«Має симпатію до України». Нова пані посол США: хто вона?

Два з половиною роки в Україні не було американського посла. Від травня 2019 року, коли тодішній президент Сполучених Штатів Дональд Трамп достроково звільнив попередню очільницю посольства Марі Йованович, у Києві по черзі працювали троє тимчасово повірених у справах США. Та вже незабаром американську дипломатичну місію в Україні може повноцінно очолити нова пані посол – Бріджит Брінк.

Її кандидатуру вже схвалив президент Джо Байден, але офіційно поки не представив – у Білому Домі чекають на узгодження дипломатки владою України. Цей процес вже розпочався, минулого тижня запевнив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Розповідаємо, чому із призначенням зволікали, та що відомо про нову амбасадорку США в Україні?

Три роки без посла

Попередня посол США в Україні Марі Йованович завершила роботу в Києві достроково: її у квітні 2019 року відкликав Дональд Трамп, а в травні звільнив. У кількох коментарях та заявах сам Трамп та його особистий юрист Рудольф Джуліані звинувачували Йованович «у підігруванні демократам» та «дезінформуванні української влади».

Восени 2019 року в США розгорівся скандал через телефонну розмову між Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським, яка відбулась у липні. У розмові президент США просив українського колегу розслідувати діяльність Гантера Байдена, сина тодішнього імовірного кандидата в президенти і опонента Трампа Джо Байдена, на посаді директора в українській компанії Burisma. У тій розмові Трамп також негативно відгукувався про Йованович.

Через тиск на Зеленського у тій розмові наприкінці 2019 року Палата представників оголосила Трампу імпічмент. У слуханнях щодо імпічменту брала участь і Марі Йованович, яка заявила, що «стала жертвою кампанії з метою заплямувати її, яку вели соратники Трампа».

Марі Йованович виступає на слуханнях щодо імпічменту Дональда Трампа у Конгресі США 15 листопада 2019 року

Тодішній заступник помічника державного секретаря США з європейських та євразійських справ Джордж Кент заявив, що репутацію Йованович руйнували корумповані українські чиновники і приватні громадяни США.

Він зазначив, що колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко намагався помститися послу Марі Йованович і звернувся до особистого адвоката Трампа Руді Джуліані, щоб поширити неправдиву інформацію про її нелояльне ставлення до президента.

На слуханнях у Конгресі щодо імпічменту Трампа могла виступити і Бріджит Брінк, яка найімовірніше стане наступницею Йованович на посаді амбасадорки США в Україні. Річ у тім, що перебуваючи на посаді заступника помічника держсекретаря з питань Європи та Євразії, Брінк курувала регіон Східної Європи і Кавказу, і зокрема опікувалась питаннями російсько-українського конфлікту. Однак, у Конгрес Брінк так і не викликали – забракло голосів.

Питання призначення нового посла у Києві відклали, а після програшу Трампа на виборах у 2020 році, його номінацію відкликали.

Джо Байдену знадобився майже рік на пошук нового кандидата на посаду посла у Києві. Не в останню чергу процес затягувався через сенатора-республіканця Теда Круза, який блокував дипломатичні призначення адміністрації Байдена, адже вимагає ввести санкції проти російського газогону «Північний потік-2», повідомляє видання The Hill.

Якщо кандидатуру Бріджит Брінк схвалить українське МЗС, її призначення ще мають підтримати у Сенаті. Головний редактор видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко вважає, що із призначенням проблем не має бути, адже Брінк – кар'єрна дипломатка, яка майже чверть століття працювала в різних точках Європи та Азії як при демократах, так і республіканцях.

Освіта в Лондоні, робота в Південній Європі та стосунки з Нуланд

Уродженка штату Мічиган Бріджит Брінк здобула ступінь бакалавра в Америці, а продовжила здобувати освіту за океаном – Брінк отримала ступінь магістра з міжнародних відносин та політичної теорії в Лондонській школі економіки.

Дипломатичну кар'єру Брінк почала у Держдепартаменті у 1996 році, а перша її закордонна поїздка була до тодішньої Югославії. У 1997 році вона приєдналась до американського посольства у Белграді, але перше відрядження Брінк закінчилося достроково – через війну.

