Батьків убили чи викрали, а дітей депортували: маленькі українці розповіли свої історії на міжнародному форумі

Розлучили з мамою на «фільтрації», батько загинув під час обстрілів, маму викрали й вивезли до Росії – ці та інші моторошні історії озвучили діти, які через російську агресію втратили рідних і опинилися в депортації. У Ризі розпочалася міжнародна конференція «Війна Росії проти дітей» («Russians war on children»), присвячена поверненню українських дітей. У рамках заходу слово надали самим неповнолітнім українцям. Їхні історії вислухав проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода, що нині працює на заході в латвійській столиці.

Саша не знає, де його мама

Олександру з Маріуполя – 13 років. Зі слів уповноваженої президента з прав дитини Дар’ї Герасимчук, хлопця розлучили з мамою російські військові півтора року тому. Жінку затримали на «фільтрації», а дитину депортували. І весь цей час він не знає, де його мама.

«Коли я був в Росії, мені всі говорили, що України вже немає, що все уже окупували. Я їм повірив, тому що новин не було і в мене телефона не було. І вони так зомбували. Вони включали телевізор, була російська пропаганда і вони ходили, говорили, що в Росії добре. А я так і не вірив, думав, що все-таки в Україні краще».

На момент повномасштабного вторгнення Олександру було 11 років. «Я приїхав сюди, щоб донести світу, що Росія не така, як здається. Що вони дуже підло вчинили, що забрали мене від мами, вони не такі добрі, як здається. І це я сам зрозумів і хочу вам донести, що це дуже погано, що вони роблять».

У Кіри був лише тато, його вбила війна

Кіра – теж з Маріуполя. «Кірин тато в окупованому Маріуполі вийшов на балкон, щоб забрати продукти, які там були. У цей момент був обстріл – і тато Кіри назавжди залишився на балконі», – розповіла історію дівчинки Дар’я Герасимчук.

Зі слів уповноваженої, Кірина мама померла, коли вона була дуже маленька і тато виховував її сам. «Її викрали, вивезли до Донецька, де місяць вона не могла прийти до тями і згадати, що в неї є розряджений мобільний телефон, щоб зателефонувати дідусю», – розповіла Герасимчук.

Сама ж дитина згадує події в Маріуполі так: «Нам дуже не вистачало води, їжі готової. Ми навіть коли з Маріуполя виходили, в нас мотивацією було, щоб вийти, – звичайна цукерка шоколадна маленька».

У Ризі розпочалася міжнародна конференція «Війна Росії проти дітей» («Russians war on children»), присвячена поверненню українських дітей​

Мама померла на руках дитини

Ілля зі своєю мамою потрапив під обстріл на вулиці в Маріуполі, розповідає Дар’я Герасимчку. З її слів, Іллю поранило в ногу, «вона була практично відірвана, а мама отримала важке поранення в голову, вона померла на руках у хлопчика».

Уповноважена розповіла, що дитина дізналася про те, що маму поховали у дворі чужого будинку. Самого ж хлопчика російські військові забрали в окупований Донецьк.

«Я, як і Саша, був в Донецьку в лікарні – і там в мене була поранена нога, я взагалі не міг ходити. І там мене вчили писати російською мовою. Одного разу прийшов до мене мій лікар і сказав: «Будеш говорити не «Слава Україні», а «Слава Україні в складі Російської Федерації».

Повернуті з депортації діти на конференції в Ризі, 2024 рік ​

Мама – військова, її вивезли до Росії

Про історію Вероніки уповноважена з прав дитини розповіла, що її мама – військова Збройних сил України і що її армійці країни-агресорки викрали і вивезли в РФ.

Ось що говорить про пережите сама Вероніка: «На момент, коли почалася війна, мені було 11 років. Коли я була в окупації, нам казали, що України не було і не буде, що ми всі – росіяни, що ми не зможемо повернутися в Україну».

