Геї в Росії
Радянський лідер Леонід Брежнєв та Микола Подгорний, голова Президії Верховної Ради СРСР, злилися в радянському «братерському поцілунку» у Кремлі в 1975 році. Гомосексуалізм був поставлений поза законом за часів Сталіна ще 1933 року. За законом, чоловікові-гею загрожувало до п’яти років трудових таборів. За лесбійство кримінальної відповідальності ніколи не було, зате для «лікування» лесбійок рекомендували торазин, ранній антипсихотичний препарат.
2002 року російський поп-дует «Тату» вирвався на міжнародну музичну сцену з кліпом, у якому був одностатевий поцілунок. Незабаром дівчат почали називати «найгарячішими поп-зірками у світі».
На танцювальній гей-вечірці в московському клубі у 2003 році ді-джеєм був американець Тейсті Тім. Журналістка Маша Гессен, яка жила в той час у Росії, згадувала: «У 90-і я була чи не єдиною людиною у країні, яка відверто говорила про свою орієнтацію, на початку 2000-х ситуація виглядала вже дещо краще, а наприкінці 2000-х практично всюди, де б я не працювала чи куди б не йшла, було вже по кілька відвертих геїв чи лесбійок. Так що це був повільний процес, але рух ішов у правильному напрямку».
Жінки-лесбійки на круїзі в Москві у 2005 році.
Потім усе змінилося. У 2006-му, за президентства Володимира Путіна, місто Рязань запровадило заборону на «пропаганду гомосексуалізму». Гессен каже, що то був «перший закон у Росії, який, по суті, перетворив (представників ЛГБТ-спільноти) на людей другого сорту». На цьому фото скінхеди в Москві, які готуються виступити проти запланованого гей-параду у 2007 році.
Британський правозахисник Пітер Тетчел у Москві за секунду до удару у праве око у 2007 році. Влада відкидала заявки на проведення гей-парадів у 2006 і 2007 роках. Коли активісти все ж виходили на акції, на них нападали.
Невдовзі після удару Тетчела затримує російська поліція. Кадри практично безкарних нападів на мирних протестувальників почали нову добу в Росії. Складалося враження, що ультраправим угрупованням і православним екстремістам видали карт-бланш на насильство проти гей-активістів.
У молодих ЛГБТ-активістів кидають яйцем після спроби демонстрації поцілунку перед російським парламентом у Москві у 2013 році. Сам президент Володимир Путін публічно дотримувався поблажливої політики щодо російської ЛГБТ-спільноти і багато разів стверджував, що Росія не дискримінує представників ЛГБТ-спільноти.
2015 року президент Росії заявив: «Я вважаю, що ніякого … переслідування, обмеження прав людей за національним принципом, етнічним принципом, за сексуальною орієнтацією не може бути…»
На чергового учасника протесту проти заборони на «пропаганду гомосексуалізму» напали молодики в Москві. Незважаючи на публічні заяви Путіна, активісти вважають, що підписаний ним закон про заборону поширення «пропаганди нетрадиційних статевих відносин» серед неповнолітніх заохотив дискримінацію і насильство. Путіна також критикували за підтримку кар’єри публічних діячів-гомофобів.
Активісти пробігають крізь лави поліції, рятуючись від закидування сміттям під час гей-параду в Санкт-Петербурзі у 2013 році.
Протест проти російських законів щодо «пропаганди гомосексуалізму» в Нідерландах. Міжнародне обурення ставленням до сексуальних меншин у Росії не дало особливих наслідків. У Росії поширена думка, що західні цінності становлять загрозу російській культурі.
Жінки у приватному гей-клубі в Санкт-Петербурзі, 2013 рік. Опитування у 2013 році засвідчило, що 74% росіян вважають гомосексуалізм неприпустимим у суспільстві, а ще 5% вважають, що гомосексуалістів треба «ліквідувати».
До 2015 року ставлення до ЛГБТ-спільноти ще погіршилося. Опитування засвідчили, що ставлення щодо геїв стало гіршим, ніж на десятиліття раніше. В інтерв’ю 2014 року співачка Юлія Волкова, колишня учасниця «Тату», яка раніше була «дівчинкою з картинки» для представників ЛГБТ-спільноти по всьому світі, сказала, що засудила б свого сина, якби він виявився геєм, і що чоловік «не має права, вибачте, бути п***ом».