У 1999 році через військову операцію сил НАТО проти Югославії, усіх співробітників дипмісії США евакуювали. Пізніше Брінк коментувала цей досвід і те, як він зміцнив її віру у важливість демократії.

«Я розпочинала свою кар'єру на Балканах у 1990-х. Досвід, який я отримала там, допоміг мені побачити, як швидко громадський порядок може впасти і це призводить до війни», – сказала Бріджіт Брінк в інтерв'ю словацькому виданню Slovak Spectator.

У 2002 році дипломатка починає працювати у дипмісії на Кіпрі, а у 2005-му вперше перебирається до посольства Грузії. Там вона впродовж трьох років очолює політично-економічний відділ посольства у Тбілісі. У той час Брінк стає свідком активних реформ у Грузії. І саме у Тбілісі вона зустріла російську агресію проти Грузії.

У 2008 році вона повертається у США і починає опікуватися питаннями Південної Європи у Держдепартаменті, а за рік входить до складу Ради нацбезпеки в адміністрації Барака Обами, де відповідала за регіон Егейського моря та Південного Кавказу.

У 2011 році Брінк повернулась до Грузії на посаду заступниці посла США. А от стати амбасадоркою США у Грузії дипломатці так і не судилося. Чому – читайте в наступному розділі. До речі, Брінк розуміє грузинську і може трохи говорити нею.

У 2015 році Брінк стала заступницею помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії. Перебуваючи на цій посаді, Брінк дала короткий коментар «Голосу Америки», в якому наголосила на важливості реформ в Україні.

«Ми рішуче закликаємо продовжувати втілювати реформи, а США надаватимуть таким реформам допомогу й політичну підтримку. Саме на такий результат ми всі сподіваємось», – сказала тоді Брінк.

У 2019 році Трамп призначає Брінк амбасадоркою у Словаччині, де вона із місією перебуває і досі. Працюючи у Братиславі, дипломатка сприяла поглибленню військової співпраці між США та Словаччиною. Деякі аналітики вбачають у такому досвіді плюс для розбудови українсько-американських відносин, коли Брінк очолить дипмісію у Києві.

Аналітики також вказують, що Брінк має добрі стосунки із Вікторією Нуланд, нині – заступниця Держсекратаря США з політичних питань. У минулому Брінк була заступницею самої Нуланд, коли вона курувала у Держдепі регіони Європи та Євразії.

«Прихильність до Саакашвілі», яку спростували

За інформацією американського видання Foreign Policy, після двох відряджень до Грузії і роботи у посольстві на високих посадах у 2018 році Бріджит Брінк мала сама очолити дипмісію у Тбілісі. Але призначати дипломатку на посаду відмовилась сама грузинська влада. А причина – Брінк нібито була «надто прихильна» до експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі.

Грузинський олігарх Бідзіна Іванішвілі міг особисто не допустити призначення Бріджит Брінк амбасадоркою США у Грузії

За інформацією Foreign Policy, рішення відмовити призначити Брінк на посаду посла у Тбілісі міг ухвалити особисто лідер партії «Грузинська мрія» та олігарх Бідзіна Іванішвілі, який є політичним опонентом Саакашвілі.

Офіційно грузинське МЗС заперечило, що причиною відмови стала нібито лояльність Брінк до Саакашвілі. Таку «політичну прихильність» Бріджит Брінк заперечили у Держдепартаменті США, а також грузинські контакти Foreign Policy.

Чого чекати від нової амбасадорки Брінк?

Для Києва призначення Бріджет Брінк може стати позитивним сигналом, адже дипломатка має досвід роботи зі східноєвропейським регіоном, країнами з відкритими збройними конфліктами, та не має ілюзій щодо російської загрози.

Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін у коментарі Радіо Свобода назвав кандидатуру Брінк вдалою: «вона добре знає Україну і має симпатію до нас».

Однак, експерт зазначив, що оскільки Бріджит Брінк є кар'єрною дипломаткою, «вона діятиме в руслі Держдепартаменту, проводячи його лінію, тобто не факт, що матиме свободу маневру».

Політолог Володимир Фесенко відзначив сам факт призначення нової амбасадорки, адже відсутність повноцінного очільника дипмісії США у Києві, тим паче на тлі загрози повномасштабного вторгнення Росії, є «не нормальною».