Близько п’ятої ранку 24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабну війну проти України. Російська армія наступала на всіх відрізках спільного кордону, а в інші регіони – запустила низку ракет.
Тисячі українців прокинулися від вибухів – у Києві, Харкові, Маріуполі, Одесі, Житомирі, Івано-Франківську. О 5:30 українська влада оголошує воєнний стан, небо над Україною закривають через «високі ризики». Впродовж дня медіа повідомляють про прорив українського кордону в різних областях та захоплення міст російськими військовими.
24 лютого 2022 року розпочалася найбільша міграційна криза у світі з часів Другої світової війни. Росія, відкрито напавши на Україну, змусила мільйони людей покинути власні домівки в пошуках безпечного місця. Взявши з собою мінімум речей – або лише тривожну валізу, яку рекомендували зібрати напередодні – українці заповнюватимуть вокзали та автостанції, стоятимуть у багатогодинних чергах на виїздах із міст. Дехто потраплятиме під обстріли російської військової техніки під час спроби покинути захоплені міста і села. Прагнучи захистити себе та найближчих від небезпеки, чимало рухатиметься далі на захід – за кордон.
Обстріляне авто в Бучі
Через два роки, 24 лютого 2024 року, близько шести з половиною мільйонів українців знайдуть прихисток як біженці в інших країнах – переважно у Європі. Ще 3,7 мільйонів стануть внутрішньо переміщеними особами. Сотні тисяч людей повернуться на деокуповані території. А дехто – вирішить більше не повертатися взагалі.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив, як із початком великої війни Росії проти України змінювалася кількість переміщених українців, де їх було найбільше, та що їх змушувало їхати далі.
УКРАЇНЦІ У ЄВРОПІ
«Найбільша криза з часів Другої світової»
Черги із сотень машин на західних кордонах країни утворилися вже по обіді 24 лютого. За чотири дні лише до одного з пропускних пунктів із Польщею – «Краковець» – вона сягнула 50 кілометрів. Вздовж трас волонтерські організації розгортають намети з гуманітарною допомогою. Мешканці прикордоння також приносять їжу з дому. Поки російська армія наступає одночасно з півдня, сходу і півночі, сотні тисяч українців вимушені рятуватися, покидаючи дім.
Черги на українсько-польському кордоні
Лише за перший тиждень повномасштабної війни Україну покинуло мільйон людей. Спочатку більшість залишається у сусідніх країнах – Словаччині, Угорщині, Румунії, Молдові, а найбільше – у Польщі. За даними Управління верховного комісара у справах біженців ООН (УВКБ ООН), в країні, станом на 2 березня 2022 року зупиняються майже 550 тисяч українців. Менш ніж десята частина з усіх, хто перетнув кордон – 88 тисяч – рухаються далі. В Україну також повертаються – переважно чоловіки, які хочуть приєднатися до сил оборони України.
«За шість тижнів близько чверті населення України стали переміщеними особами – або всередині країни, або за кордоном, – розповідає представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг в інтерв’ю Радіо Свобода. – Управління Верховного комісара ООН у справах біженців розглядає це як найбільшу кризу з біженцями з часів Другої світової війни. Тому що з того часу ми ніколи не бачили такої кількості людей, які тікали в пошуках безпеки, рятуючи свої життя».
Третього березня країни Європейського союзу погоджуються надати тимчасовий захист українцям, які рятуються від війни. Згідно з директивою, українці упродовж трьох років матимуть право на проживання, освіту, медицину роботу та навчання у країнах ЄС. Згодом тимчасовий притулок запропонували й інші країни. За інформацією аналітичного центру Cedos, того часу Україну покидає близько 150 тисяч людей щодня. 6 березня кордон перетнула рекордна кількість людей – 210 526. Ближче до кінця березня їхня кількість поступово зменшується.
Вісім мільйонів українців у Європі
Вже за перший місяць великої війни Росії проти України кількість біженців сягає 3,7 мільйона. Два мільйони українців зафіксовано у Польщі. Там вокзали прикордонних міст переповнені: людей реєструють, надають необхідну допомогу і відправляють далі – в місця тимчасового перебування, нашвидкоруч обладнані у будівлях спортзалів і шкіл, в інші міста чи країни.
