Україна залишилась одна в розслідуванні збиття літака МАУ в Ірані – заступник генпрокурора

Україна залишилася сама у розслідуванні збиття пасажирського літака МАУ рейсу PS 752 в Ірані 8 січня 2020 року, за словами заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова. Пандемія коронавірусу ускладнює співробітництво у розслідуванні справи з країнами-партнерами, такими, як Канада, а Іран не реагує на запити України про надання інформацію, каже Мамедов в інтерв’ю Радіо Свобода.

– Чи можна роботу з розслідування обставин збиття літака вважати налагодженою і скоординованою?

– На жаль, ні. Україна залишилася одна у своєму розслідуванні. Запити про правову допомогу виконуються місяцями. Ми розуміємо, така обставина, як пандемія, що вразила весь світ, звичайно, ускладнила навіть авіасполучення і передачу матеріалів, але тим не менше.

Є труднощі з передачею матеріалів із Канади. Українські прокурори в постійному «конекті» з канадськими колегами, але це мало сприяє оперативному виконанню наших запитів про правову допомогу на території Канади й передачу матеріалів в Україну. У зв'язку з цим ми навіть ініціювали візит української групи в Канаду для можливості проведення особистих зустрічей із нашими канадськими партнерами, і сподіваюся, що його розглянуть найближчим часом.

Біля посольства Ірану в Україні вшанували пам'ять загиблих в авіакатастрофі, Київ, 17 лютого 2020 року

– Чого Україна очікує від держав-партнерів? Яке співробітництво вважає максимально ефективним?

– У рамках кримінальної справи це могла би бути спільна слідча група на зразок тієї, яку Україна створила з країнами-партнерами з розслідування МН17. Або більш оперативне подання інформації на наші запити про правову допомогу.

– Чи пропонували Канаді організувати міжнародну слідчу групу?

– Пропонували, але в них не ведеться кримінальна справа за цим фактом. За словами канадських колег, канадське законодавство не дозволяє розслідувати кримінальну справу, якщо злочин скоєно не на території Канади. Тому нашу співпрацю організовано через подання запитів про правову допомогу, яких на сьогодні відправлено вже три.

Зараз підготовлений четвертий запит про передачу аудіофайлу, про який повідомила канадська телерадіомовна корпорація і в якому може міститися інформація про навмисне збиття українського літака. Сподіваємося на якнайшвидшу передачу цього аудіофайлу і готові до проведення експертиз паралельно з нашими партнерами. Так ми прискоримо процес встановлення істини й досягнення справедливості.

– Яка ваша реакція на заяви Ірану про те, що вони мають «монопольне право» на розслідування? На яких підставах Україна проводить власне розслідування?

– Ми неодноразово в документах для Ірану вказували, що маємо юрисдикцію для розслідування цієї справи. Кримінальний кодекс України дає нам таке право. Ба більше, це право закріплено й у міжнародних договорах, зокрема Монреальській конвенції 1971 року.

Для загального ознайомлення з нашою позицією про юрисдикцію України розслідувати цю справу ми створили окрему закладку на офіційному сайті Офісу генерального прокурора, англійською мовою, і плануємо оновлювати інформацію про хід розслідування. Усі охочі можуть ознайомитися з інформацією за посиланням. Пропонуємо всім особам, у яких може бути додаткова важлива інформація про обставини справи, відправляти її нам на електронну адресу.

Наше завдання в цій справі – це встановити істину і зробити цей процес максимально прозорим для громадськості.

Уламки літака МАУ рейсу PS252 після збиття ракетою біля аеропорту в столиці Ірану Тегерані 8 січня 2020 року

– Чи є сьогодні прогрес у співпраці з Іраном у рамках кримінального розслідування? Чи отримали відповіді на запитання, поставлені під час попередніх раундів переговорів? Чи виконав Іран обіцянки, дані під час другого раунду в Тегерані?

– Суттєвого просування в діалозі з Іраном немає. Зараз українсько-іранські відносини в цьому питанні рухаються в рамках технічного розслідування. Вони надали проєкт фінального звіту, який опрацьовує уповноважений представник у технічному розслідуванні від України. У кримінальному процесі після жовтневих переговорів ми ще не отримували відповіді на наші запити про правову допомогу.

