Польща переживатиме економічну кризу без робочої сили з України – польський експерт

У найближчі роки Польща надалі потребуватиме робочої сили з Україні. Про це заявив Радіо Свобода спікер сейму Польщі Марек Кухцінський. Торік понад 1 300 000 громадян України мали дозволи працювати у Польщі. Ця цифра буде зростати, прогнозують експерти. Чому українці їдуть працювати у сусідню державу? Які сфери потребують робітників із України?

Не лише з західних теренів України люди їдуть працювати за кордон. Географію міст можна побачити на табличках автобусів, які заповнені вщент прямують у напрямку Польщі. Звідти дехто рушає далі на Захід, але більшість залишається у сусідній державі.

В одному з вагонів потяга Київ-Перемишль зауважила кілька осіб із центральних і східних областей України, які, за їхніми розповідями, вперше їхали працювати у Польщу, зокрема у Вроцлав і Гданськ. Невпевненість і схвильованість видавали їхній стан.

Кілька років тому у сусідню державу виїжджали на роботу переважно мешканці Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. Після того, як українці подорожують Європою без віз, зросла чисельність заробітчан у Польщу з інших регіонів України. На сезонні роботи, за даними Міністерства соціальної політики, виїжджає 9 мільйонів громадян України. Однак, скільки саме працює за кордоном українців, достеменної статистики немає. Бо левова частка їде на заробітки нелегально, тимчасово, справжню мету поїздки при проходженні прикордонного контролю люди приховують.

Оскільки поляки надалі виїжджають працювати у багаті європейські держави, а також і у США, то їхні робочі місця займають українці. До того ж Польща полегшила трудове законодавство. Аби працевлаштуватись на короткий термін, українцям не потрібна робоча віза. Якщо людина має підтвердження від роботодавця, то може легально працювати у сусідній державі протягом 3 місяців. Опісля громадяни перетинають кордон і знову повертаються.

«Торік понад 1 300 000 українців мали дозвіл на працю, але є набагато більше українців, які приїжджають у Польщу працювати. Польська економіка з цього користає, має зиск. Більше того, ця користь – двостороння. Сфери праці диктує ринок. Зокрема багато українців у Підкарпатському чи Люблінському воєводстві. Працюють у сільському господарстві, промисловості, багато на будівництві, а також лікарями, вчителями. І у цих сферах Польща буде зацікавлена, потребуватиме українців на роботу», – зауважив у коментарі Радіо Свобода спікер польського сейму Марек Кухцінський.

Марек Кухцінський, спікер польського сейму

​«Польща має тішитись, що українці хочуть працювати»

У Жешуві українців можна зустріти на роботі у готелях, ресторанах, крамницях, найбільше працюють на будівництві. Більшість людей зізнаються, що вони з України, переважно з прикордонної місцевості. Працюють тимчасово, часто їздять додому. Чисельність робочої сили з України у Підкарпатському воєводстві зростає, про це наголошують в управлінні статистики в Жешуві. Безробіття у цьому місті становить 7%, середня зарплата у регіоні близько 4000 злотих (близько 30 000 гривень), але це найнижча оплата праці.

«По перше, Підкарпаття – це близько для мешканців Львівщини. Частина з них живе в Україні, це робітники тижневі. Оскільки їм недалеко додому, то багато працюють нелегально і повертаються додому, заробивши гроші. З огляду на відсутність мовного бар’єру, інтеграція дуже швидка. Частина людей має польське коріння або ж просто єднає спільна культура і мова, тому адаптація триває недовго і українці асимілюються. Навіть у нашому управлінні статистики працюють українці. Польський ринок праці у найближчий час, з огляду демографічних процесів, переживатиме кризу. Вже інтенсивно шукаємо працівників у багатьох сферах, особливо будівництві, промисловості. Молоді поляки виїжджають на Захід. У найближчий час Польща потребуватиме ще більше робочих рук і має тішитись з того, що українці тут хочуть працювати і залишаються на роботу. Бо вже чимало з них їдуть у країни, де краще платять», – наголосив Радіо Свобода Марек Цєрпьял-Волан, директор статистичного управління в Жешуві.

Їдуть усією родиною

Колишня львів’янка Марія проживає з чоловіком у Жешуві 8 років. Працює в європейській інституції. У Польщі в подружжя народилась дитина. За спостереженнями українки, дедалі частіше останнім часом у Жешув із України приїжджають цілими родинами, бо спрощені умови отримання довготривалого права на проживання. За годину роботи український заробітчанин заробляє щонайменше 12 злотих (це 90 гривень), звісно, це менше, аніж польський працівник.