Українці на вокзалі у Перемишлі
У перші місяці відстежити точну кількість українських біженців у тій чи іншій країні важко – люди продовжують мігрувати всередині ЄС. Попри старання представників влади, неурядових організацій та місцевих жителів, європейські країни заледве дають раду потоку українців. Так, міська влада Берліну каже, що «досягає меж своїх можливостей» і просить українських біженців їхати в інші німецькі міста. Міністерство закордонних справ Чехії просить допомоги у ЄС, оскільки «спроможності приймати українців вичерпуються».
Головним викликом залишається пошук житла для воєнних мігрантів з України. Країни ЄС пропонують своїм громадянам компенсації за розміщення українців у себе, але цього недостатньо. На тимчасові домівки для біженців перетворюються промислові склади, виставкові центри, школи та навіть аеропорти. За пів року повномасштабної війни кількість українських біженців у Європі зросла до майже 6,9 мільйона.
Станом на 24 серпня 2022 року, найбільше українців проживало у Польщі – понад 1,3 мільйона, Німеччині – майже 680 тисяч, у Чехії – 397 тисяч. Кожна з країн пропонує безкоштовне проживання у центрах розміщення або компенсацію за орендоване житло, безкоштовну медичну допомогу та різну фінансову підтримку. Понад 100 тисяч українців приймають також Болгарія, Велика Британія, Іспанія та Італія.
У жовтні 2022-го Росія розпочала обстрілювати енергетичну інфраструктуру України. Лише за один день, 10 жовтня, російські ракети влучили в 11 енергооб’єктів. Масовані обстріли тривали впродовж усієї осені, українці потерпали від постійних відключень електроенергії.
Наслідки чергового російського обстрілу в Києві
На тлі обстрілів енергооб’єктів в Україні, у Європі починають готуватися до нової хвилі біженців. Так, Всесвітня організація охорони здоров’я прогнозувала, що після руйнування інфраструктури ще два-три мільйони українців покинуть домівки «у пошуках тепла та безпеки». Українська влада, своєю чергою, закликала громадян «якщо є можливість – залишитися поки що перезимувати за кордоном».
Та, попри побоювання, масовані російські обстріли на об’єкти української енергетики значно не вплинули на кількість українських біженців, зазначають в УВКБ ООН.
Блекаут у Києві
«Ми помітили деякі зміни в переміщеннях, але насправді дуже-дуже незначні. Натомість ми побачили неймовірно сильну рішучість, бажання, непокору і, знаєте, бажання залишатися там, де ви були», – розповідає представниця організації в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг.
2023 рік: українці продовжують мігрувати
Станом на 24 лютого 2023 року в країнах Європи проживають понад вісім мільйонів біженців з України. Найбільше – знову ж: у Польщі, Німеччині і Чехії. До понад 100 тисяч збільшується кількість українців у сусідніх Румунії та Молдові. В останній, де проживає два з половиною мільйони людей, українські біженці склали понад чотири відсотки населення.
З весни 2023 року в Європі з’являються перші гучні повідомлення про випадки нападів на українців – зокрема, саме в країнах, де їх проживає найбільше. Про побиття біженок повідомляють у Чехії та Польщі. Страждають і діти – ми, наприклад, розповідали історію, як однокласники з чеської школи цькували семирічну Поліну за те, що вона українка. У Німеччині було повідомлення, як чоловік напав на групу дітей, коли почув, що вони розмовляють українською – тоді постраждав 10-річний хлопець.
У 2023-му Польща перестає бути країною, яка прийняла найбільше втікачів від війни в Україні. Сотні тисяч українців змінюють свої країни перебування, обираючи кращі умови для життя. Найбільше їх приймає Німеччина, в якій, станом на кінець серпня 2023 року проживає вже понад 1,1 мільйона біженців. На це, зокрема, вплинуло те, що в країні шукачі притулку отримують більш щедрі соціальні виплати та мають більше можливостей інтегруватися.
