Маріуполь-2030: стратегія розвитку та ризики для міста-форпосту

У Маріуполі ухвалили довгострокову стратегію розвитку, яка визначає плани міста до 2030 року і включає 14 напрямів та понад 100 цілей. У проєктах, які мають реалізуватися протягом наступних років, планують звертати увагу на національну спадщину, мультикультурність міста, розвиток сфери ІТ, інфраструктуру та створення нішевих просторів. Попри позитивні відгуки, в місті називають головною прогалиною стратегії – екологічне питання. Також вказують на ризики реалізації деяких пунктів плану розвитку через безпекові аспекти – загрози в Азовському морі та наближеність міста до лінії фронту. Яким має стати Маріуполь за 10 років говорили в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.

Новий пріоритет – імідж міста

Стратегия Маріуполя опубликована на сайті міськради, та має окремі акаунти в соцмережах. Зазначається, що над документом працювали 10 робочих груп. Вони розробили план змін у місті за ключовими напрямами: «Трансформація економіки», «Освіта та наука», «Технології», «Дизайн міста», «Креативність» молоді», «Функціональність», «Охорона здоров'я», «Імідж міста», «Чисте довкілля», «Культура та спорт».

Маріуполь має перейти на шлях зеленого сталого розвитку. Також заплановані потужні реконструкції набережних, створення навколо них туристичних маршрутів і логістики. Крім того, до стратегії входить трансформація економіки, заохочення активної молоді, розвиток освіти та інновацій, новітні підходи до дизайну міста, створення «ліфтів» у секторах освіти, медицини, сфери IT тощо.

Зазначається, що в наступні 10 років Маріуполь повинен перейти від індустріального до постіндустріального етапу розвитку. Формування іміджу та бренду міста чиновники називають новим напрямом стратегії-2030.

Згідно з документом, основними факторами формування привабливого іміджу стануть: море, історичний потенціал, індустріальна спадщина, унікальна природа та етнічні ресурси.

З метою збільшення кількості відпочиваючих є наміри оновити туристичну інфраструктуру, розширити відносини з міжнародними партнерами. Також планується активніша взаємодія з містами-партнерами, залучення маріупольців до змін у місті та створення сприятливих умов для їхнього саморозвитку.

Формування іміджу міста забезпечать туристично-інформаційні центри та сайти, екскурсійні маршрути, оглядові майданчики, місця відпочинку та розваг (парки, прогулянкові зони, площі, зони Wi-Fi), пам'ятки культури та сучасні арт-об'єкти.

Крім того, планують відкрити мультифункціональний культурний центр «Порт культур» та розпочати проведення щорічного Медіа форуму, розробити програму просування та відкрити перше муніципальне телебачення. Культурних та креативних менеджерів навчатимуть розробляти промопроєкти.

Серед ключових проєктів, які можуть пожвавити економіку міста, в стратегії зазначені наступні:

• будівництво міжнародного аеропорту, відновлення авіасполучення;
• будівництво окружної бетонної дороги для вантажного транспорту;
• модернізація та впровадження сучасних технологій в металургії;
• реконструкція Лівобережної, Центральної набережних і набережної села Піщане;
• модернізація інфраструктури морського порту;
• створення сучасної спортивної інфраструктури, медичного кластеру, мережі індустріальних парків.

Під час обговорення стратегії в місті предметом розмови був і безпековий напрям роботи з населенням. У тому числі – поінформованість громадян про доступні бомбосховища та проведення достатньої кількості заходів із навчання першій домедичній допомозі.

Плани-мрії

Головна редакторка місцевого ЗМІ – сайту «0629» Анна Романенко в ефірі «Новин Приазов’я» зазначила, що така візія місту необхідна. За її словами, позитивним є те, що ця стратегія дійсно стала предметом загального обговорення.

«Чого ми прагнемо? Чого намагаємося досягти? Це дуже важливо для того, щоб розуміти, як повинне розвиватися місто. Тобто взагалі це дуже добре. Але, звісно, не все так позитивно, як нам хотілося б. Тому що є такі проблемні міста, які пов’язані з питаннями, вирішити які громада власноруч не може», – сказала Романенко.

За її словами, є скепсис стосовно стратегічних аспектів, а також планів, які вимагають великих коштів для реалізації.

«Це реконструкція набережних. Бо це шалені гроші. У нас набережні дуже проблемні. Проблемні з точки зору інфраструктури, там є залізниця, яка заважає, там є узбережжя моря, яке дуже рухливе і змінюється берегова лінія. Тобто це все дуже ускладнює вирішення проблеми, і є такий певний скепсис», – пояснила Романенко.

Деякі пункті стратегії вона назвала «мріями».

«Наприклад, Діснейленд місцевий або аквапарк. У мене особисто є сумніви, що це може бути успішним бізнес-проєктом у нас у цих умовах, у яких ми зараз. Але ці проєкти є», – пояснила редакторка.