Сироти

Іван і Максим – сироти, на момент повномасштабної війни вони навчалися в коледжі в Маріуполі.

«В нас з Максимом – одна історія на двох, – розповідає Іван. – Ми виходили з Маріуполя пішки, йшли доволі довго і ми прийшли на російський блокпост. Нам сказали, що нас заберуть в Донецьк. Ми були проти цього. Ми пішли на зупинку, щоб поїхати у Запорізьку область. Нам пригрозили зброєю, що якщо ми кудись підемо в іншу сторону, в нас будуть проблеми. В нас не залишалося вибору і ми пішли, куди вони сказали».

А Максим додає: «Я сьогодні тут, щоб своєю історією допомогти повернути всіх дітей з окупації і депортації».

«Я сьогодні тут, щоб свою історією допомогти повернути всіх дітей з окупації і депортації»​

Нещодавно Радіо Свобода розповідало історії інших сиріт з Маріуполя, яким вдалося повернутися з депортації. На фото, розташованому нижче, троє друзів на українсько-білоруському кордоні: Богдан, Олександр і Роман (ім’я хлопця змінене). Усіх трьох об’єднує незаконне вивезення в Росію. З того часу вони й потоваришували. Хлопці трималися разом і разом протестували проти влаштування в російські родини й нав’язування чужого громадянства. А потім вже кожен окремо боровся за своє право повернутися в Україну. І нині вони – на Батьківщині.

Усі трьох об’єднує незаконне вивезення в Росію

Проєкт «Ти як?» також уже описував історію одного з юнаків на світлині – Богдан Єрмохін після численних спроб повернувся в Україну, зміг приїхати додому d день свого повноліття. Інший хлопець з фото, Роман, обличчя якого заблюрене й ім’я змінене з міркувань безпеки, ступив на українську землю минулого року. А нещодавно втік з РФ і перетнув українсько-білоруський кордон Олександр – третій юнак, його ім’я правдиве, утім, зовнішність теж прихована заради безпеки. У Росії хлопець пробув більш ніж півтора року і весь цей час не покидав надії звідти втекти. Олександр навіть відмовився отримувати російське громадянство.

«Україна не знає точної цифри, скільки дітей викрала російська влада»

Олександр – з Маріуполя. Його, як і неповнолітніх з так званого «списку 31», депортували до Росії у травні 2022 року під протекторатом уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Про незаконно вивезених дітей Радіо Свобода вже робило розслідування, ідентифікувавши список дітей і відповідальних за їхню депортацію. Нині з цього переліку неповнолітніх українців з Росії змогло виїхати шестеро. Серед них – вже згадані Богдан Єрмохін, Роман та троє дітей Євгена Межевого. Батька-одинака розлучили з дітьми на блокпосту біля Маріуполя. Євгену вдалося самотужки повернути своїх дітей, вийшовши з Оленівської колонії. На момент депортації Олександра Межева була наймолодшою у групі, їй виповнилося шість. Ці діти теж взяли участь в заході.

Повернуті з депортації діти Євгена Межевого

«Україна не знає точної цифри, кількості, скільки дітей викрала російська влада, – каже Дар’я Герасимчук. – Частина території під окупацією, ми не маємо туди доступу і ми не можемо сказати з точною впевненістю, чи дитина була вбита, чи дитина продовжує жити на окупованій території, чи її викрали росіяни».

Нині, з її слів, верифікованими українською владою є лише майже 20 тисяч дітей, що «їх викрала РФ». Уповноважена каже: це – діти, про яких є персональні дані за інформацією від батьків, свідків, родичів або з медіа.

За даними порталу «Діти війни», до РФ незаконно вивезли понад 19 тисяч українських неповнолітніх, але ця цифра може бути значно більшою, твердить президент.

У березні МКС видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та його уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, звинувативши їх у воєнних злочинах – незаконній депортації дітей і незаконному переміщенні дітей з окупованих територій України до Росії. Москва ці звинувачення відкидає.