Також помітно зростає кількість біженців у інших країнах Західної Європи – до прикладу, Нідерландах та Ірландії. Остання до кінця 2023-го прийняла понад 100 тисяч українців – для невеликої острівної країни з п’ятьма мільйонами мешканців це – два відсотки населення.
Збільшується кількість українців також в Італії – там їх, станом на серпень 2023-го, проживає 159 тисяч. Переважно це – мігранти середнього і старшого віку. У своєму дослідженні Центр економічної стратегії пояснює це тим, що до повномасштабної війни там працювало чимало українських заробітчанок.
«В Італію ще до війни багато людей виїжджали на трудову міграцію, саме жінок. І тому люди, які раніше їздили в Італію працювати, але потім повернулися в Україну, могли назад виїхати туди, тому що у них там були якісь контакти, чи вони принаймні знали мову, і тому їм було легше там влаштуватися», – пояснює авторка дослідження Дарія Михайлишина.
Акція на підтримку Україні в Римі
Загалом кількість працевлаштованих українців зростає – у березні 2023-го понад мільйон біженців у ЄС уже мали роботу. До жовтня їхня кількість збільшується майже удвічі. Найбільший показник – майже 70% працевлаштованих українців – у Польщі. За словами єврокомісара з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шміта, українці «допомогли зменшити дефіцит робочої сили в ЄС».
У 2024 році в Європі проживає шість мільйонів українських біженців. Найбільше – у Німеччині, 1,14 мільйона (щоправда, Євростат називає навіть більшу цифру – 1,23 мільйона). Тимчасовий захист для українців у країнах Євросоюзу діятиме щонайменше до 2025 року.
ЯК РЕШТА СВІТУ ПРИЙНЯЛА УКРАЇНЦІВ
За даними УВКБ ООН, майже пів мільйона українських біженців проживає за межами Європи. Чимало з них подалося у Північну Америку. У квітні США запустили програму приватного спонсорства U4U – «Єдність заради України». Згідно з нею, українці повинні мати спонсора у Сполучених Штатах, який погоджується надавати їм фінансову підтримку на час перебування в країні. Загалом за рік повномасштабного вторгнення США за програмою U4U прийняла 80 тисяч біженців.
Акція на підтримку України в Торонто
У Канаді після повномасштабного нападу Росії на Україну також запрацювала спеціальна програма для біженців. «Дозвіл Канади на екстрені подорожі для українців» або CUAET дозволяє безкоштовно оформити візу та отримати право на роботу та навчання в країні.
Станом на червень 2022-го на отримання допомоги за програмою CUAET зареєструвалося майже 300 тисяч українців. Втім, приїхало лише 43 тисячі. Таку розбіжність у цифрах міністр імміграції Канади Шон Фрейзер пояснив тим, що для багатьох українців заявки на спеціальну програму для біженців – «запасний план», та «невідомо, чи вони використають його в майбутньому».
Втім, уже за рік повномасштабного вторгнення Канада прийняла понад 135 тисяч українців. Такі цифри вказує у своєму дослідженні громадянська мережа «Опора», посилаючись на МЗС України.
Упродовж 2023 року обидві країни продовжували приймати шукачів притулку з України. Станом на червень 2023-го до Сполучених Штатів Америки в’їхало майже 130 тисяч українців за програмою U4U. Тоді США починає ретельніше перевіряти заявки від біженців – під контроль потрапили українці, які раніше не були у США, а також неповнолітні, які приїхали без супроводу батьків.
Одночасно з посиленням перевірок, американські посадовці почали говорити про міграційну кризу всередині країни, через яку, мовляв, краще шукати прихистку деінде.
«Ви знайдете багато місць у Європі, де ринок праці потребує робочої сили. Я думаю, що варто почати із цих країн. Тому що ми маємо серйозні міграційні проблеми в Сполучених Штатах, і їхнє вирішення неефективне», – зазначив у коментарі «Голосу Америки» конгресмен Річ Маккормік.
Щоправда, варто відзначити – така риторика щодо міграційних процесів у США є поширеною серед представників Республіканської партії, членом якої є Маккормік. Зокрема, зараз міграційна криза для них є одним із аргументів для відтермінування голосування за надання допомоги Україні.
