасидами, які намагалися потрапити до України, яка тоді закрилась на карантин. Ці події в ЄС проігнорували, хоча мали зрозуміти, що це репетиція майбутніх, більш масштабних акцій. Потрібен постійний моніторинг, аналіз і прогнозування ситуації на кордоні ЄС з Білоруссю. Мета атаки – Євросоюз, тому ймовірність таких подій на українсько-білоруському кордоні є низькою. Але б я теж не відкидав її», – зазначає безпековий аналітик.

Олексій Мельник говорить про намір Білорусі та її «старшого партнера» Кремля: створити нову точку дестабілізації у східній частині ЄС для посилення тиску на Захід.

Директор Інституту світової політики Євген Магда конкретизує ціль тандему «Мінськ-Кремль»: спроби мігрантів прорвати кордони Литви та Польщі мають спонукати ЄС сісти за стіл переговорів з Росією щодо досить широкого порядку денного:

• Прискорення запуску «Північного потоку-2»
• Розміщення у Європі біженців, зокрема – з гарячих точок Близького Сходу.
• Зменшення санкцій проти Росії
• Легалізація угруповань «ДНР» та «ЛНР» на окупованій частині українського Донбасу.
• Визнання Євросоюзом анексії українського Криму Росією.

Крім того, свої локальні мотиви є й у Олександра Лукашенка, який хоче показати, що вигідніший Кремлю як відносно самостійний гравець, пояснює Євген Магда.

«Лукашенко тут грає «шостим номером», це очевидно. З іншого боку, він намагається своїми заявами демонструвати власну суб'єктність. І крім того – доводить Путіну, що він більш потрібний в такому самостійному стані, ніж як губернатор Мінської губернії», – робить оцінку експерт.

Росія, тим часом, намагається залишатися за кадром кризи, якій вона сприяє. Проте МЗС Росії робить прозорі натяки про свої бажання, визнає політолог.

«Кремль діє на кордонах ЄС за тим самим принципом, що й раніше в Україні: це такий собі «Іх там нєт 2.0». Кремль дистанціюється від цього. При цьому очільник МЗС Росії Сергій Лавров закликав ЄС надати фінансову допомогу Білорусі (для вирішення питання біженців) на кшталт того, як вони допомагали Туреччині під час минулої, більш масштабної міграційної кризи», – зауважив Євген Магда.

Україна може допомогти Польщі та Литві?

На початку російської гібридної агресії Литва та Польща були серед найперших країн, які почали надавати Україні практичну допомогу: від госпіталізації поранених до постачання елементів озброєнь та військових товарів.

Литва і Польща продовжують підтримку України і нині.

Зрештою, в серпні 2021 року, коли міграційна криза на кордонах між Білоруссю та ЄС лише починалася, Україна також надала допомогу: безоплатно передала Литві партію колючого дроту, якого тій критично не вистачало для укріплення кордону.

Зараз, коли ситуація загострилася, Україні варто підтримати своїх партнерів: спершу дипломатично, через платформу «Люблінський трикутник», а при потребі – й іншими способами, закликає Євген Магда.

«Перше і очевидне – Україна має ініціювати консультації в межах «Люблінського трикутника». Адже він і створювався як інструмент протидії гібридним загрозам. Дивно, що консультації досі не ініційовані. Друге: Україна не має якихось військово-політичних зобов'язань на випадок такої агресії. Але вона має досвід протистояння їй. Тому мали б бути консультації на рівні депутатів та представників силових відомств», – пропонує політолог.

Олексій Мельник, зі свого боку, закликає український уряд бути в тісній координації з Польщею та Литвою і бути готовим надати допомогу на їхнє прохання. Це може бути і використання спільного військового підрозділу трьох країн «УкрПолЛитбриг» для посилення прикордонних територій Литви та Польщі.

«Наразі там триває поліцейська місія, натомість цей підрозділ є військовим, з дещо іншими завданнями. Однак його присутність там була би символічною», – зауважує експерт.

Про залучення цього підрозділу для посилення прикордоння Польщі та Литви говорять й інші українські військові експерти.

Тим часом перед Україною стоїть непростий (з економічної точки зору) вибір, пояснює Євген Магда. З одного боку, Києву варто долучитися до майбутніх санкцій ЄС проти режиму Лукашенка. З іншого, останнім часом торгівля між Україною та Білоруссю зростає, і крім звичних експортних товарів до неї додалася електроенергія, якої Україні бракує в зимовий період. І найближчим часом стане зрозуміло, чи готова Україна відмовитися від цього заради своїх принципів та підтримки найближчих союзників, підсумовує Євген Магда.

Українська опозиція вже висловилася на підтримку майбутніх санкцій ЄС проти Лукашенка.

Україна має також запровадити санкції, та посилити своє військо на кордоні з Білоруссю, говорить депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

«Дивитись треба ширше. Мінськ не тільки мігрантами грається – він знущається над всією Європою, порушуючи чи не кожну домовленість. Це чудово видно на прикладі нашої влади, яка спробувала з Лукашенком дружити: Зеленський приповз на колінах, щоб електроенергію придбати? Дамо, а потім знову перекриємо. Не можна дружити з маргіналом, якому закони не писані... Годі з Лукашенком панькатись, я щиро вітаю майбутні санкції проти диктатора та його оточення», – закликає опозиційний депутат.

Чи долучиться Україна до санкцій або інших дипломатичних кроків через міграційну кризу на кордонах Білорусі та ЄС? Українське МЗС наразі не робило жодних заяв з цього приводу.

З іншого боку, РНБО України розглянула це питання на останньому засіданні: однак її рішення стосувалися не санкцій проти режиму Лукашенка чи допомоги Литви та Польщі, а заходів безпеки на українських північних кордонах.

Крім того, секретар РНБО Олексій Данілов відкинув пропозиції представників Соціал-демократичної партії Німеччини залучити Україну до розв'язання проблеми біженців, і натомість закликав авторів ідеї самим подбати про розміщення мігрантів у Німеччині.

Міграційна криза на кордоні Білорусі з країнами ЄС різко загострилася 8 листопада. Того дня кілька тисяч мігрантів із країн Африки та Близького Сходу підійшли з білоруського боку до кордону з Польщею. Дехто спробував прорватися на польську територію, знищуючи загородження з колючого дроту. У ніч на 10 листопада двом великим групам мігрантів вдалося проникнути на польську територію, але згодом їх затримали.

Європейський союз звинувачує режим Олександра Лукашенка у навмисному провокуванні міграційної кризи та організації переправлення тисяч нелегалів до кордонів ЄС у відповідь на санкції, які Брюссель запровадив проти режиму Лукашенка. Офіційний Мінськ стверджує, що непричетний до ситуації і заявляє, що Польща має пропустити мігрантів через свій кордон.