Верховна Рада України 26 листопада підтримала запровадження воєнного стану на місяць в деяких областях України та у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії. Світова історія нараховує чимало прикладів введення такого стану, але єдиних правил немає – кожна країна діє в надзвичайних ситуаціях згідно зі своїми правовими нормами. Як і навіщо вводили воєнний стан в інших державах?
З 19-го століття з запровадженням воєнного режиму зіткнулася 81 країна – від США, Китаю, Канади та Японії до Лівії, Сирії та Туреччини.
У США, наприклад, воєнний стан заборонений статтею 1 Конституції, яка забороняє військовим втручатися в громадські справи. Щоправда, за винятком повстання чи ситуації, яка суттєво загрожує безпеці громадськості. Тож оголосити воєнний стан можуть лише тоді, коли всі традиційні методи підтримки порядку виявилися недостатніми. Відбувалося це кілька разів, наприклад у 1863 та 1964 роках.
Канада вводила воєнний стан тричі - під час Першої і другої світової війни та Жовтневої кризи 1970 року. Китай запроваджував його під час подій на площі Тяньаньмень 1989 року.
В Сирії після 48 років воєнний стан закінчився лише в 2011 році. Тобто сирійці мусили жити з усіма обмеженнями свобод майже півстоліття.
Польща: 1981
- У грудні 1981 року генерал Войцех Ярузельський запровадив у Польщі воєнний стан для придушення руху протесту на чолі з першою незалежною профспілкою «Солідарність».
- Як заявляв сам Ярузельський, так він не допустив збройного втручання СРСР в польські справи.
- Історики досі сперечаються про те, чи була реальна можливість вторгнення у 1982 році до Польщі військових частин Варшавського договору.
- У грудні 1981-го комуністична влада кинула до в’язниць понад десять тисяч членів опозиційної «Солідарності», а також відомих польських інтелектуалів. Понад 100 опозиціонерів та учасників робітничих страйків загинуло.
- Ярузельський на 30-річчя запровадження воєнного стану попросив у поляків пробачення за завдану їм кривду. Але висловив переконання, що вчинив правильно, наголосивши, що таким чином рятував польський народ.
- Після встановлення у Польщі демократії питання про долю Ярузельського було предметом бурхливих суперечок у польському суспільстві.
- Частина антикомуністичних діячів домагалася засудження й ув’язнення генерала-диктатора.
Генерал Войцех Ярузельський оголошує на польському телебаченні про запровадження воєнного стану 13 грудня 1981 року, архівний кадр
- «Більшість поляків вважають півторарічний період тиранічного правління, керованого параноєю Холодної війни, абсолютно нелегальним та великим кроком назад для країни, яка на той час очікувала цілком інтегрованого та демократичного майбутнього, мовиться у Reuters.
- Проте деякі відзначали, що завдяки Ярузельському комуністам та опозиції вдалося знайти компроміс й організувати спільний «круглий» стіл у 1989 році. Мовляв, у результаті країна уникнула кровопролиття й побудувала демократію еволюційним шляхом.
- Смерть Ярузельського 25 травня 2014 року спричинила серед поляків шквал суперечок про його місце в історії Польщі.
- Поховання відбулося в супроводі нечисленної акції протесту, учасники якої тримали гасла з засудженням Ярузельського й портретами жертв воєнного стану 1981 року.
Туреччина: 2016
- 15 липня 2016 року прем’єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим оголосив про спробу військового перевороту у країні. Мова йшла про спробу повстання частини армії.
- Військові тоді оголосили про захоплення влади у країні і заявили, що запроваджують воєнний стан і комендантську годину на всій території країни.
- Представники армії заявили, що «повністю взяли владу у країні» з метою «відновити порушені конституційний порядок і демократію».
- Заяву тоді зачитав диктор державного телебачення TRT, яке після цього припинило передачі.
- Лідер Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган виступив тоді із заявою про те, що організатори спроби перевороту «заплатять високу ціну в судах». За його словами, спробу перевороту вчинила «меншість» в армії.