Наразі за програмою U4U у Сполучених Штатах проживає понад 178 тисяч біженців, повідомляє ABC із посиланням на Міністерство національної безпеки. Окрім цього, видання зазначає, що ще 319 тисяч українців прибуло в країну з березня 2022-го. Всього з початку великої війни до Канади за програмою CUAET приїхало понад 221 тисяча українців.
Для українців, які з початку повномасштабної війни перебралися до Ізраїлю, ранок 7 жовтня 2023 року став болючим флешбеком у 24 лютого. Вранці 7 жовтня зі Смузі Гази бойовики угруповання «Хамас» (визнане терористичним у ЄС та США) завдали масованого ракетного удару по країні та проникли у прикордонні міста. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу повідомив, що Ізраїль «перебуває в стані війни». На той час, за останніми даними, в країні перебувало 13 тисяч біженців з України. За тиждень від початку нападу на Ізраїль з країни посольство України почало евакуацію українських громадян. Серед яких були й ті, хто тікав Ізраїль від масштабної війни Росії проти України.
З-поміж інших неєвропейських країн, куди їхали українці, помітно вирізняється Японія – з початку повномасштабної війни країна прийняла понад 2,5 тисячі біженців. Посол України в Японії називає це «міграційним прецедентом» – адже це майже втричі більше, ніж країна прийняла мігрантів із усіх інших країн разом узятих за останні 40 років.
УКРАЇНЦІ В РОСІЇ ТА БІЛОРУСІ
На своєму сайті УВКБ ООН зазначає, що Росія повідомляє про 1,2 мільйона українців, які прибули в країну з початку повномасштабної війни. Втім, уточнює – статус біженця або тимчасовий захист отримали лише 65,4 тисячі. Це – дані за червень 2023 року. Наразі відомство не має новішої інформації та повідомляє про «проблеми з доступом».
«Я не знаю, скільки людей виїхало до Росії, а потім повернулося назад в Україну. Ми зустрічаємо в наших програмах людей, які, наприклад, виїхали або пробули деякий час в Російській Федерації, а потім повернулися в Україну через країни Балтії та Польщу. Або українців, які жили деякий час на окупованих територіях, а потім поїхали через Російську Федерацію назад в Україну», – розповідає Кароліна Ліндхольм Біллінг.
Про маніпуляції з кількостями українських біженців у Росії розповідали фактчекери команди StopFake. Так, у червні 2022 року російські пропагандистські медіа, посилаючись на дані УВКБ ООН, зазначали, що країна-агресорка прийняла найбільше шукачів притулку з України. Однак у своїх заявах вони не вказували, що дані не враховують подальші переміщення.
З перших днів повномасштабної війни Росія намагається унеможливити інші шляхи евакуації із захоплених нею українських міст – крім як на свою територію. За умов вимушеної евакуації в один бік у «біженців» відбирають українські документи та змушують подаватися на реєстрацію в Росії. Українці, що опинилися на території країни-агресорки, шукають допомогу у волонтерів, щоб вибратися. Одна з таких організацій, Helping to leave («Допомагаємо виїхати»), допомогла вже кільком тисячам українців, яких, зокрема, депортували до Росії з окупованих територій України.
Виїжджають з Росії переважно до Балтійських країн. За даними посольства України у Латвії, до закриття кордону з Росією, його щомісяця перетинали 10 тисяч українців, рятуючись від окупації.
Окрім цього, з початку повномасштабного вторгнення Росія депортувала, за різними даними української влади, від 19 тисяч і аж до 200 тисяч українських дітей з тимчасово окупованих територій. Українських дітей забирають на, так би мовити, «оздоровлення» у табори, перевозять цілі заклади нібито з міркувань безпеки та розлучають з батьками під час так званої фільтрації – як у випадку сім’ї Межевих із Маріуполя, історію якої ми неодноразово описували.
Також, за даними УВКБ ООН, ще майже 40 тисяч українців зареєстровані як біженці у Білорусі – країні, яка підтримала Росію та допомагає їй у війні з Україною.
