Повернення до життя. Американські та українські урологи оперують важкопоранених українських воїнів

ЛЬВІВ – Більше десяти складних операцій провели цими днями американські урологи разом із українськими, щоб повернути до повноцінного життя українських воїнів після важких поранень. Американські та українські лікарі спільно працюють над складними випадками, використовуючи передові методики і технології. Бійці ЗСУ отримали медичну допомогу, а урологи – досвід. Радіо Свобода дізналося деталі.

Травми, про які мовчить війна. Травми, про які не говорять ті, хто їх отримав. А реконструктивна урологія повертає бійців до життя.

Уже вдруге група американських урологів приїхала в Україну, щоб допомогти пораненим українським воїнам.

Військовослужбовці Василь Чуба і Костянтин Біланюк прооперовані американськими та українськими урологами. Почуваються набагато краще. Відсутність багатьох різних трубок дозволяє йому почуватись комфортніше.

«Мені зараз вже набагато легше. Розумію, що в Україні таку б операцію самостійно лікарі не могли провести. Я ще на катетерах, але їх, звісно, повиймають, і буде зовсім легше, набагато легше. Мені важко з ними пересуватись, тому що руки нерухомі», – каже Василь Чуба.

39-річний Василь Чуба був мобілізований у березні 2022 року. Не вагався й хвилини – одразу прийшов у військкомат. Вдома чекали дружина і маленький син Артем. Служить боєць у 103-й окремій бригаді територіальної оборони. Поранення отримав 24 березня 2023 року на Харківському напрямку.

«Ми приїхали, змінювались на позиціях, щоб відпочити. Але прилетіло... У мене постраждали руки і ноги. Ріки ще не випрацював, нерухомі, ногами пересуваюсь. Постраждали внутрішні органи», – розповідає Василь Чуба.

За 15 місяців лікування переніс 43 операції.

Для 26-річного Костянтина Біланюка операція, яку провели урологи зі США, була четверта. Він добровільно прийшов захищати країну, як тільки почалась повномасштабна війна Росії проти України. У складі 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади військовослужбовець пройшов важкі бої на фронті. У жовтні 2023 року Костянтин Біланюк отримав мінно-вибухову травму.

«Моя професія – лапати дрони. Один не встиг і він скинув міну та попало. Після операції мені стало комфортніше. Я планую продовжити службу. Коли все буде добре, можна повертатися у стрій, бо хлопці там без мене сумують», – говорить Костянтин Біланюк.

Приїхали допомогти

Уролог Андрій Дрозд працює у США в Медичному центрі в Клівленді. Він легко спілкується з українськими бійцями, лікарями, медсестрами українською мовою. Він народився у США, але виховувався в українській родині. Його дідусь і бабуся виїхали з України в роки Другої світової війни, втікаючи від радянських військ. Тому для лікаря і його родини повномасштабний напад Росії на територію України великий біль.

«У США в штаті Огайо живе багато українців. Ми зберігаємо українську мову і культуру. Весь час вдома розмовляв з батьками українською. Українська культура для мене близька і у ній виховувався. Мені дуже комфортно у Львові, бо я не маю мовного бар’єру», – каже Андрій Дрозд.

Він удруге за час повномасштабного вторгнення приїхав в Україну. Чи не було йому страшно їхати, знаючи про ракетні обстріли українських міст Росією? Коли їхав в Україну торік у жовтні, то десь був трішки неспокій, відповідає лікар, адже не знав достеменно, яка тут ситуація.

«З нами українці поділились власним досвідом поведінки під час повітряної тривоги. Можливо, коли я перший раз сюди їхав і не бачив ще ситуації на власні очі, то десь трішки була непевність і страх. Але не за це тут слід журитися. Для мене важливо, що ми можемо поділитися власним досвідом. Українські лікаря діляться з нами. Ми привезли інструменти та інші матеріали. Таких немає в українських колег, тому вони вигадують різні способи, як їм працювати», – говорить Андрій Дрозд.