Сестра загиблої на борту PS752: «Нечесно, якщо ми помремо, не дізнавшись правди»

– Якими були відповіді Ірану на письмові запити чи доручення українських прокурорів на сьогодні?

– Неповні, і щодо більшої частини питань Іран прикривається військовою державною таємницею. Але дозвольте, на умовах конфіденційності, ми подали запит передати нам файл із записами переговорів екіпажу в кабіні літака, а також записи магнітофона з бойової машини, з якої зроблені були постріли. Іран мовчить, але в чому ж тут може бути військова державна таємниця? У тому, що український літак збитий зумисно, й докази цього факту цілеспрямовано приховуються?!

– Що Україна очікує побачити чи почути від Ірану, щоби переконатися в можливості іранської версії про те, що «людська помилка» стала причиною трагедії?

– Я б сказав, навпаки: те, що ми досі чули від Ірану, підтверджує неспроможність їхніх версій і умисний характер дій – не надавати Україні речові докази в справі. Іран не пояснює, як відбувається координація між військовими й цивільними, і ми в цьому бачимо спроби приховати правду про те, що трапилося.

Це принципово важливо, тому що український літак мав дозвіл військових влад на виліт і, попри це, був збитий кілька хвилин по тому.

– Під час телевізійного інтерв'ю 8 січня військовий прокурор Тегерану продемонстрував результати провадження в Ірані, супроводжуючи їх коментарем про те, що оператор ЗРК ідентифікував літак як об'єкт, який рухається в його сторону поза курсом польоту. Чи розглядали подібний варіант подій під час провадження в Україні?

– Український літак не відхилявся від курсу. Але навіть пояснення, яке дає Іран, ніяким чином не впливає на інші технічні характеристики польоту літака, за якими оператор повинен був його відрізнити від крилатої ракети. Маю на увазі швидкість і набір висоти.

Родини загиблих кладуть квіти на меморіальному сквері пам’яті жертвам авіакатастрофи літака МАУ рейсу PS752, що був збитий поблизу Тегерану. Київ, 17 лютого 2020 року

– Іран заявляє, що кримінальне розслідування повністю завершене, справа готова до передачі в суд. Чи можна припустити, що Іран завершить співробітництво (навіть на словах) або навпаки, з огляду на те, що Іран уже не зможе посилатися на таємницю досудового розслідування, співпраця може стати більш продуктивною?

– Я можу припустити, що Іран незабаром може оголосити про винесення вироку щодо осіб, даних і посад, про які ми так і не дізнаємося, і далі на всі запити про правову допомогу буде рапортувати про наявність вироку у вигляді максимальної міри покарання – три роки позбавлення волі.

– Вищі чини Корпусу вартових ісламської революції в численних інтерв'ю детально розповідали про те, що ця військова гілка виконавчої влади Ірану була готова до повномасштабного конфлікту. Чи плануєте ви розслідувати збиті літаки як воєнний злочин? Чи стане це підставою для звернення до Міжнародного кримінального суду?

– Зараз ми попередньо кваліфікуємо цей злочин як умисне вбивство, знищення чужої власності й порушення правил безпеки руху пасажирського повітряного транспорту.

Про зміну кваліфікації говорити поки рано, зараз ми зосереджені на проведенні слідчих дій і максимальному зборі доказів, щоби відновити об'єктивну картину подій.

– Чи є неухвалення рішення про закриття неба над Тегераном прикладом злочинної бездіяльності? Буквально вчора, 14 лютого, голова іранської Організації цивільної авіації заявив, що координація влади була «на вищому рівні» і водночас ніхто не зажадав зупинити авіасполучення. Чи буде дана правова оцінка діям іранського керівництва, військового або цивільного, в Україні?

– Можу сказати, що це питання також є предметом нашого розслідування. Більше коментувати поки не буду.

– Які подальші кроки України?

– Ми будемо продовжувати наше розслідування, поки не встановимо всю істину в справі й не доб'ємося справедливості і відновлення прав потерпілих.

Збитий рік тому український «Боїнг». Євген Єнін про важкі перемови з Іраном