ВНУТРІШНІ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ
Небезпечна евакуація і повернення через безробіття
Перші евакуаційні потяги «Укрзалізниця» запустила вранці 24 лютого. Менш ніж за два тижні українські залізничники перевезли до західних областей 1,6 мільйона людей. Частина залишилася в Україні – ними опікуються місцева влада, неурядові організації та місцеві жителі. Та рук бракує – 7 березня мер Львова Андрій Садовий зазначив, що місто прийняло вже 200 тисяч переселенців і просить про допомогу міжнародні організації.
Українці намагаються потрапити в евакуаційний потяг. Березень 2022 року
Утім, покинути території поблизу лінії фронту – важко та небезпечно. Лише у середині березня 2022 року в Запоріжжя прибули перші евакуйовані з Маріуполя. На той час міськрада оточеного міста вже повідомила про понад дві тисячі загиблих внаслідок російських обстрілів. А 8 квітня російські війська обстріляли один з основних евакуаційних пунктів – вокзал у Краматорську – загинула 61 людина.
21 березня український уряд запускає програми з підтримки для внутрішніх переселенців – обіцяють по дві тисячі гривень на людину, і ще по три – на кожну переміщену дитину. На той час переселенців в Україні було вже два мільйони. Їх селять у школах, університетах, санаторіях, бібліотеках – всюди, де є місце.
Переселенці у Закарпатській області
На початку квітня 2022-го Міжнародна організація з міграції (МОМ) повідомляє про понад сім мільйонів переселенців всередині країни – вони потребують житла, фінансової підтримки та їжі. Після деокупації частин Київщини, Чернігівщини та Сумщини відбувається «стрибок» повернення українців додому, за словами заступника голови представництва МОМ в Україні Стівена Роджерса.
«Після того, як російські військові були вибиті за межі Київської та Чернігівської областей, назад до Білорусі та Росії, то люди почали повертатися. Ми навіть зафіксували найбільший притік людей, які повернулися, мені здається, влітку 22-го року», – розповідає Роджерс.
У перші пів року повномасштабної війни понад три мільйони українців зареєструвалися як ВПО. Найбільше їх у Дніпропетровській, Київській, Полтавській та Харківській областях. Попри те, що на той час чимала частина Харківщини ще перебувала в окупації. Надалі дедалі більше українців переміщуватимуться не на захід країни, а ближче до дому – у сусідні регіони.
«Переселенці хочуть бути поруч із житлом, якщо вони мали власне. По-друге, це більш зрозумілий контекст, мабуть, там є родичі або вони туди їздили, відпочивали десь у межах області. Вони, напевно, залишають надію, що ситуація покращиться», – пояснює Стівен Роджерс.
11 листопада 2022-го українські військові звільнили Херсон. З міста та області згодом оголошують безкоштовну евакуацію – російська армія чи не щодня обстрілює деокуповане правобережжя області. В грудні міська влада повідомляє, що кількість охочих виїхати у безпечніші райони України збільшується – попри продовження обстрілів та зруйновану енергетичну інфраструктуру.
Херсонці зустрічають українських військових у листопаді 2022 року
Загалом на допомогу переселенцям у 2022 році Україна витратила 53 мільярди гривень. Компенсацію, крім самих ВПО, отримували їхні роботодавці, що надали роботу, та громадяни, які прихистили їх у себе вдома.
З осені 2022-го більшість переселенців почала поступово адаптовуватися: понад половина орендує житло, ще 30% – живуть у родичів чи друзів. Ще близько два-три відсотки мали своє житло в іншому регіоні – і там поселилися. І десь стільки ж – в українських громадян, які їх прийняли в себе. У модульних містечках та місцях тимчасового розселення залишаються чотири відсотки від усіх ВПО.
Та вже у січні 2023-го Міжнародна організація з міграції повідомляє – до своїх домівок повернулося п’ять з половиною мільйонів українців. Основною причиною для повернення називають не безпечнішу ситуацію в регіоні, а безробіття – дві третини ВПО не можуть знайти роботу. Тому й повертаються.