Вдруге з місією допомогти українським бійцям, які отримали дуже важкі поранення, приїхала лікарка Лора Букавіна з Університетської лікарні Клівлендського медичного центру. Вона народилася в Україні, але виїхала у США 25 років тому. Саме вона була одним із ініціаторів проєкту реконструктивної урології і підвищення спеціалізації та кваліфікації українських лікарів-урологів. Лора Буковіна наголошує, що травми, які бійці отримують на війні, дуже тяжкі.

19 років працює у США Тетяна Габ'як, яка родом з Івано-Франківська. У США вона ‒ лікар-асистент у хірургії.

«Я з радістю допомагаю, тому що я люблю Україну, моє серце болить за Україну. І надіємося співпрацювати і ще приїжджати. Нас дуже гарно тут приймають, лікарі українські разом з нами, вони в операційній. І ми ділимося нашим досвідом. Вони вчаться від нас, а ми – від них, співпрацюємо, щоб допомагати в такий складний час в Україні», – говорить лікарка.

Лора Буковіна започаткувала проєкт допомоги українським воїнам разом з українським колегою, урологом зі Львова Василем Матвіївим. З українського боку, долучилась група урологів, які безпосередньо теж оперують з американськими колегами. А ще багато хто спостерігає за ходом операції.

На цей раз прооперували 13 воїнів

Торік у жовтні лікарі прооперували 16 поранених бійців у Київському національному військовому госпіталі. Всі операції пройшли успішно і пацієнти одужали. Цьогоріч у Львівському обласному госпіталі ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи прооперували 13 бійців.

«Мова не лише про здоров'я пацієнтів, а покращення їхнього життя, особливо, хлопців-воїнів. Ми дуже багато вчимося в американських лікарів. Реконструктивна урологія – це до війни ще була та галузь медицини, яка, фактично, не була досконала в Україні. В тому плані, що зараз є дуже багато бійців, які отримують різні вибухові поранення, осколкові поранення, вогнепальні, де пошкоджені сечові шляхи як верхні, так і нижні. Це хлопці, які є з різними трубками, дренажами і первинна допомога їм була надана, а от вторинна допомога, щоб це все сформувати, щоб позбавити їх від тих всіх трубок, щоб вони вернулися до повноцінного життя, до своїх сімей – оце, власне, і є реконструктивна урологія. Тому складність полягає в тому, що це є операції, які потребують спеціального навчання, тривалого, особливо окремих галузей урології, реконструкції», – каже Василь Матвіїв.

Перш ніж приїжджають урологи зі США, пацієнтів по кілька разів оперують українські хірурги. Щоб обговорити якісь моменти зв’язуються з колегами з Клівленда, щоб узгодити передопераційну підготовку хворих. Деякі операції з реконструктивної урології, які роблять у США, в Україні не проводять.

Тому досвід американських урологів такий цінний. Складність таких операцій на сечових шляхах у тому, що у випадку травми виводиться відтік сечі (цистостома або нефростома), а після загоєння рани, проводять реконструктивні операції.

До великої війни таких операцій майже не проводили і лише зараз вони стали масовими, тому що багато з такими пораненнями бійців, пояснює уролог Василь Матвіїв. Власне мова про пацієнтів, які потребують хірургічного відновлення пошкодженої чи втраченої анатомічної структури сечових шляхів, та відновлення їхніх функцій.

У групі лікарів-волонтерів зі США і відомий уролог, до якого приїжджають на навчання медики з усього світу, Шубхам Гупта. Він спеціалізуюся на реконструктивній урології і, коли почалась повномасштабна війна в Україні, то одразу з колегами зрозумів, що потрібна буде допомога українським хірургам.

«Близько 30% захворювань у світі припадає на хірургічне втручання. Є різні ситуації, коли люди травмуються. У час війни внаслідок поранення люди отримують травми рубцевої тканини та сечовидільної системи і ми допомагаємо», ‒ каже хірург з Університетської лікарні Клівлендського медичного центру Шубхам Гупта.

Американські урологи кажуть, що цей другий приїзд в Україну не є останнім.

Від початку повномасштабної війни в Україну приїжджають різні групи медиків зі світу, щоб рятувати українських воїнів і повертати їх до життя, передавати власний досвід українським лікарям і переймати їхній.