- В ЗМІ почали з’являтися повідомлення, що у країні недоступні або майже недоступні соціальні мережі Facebook, Twitter та Youtube.
- У Стамбулі військова техніка перекрила рух обома мостами через Босфор, що з’єднують азійську і європейську частини міста. Також перекрили аеропорт. Містами рухалася військова техніка.
- За повідомленнями з Анкари, у будівлі Генерального штабу Збройних сил організатори взяття влади взяли в заручники начальника Генштабу генерала Хулусі Акара.
- Усі міжнародні зобов’язання Туреччини на той момент залишалися чинними й дотеперішні міжнародні відносини країни продовжувалися, як заявили військові в зачитаній на телебаченні і оприлюдненій через агентства заяві.
- Для того, щоб переворот у країні все ж мав успіх, частина армії, яка була відповідальна за переворот у країні, потребувала широкої підтримки як публічної так і військової, проте цього не відбулося. Тоді опозиційні партії також засудили переворот, писали «Бі-бі-сі».
- Вже зранку групи солдатів почали здаватися владі – військові полишали техніку та виходили із піднятими руками.
- Прем'єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим заявляв, що внаслідок спроби військового перевороту загинули 161 людей і 1440 поранені.
Два роки надзвичайного стану
- Все закінчилося тим, що надзвичайний стан, який запровадили внаслідок оголошення цього військового перевороту, у Туреччині закінчили лише через два роки у липні 2018.
- Після оголошення про надзвичайний стан у турецької влади з’явилася можливість арештовувати людей і тримати їх місяць у в’язниці без висування звинувачень.
- Влада запевняла, що непричетних до заколоту громадян режим надзвичайного стану не стосується.
- Пізніше Туреччина призупинила дію Європейської конвенції з прав людини, щоб мати можливість «швидко відповідати на дії терористичних організацій».
- За різними даними, під час надзвичайного стану заарештували понад сто тисяч осіб: серед них були не лише військові високопосадовці, але також і судді, вчителі та інші державні службовців.
- В управлінні ООН по правам людини, що надзвичайний стан був використаний для обґрунтування катувань затриманих та втручання в судову владу, повідомляв Reuters.
- Влада звинуватила в спробі перевороту проповідника Фетуллаха Гюлена, який заперечив будь-яку причетність до того, що він назвав «мерзенним путчем», і закликав Анкару припинити «полювання на відьом» щодо його послідовників.
- Референдум за перехід до президентської форми правління, яка суттєво розширила повноваження Ердогана, відбувався в умовах надзвичайного стану.
Філіппіни
- 23 травня 2017 року на філіппінському острові Мінданао було оголошено воєнний стан, після того, як озброєні бойовики-ісламісти разом з іноземними бойовиками штурмували місто Мараві.
- Воєнний стан дозволяє військовим стежити за правопорядком і затримувати людей без висунення звинувачень протягом тривалого часу. Цей крок мав дати президентові Родріго Дутерте більше часу для боротьби з озброєними екстремістами, об’єднаними з угрупованням «Ісламська держава».
- У липні влада продовжила воєнний стан на півдні країни до грудня.
- Дутерте заявив, що продовження такого режиму необхідне для придушення екстремістів.
- «Дутерте розширив воєнний стан впродовж 2018 року після його оголошення в травні 2017 року, щоб війська та національна поліція могли боротися з повстанцями в Мараві, гірському, переважно мусульманському місті на півдні. Закон охоплює також весь Мінданао, домівку Мараві із близько п’ятою частиною населення Філіппінів, осередку військових повстань з 1960-х років», – повідомляв Голос Америки.
- Мережа контрольно-пропускних пунктів за межами великих міст, дозвіл арештовувати людей без ордерів, а також вечірні й ранкові комендантські години, допомогли військам зупинити подальше насильство мусульманських повстанців без наслідків для простих людей, сказав Едуардо Арараль, доцент Мінданао в державній школі Національного університету Сінгапуру, мовиться у статті.
- Але критики ж цього рішення кажуть, що все це є кроком для широкого захоплення влади.