«Більшість людей на робочих професіях. Українцям часто платять менше, аніж полякам, але ця ситуація поволі вирівнюється. Бо якщо на фірмі, де, для прикладу, працює мій чоловік, є поляки і українці, то вони отримують зарплату однакову за ту ж саму виконану роботу. Все залежить від конкретної роботи, власника фірми. Сьогодні існує світ Фейсбуку і телебачення, де ненавидять одні одного, але в реальному житті один одному допомагають. Ми теж дуже хвилювались, коли їхали, бо знали про важкі сторінки спільної історії, а це прикордоння, боялись, як будуть до нас ставитись. Але зустріли відкритих людей. Можливо, більш відкритих, аніж в Україні. Польща мене змінила. Тут менше пхаються один до одного, можливо, менше допомагають, але не заважають, немає агресії серед людей у транспорті, у крамницях, почуваєшся стабільніше. Злотий щодо євро не дуже змінився. Хоча, звісно, що ціни зросли на продукти. Я знаю, що тут більше дотримуються закону і він мене захистить. Тут багато перевірок, але менше хабарництво, не кажу, що взагалі його нема, бо медіа пишуть про це. У нашому будинку на кожному поверсі живуть українці в орендованому помешканні», – розповідає Марія.

Українці їдуть працювати у Польщу через вищу оплату праці, стабільну ситуацію, дехто звик працювати за кордоном, хтось із психологічних потреб шукає щастя за кордоном, молоді люди їдуть по досвід і з бажанням помандрувати світом.

Міграція створить конкуренцію в Україні?

На Львівщині вже відчувають брак робочої сили, зокрема у будівельній та автомобільній галузях. На Яворівському полігоні будують житло для військових і найбільшою проблемою, за словами начальника академії Сухопутних військ Павла Ткачука, було знайти людей на роботу у прикордонному районі. Хоча оплату праці обіцяють від 15 до 20 000 гривень. Робітники, які там працюють, підтвердили, що виплачують їм зароблені гроші вчасно.

Однак чимало українців виїжджають на заробітки за кордон не лише через вищу оплату праці, але й через недобросовісних роботодавців в Україні, які не виконують своїх зобов’язань.

У Львівській області людей намагаються мотивувати на роботу на підприємствах із західними інвестиціями. А таких у регіоні понад 20. Львівщина у трійці лідерів в Україні щодо залучення іноземних інвестицій

«Зараз із підприємцями пожвавішала дискусія, щоб польські компанії розширювали виробництво на територію українського прикордоння. Вони розуміють, що платять ті самі гроші тут робітникам, але інші послуги в Україні дешевші. Тому Україна виглядає для підприємців цікавішою. Прогнозую, що буде більше у нас таких підприємств в області. Звісно, що польському уряду таке не сподобається і вони кликатимуть українців у Польщу на роботу. Некваліфікований робітник на підприємстві в Україні має заробляти 400 євро, ми про це говоримо з підприємцями. Компанія «Бадер» вже відкрила в області третє підприємство. Зокрема, у Червонограді є черга охочих працювати, в інших місцях запрошують на роботу. Факт, що у нас нині бракує кваліфікованих робітників, такі кадри навчальні заклади не випускають. Легка промисловість потребує кілька тисяч кадрових робітників. Якість освіти відстає від потреб ринку і ми це розуміємо», – говорить Роман Матис, начальник управління інвестиційної політики Львівської обласної державної адміністрації.

Лише кращі умови праці будуть визначальними при рішенні людини, де саме їй працювати – в Україні чи за кордоном. Тимчасова трудова міграція у Польщу мала б спричинити конкуренцію за робочу силу в Україні і, відповідно, вплинути на підняття зарплат.

«Що робити з українцями у Польщі, які все більше і більше їдуть і це не буде закінчуватись. Думаю, що завдання української держави тепер знайти якомога більше способів, щоб прив’язати громадян до України, не те, щоб вони не їхали, а щоб не розривали відносини з Україною на постійно. Перш за все грошові потоки з Польщі рятують економічну ситуацію в Україні, по друге, багато хто живе на дві держави, бо мають тут батьків, родину. По третє, це дуже великий соціальний капітал. Бо досвід, який вони здобувають, тут здобути не можуть. Якби ці люди, заробивши гроші, повертались в Україну, це просто б змінило державу», – зауважив Радіо Свобода український науковець Ярослав Грицак.

Ярослав Грицак, український науковець, публіцист

Нова хвиля трудової еміграції в Польщу не лише загроза для України втратити робочу силу, але й шанс. Бо виїжджають дедалі більше людей зі світу науки, зокрема чимало аспірантів, працівників ІТ, лікарі, вчителі, які є потенційною елітою. Відтак лише від України залежить – втратить вона чи збереже свою еліту.