На початку 2023 року найбільше переселенців залишається на Харківщині, Дніпропетровщині та Київщині – по понад 300 тисяч у кожній області. Ще понад 270 тисяч ВПО проживають у Києві і 233 тисячі – на Львівщині.
У 2023 році Україні починає зменшувати допомогу для переселенців – її отримуватимуть лише ВПО з категорії вразливих громадян та тільки упродовж пів року. Попри це, за 2023 рік змінити ситуацію з працевлаштуванням переміщених українців не вдається – станом на початок 2024-го 60% із них все ще безробітні. Більшість родин ВПО живуть за межею, нижчою від прожиткового мінімуму, твердять в МОМ.
«Складнощі з працевлаштуванням залишаються. І так само, як і потреби – майже завжди на першому місці, це про фінансову допомогу. Тобто це якісь грошові виплати. Ми бачимо деякі сталі процеси, що ця вразливість ВПО залишається, що деякі проблеми не вирішуються вже протягом майже двох років», – пояснює заступник голови представництва МОМ в Україні Стівен Роджерс.
У 2024 році в Україні, за останніми даними ООН, проживає 3,7 мільйона переселенців. Майже третина з них – перемістилася в межах областей, де жила до початку повномасштабної війни. Як і рік тому, найбільше їх проживає у Дніпропетровській, Харківській та Київській областях.
Куди і коли повертатися українцям?
Уже у 2024 році кількість повернених українців у порівнянні з 2023 роком зменшилася на мільйон – до 4,5 мільйона українців. Вочевидь, спостерігається відтік громадян. Чверть із тих, хто повернувся – колишні біженці. За даними Міжнародної організації з міграції, 320 тисяч українців повернулися в Україну в статусі внутрішніх переселенців.
З початку року представники української влади озвучили тези про те, що українським біженцям час додому. Так, радник Офісу президента Сергій Лещенко в інтерв’ю швейцарському виданню Tages-Anzeiger закликав європейські країни припинити підтримувати біженців, аби ті поверталися в Україну відроджувати економіку. Цій заяві передувало новорічне звернення президента України Володимира Зеленського, в якому він ніби протиставляв біженців та інших громадян.
Утім, міжнародні організації зазначають – для масового повернення українців ще рано. Адже наразі умов для того, щоб ці люди могли облаштуватися вдома – недостатньо.
«Це було би складно Україні – приймати зараз усіх біженців, які виїхали, чи їхню більшу частину. Особливо, якщо не знати, куди вони самі будуть повертатись, – пояснює представник МОМ України Стівен Роджерс. – Чи створено всі соціально-економічні умови? Чи є інфраструктура? Чи безпечно? Ну, складно зараз відповісти ствердно на ці питання».
Представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг, своєю чергою, зазначає – повернення воєнних біженців в Україну має бути, перш за все, добровільним.
Ми закликаємо країни, які приймають біженців, не тиснути на українцівКароліна Ліндхольм Біллінг, представниця УВКБ ООН
«У цей час, коли Росія продовжує вторгнення в Україну, щодня атакує її міста та населені пункти, ми закликаємо країни, які приймають біженців, не змушувати, не підштовхувати, не тиснути на українців, щоб вони повернулися, наприклад, зменшуючи їхні права та пільги там, а дати їм простір для рішень», – сказала вона.
Перша леді України Олена Зеленська в інтерв’ю «Ти як?» сказала, що сподівається на повернення усіх біженців. Та додала, що наразі повертатися їм «нема куди».
«Давайте будемо чесними. Більшість наших вимушених переселенців не може повернутися додому, тому що їхній дім знищений. Тому я впевнена, що демократичні країни не будуть робити різких рухів. Це наші партнери, це країни, які нас підтримують. І я думаю, що не треба хвилюватися через те, що будуть якісь недружні для України дії», – розповіла вона.
Самі ж українці хочуть повернутися – про це, принаймні, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного УВКБ ООН. Майже 60% українських біженців і 68% переселенців сподіваються бути вдома. Однак щопівроку кількість охочих повернутися зменшується на кілька відсотків. За прогнозами Центру економічної стратегії, до України може не повернутися до трьох мільйонів біженців.