Те, що у своїй різкій статті, присвяченій російсько-українським відносинам, заступник голови Ради безпеки Росії, колишній президент країни Дмитро Медведєв особливо відзначив «Кримську платформу» ‒ та ще й з рідкісним у політичних текстах епітетом «дебільна» ‒ впевнений, демонструє рівень політичних претензій Кремля до українського керівництва щодо Криму.
Здавалося б, чому в Москві мають турбуватися з приводу саміту «Кримської платформи» та згадувати про нього через декілька місяців після його проведення? Адже на контроль Росії над окупованим півостровом цей саміт ніяк не міг вплинути. Держави, які відрядили свої делегації на саміт, неодноразово говорили, що ніколи не визнають законності російської анексії Криму. Так чого ж так хвилюватися? А тому, мабуть, що Володимиру Путіну мало контролю над Кримом. Російський президент, впевнений, хотів би міжнародного визнання анексії півострова.
Розрахунок на те, що міжнародне право можна буде «пристосувати» до бажань Володимира Путіна, не виправдався
Власне, напевно, на це й розраховували в Москві у 2014 році ‒ що міжнародне товариство після декількох місяців показових протестів змириться з реальністю та погодиться з тим, що Крим тепер ‒ не частина території України, а суб'єкт Російської Федерації. І що Україна теж рано чи пізно з цим погодиться, куди вона дінеться? Те, що через сім років після окупації Криму Україна не просто не змирилася з фактом окупації та анексії своєї території, те, що Києву вдається зібрати саміт, присвячений питанням Криму, викликає в Кремлі неприховане роздратування. Розрахунок на те, що міжнародне право можна буде «пристосувати» до бажань Володимира Путіна, не виправдався.
Завдяки статті Медведєва, ми знаємо, в яких виразах ці люди розмовляють про українське керівництво та українську політику
Так, звичайно, сам саміт не може розв'язати питання відновлення територіальної цілісності України. Так, питання деокупації українських територій ‒ це питання багатьох років, а можливо, й десятиліть. Але й питання визнання легітимності анексії ‒ це навіть не питання десятиліть. Цього може просто ніколи не статися. Схоже, Росії більше не бути країною з міжнародно визнаними кордонами ‒ така доля тих, хто займається крадіжкою на міжнародному рівні. Путіну та його соратникам усе це дуже не подобається.
Зараз, завдяки статті Дмитра Медведєва, ми, як мінімум, знаємо, в яких виразах ці люди розмовляють про українське керівництво та українську політику. Володимир Зеленський перетворився для Кремля на ворога й людину, з якою нема про що розмовляти, багато в чому завдяки проведенню саміту «Кримської платформи». Тому що Москві, впевнений, цікавий тільки такий співрозмовник у кабінеті президента України, який визнає легітимність анексії Криму або, як мінімум, взагалі не буде про Крим згадувати. Те, що така людина на посаді президента України може ніколи не з'явитися, у Кремлі, схоже, нікому не приходить у голову.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Політична карикатура художника Олексія Кустовського
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Нижче плінтуса»: реакції на статтю експрезидента Росії Дмитра Медведєва про Україну ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Україна – не Росія. Добре, що нам про це постійно нагадують» – секретар РНБО щодо статті Медведєва