Проблема екології спиняє інвесторів

Анна Романенко вказала на те, що в стратегії є «дуже серйозні прогалини». Вони пов’язані з екологічними питаннями, вирішення яких, на її думку, залежить більшою мірою не від міста, не від муніципалітету, а від ключових підприємств міста.

Депутат міської ради Маріуполя Максим Бородін під час ефіру також сказав, що хоч у цілому стратегія позитивна, але «фактично там немає конкретного плану від головних забруднювачів міста».

«Компанія «Метінвест» нам не надала, попри наші намагання отримати від них, конкретно свої стратегічні плани до 2030 року. Ми розуміємо, що без розуміння того, яким чином зменшуватиметься забруднення, яким чином проводитимуться модернізації, ми не можемо глобально розвивати Маріуполь», – сказав депутат.

Представники згаданої компанії не брали участь в програмі, але редакція готова надати їм можливість прокоментувати сказане в ефірі.

Бородін вважає, що проблема екології впливає і на інвесторів: «Жодна ІТ-компанія серйозна не обере Маріуполь, тому що він на сьогодні займає перше місце із забруднення повітря в Україні».

Виконавча влада запевняє, що розділ, який стосується екології – один із найважливіших.

«Ми чітко для себе кажемо, що ми ділимо екологію на два величезних напрямки. Тобто це муніципальна, комунальна екологія і це промислова екологія», – зазначив в ефірі заступник міського голови Маріуполя з питань діяльності виконавчих органів влади Cергій Орлов.

Він додав, що в стратегії «є чіткі відповіді, як розвиватиметься муніципальна екологія, як саме перероблятиметься сміття, як будуть покращувати якість води, систему водовідведення».

За словами Орлова, влада наполягає, щоб підприємства фіналізували свою екологічну програму і представили її містянам.

«Метінвест» розробляє технологічну стратегію та стратегію трансформації, у тому числі екологічної. Нам було зазначено і була така обіцянка, що ця стратегія буде розроблена до кінця 2022 року», – прокоментував Орлов.

Він впевнений, що в першому кварталі 2022 року стратегія компанії буде фіналізована і презентована громадськості, місту та всім бенефіціарам.

Генеральный директор предприятия «Метинвест Инжиниринг» Марія Васильева під час форуму «Мариуполь-2030 в вересні цього року розповіла, що групою Метінвест було зроблено для поліпшення екології в місті – закриття мартенівських печей та аглофабрики на «Азовсталі», а також робота з нейтралізації викидів над конвертерним цехом.

За її словами компанія ставить собі завдання перейти на «зелений» спосіб виробництва сталі, відмовившись від конвертерного.

Восени цього року журнал National Geographic, який є офіційним виданням Національного географічного товариства США, опублікував матеріал про Маріуполь, в якому зазначається, що забруднення повітря – це не менша загроза, ніж військове вторгнення. Маріуполь в матеріалі назвали одним з найбільш забруднених міст країни, повітря якого одне з найбрудніших у Європі.

Безпекові загрози

Ще один аспект, який додає сумнівів щодо реалізації стратегії – це близькість Маріуполя до донбаського фронту. Але місцева влада зазначає, що потенційні військові загрози не повинні заважати розвитку міста

«Ми для себе твердо сказали, що питання захисту міста – це питання зовнішньої безпеки, яке робить держава Україна, робить Донецька військово-цивільна адміністрація та адміністрація міста. І ми допомагаємо. У нас є така програма безпеки, і там є зовнішня безпека міста. І місто допомагає військовослужбовцям та іншим закладам у тих потребах інфраструктурних, які у них є. Але ми чітко зазначили, що ці загрози, як потенційні, так і наявні, не повинні і не будуть заважати розвитку міста», – сказав заступник міського голови Маріуполя Сергій Орлов.

За його словами, поки є лише один негативний вплив: «Він потужний, важливий – це те, що стосується безпеки Азовського моря, будівництва Керченського мосту. Ми бачимо, як це зменшило можливості Маріупольського державного торговельного порту. Це прямий вплив на економіку міста. Але тим не менше, місто безпечне, захищене, українське і розвивається, попри будь-які загрози».

За підрахунками влади на реалізацію стратегії потрібні мільярди гривень. Орлов визнав, що місто потребує приватних інвестицій.

«Те, чого нам не вистачає, ми про це відверто кажемо, – це приватні інвестиції. Місто, Україна взагалі, Донецька область та місто Маріуполь дуже потребує приватних інвестицій. Тобто одне з найважливіших питань – це пошук, залучення приватних інвестицій у економіку та інфраструктуру міста», – додав він.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Морська операція Росії: до чого готується Україна на Азові? | Донбасс Реалії